Днями Сили оборони України завдали ураження по низці стратегічних об’єктів в Росії. В українському сегменті соцмереж найбільшу увагу привернула атака "на Москву". Проте, за даними Генштабу ЗСУ, окрім влучання по виробничих потужностях Московського нафтопереробного заводу (НПЗ) (забезпечує 40-50% потреб міста Москва в дизелі та бензині), були зафіксовані вибухи у районі лінійно-виробничої диспетчерської станції "Стальной конь" (Орловська область РФ), яка забезпечує управління технологічними процесами нафтопроводу "Дружба" та є важливою складовою в процесах постачання нафти на термінал морського порту "Усть-Луга" (Ленінградська область).
Таким чином, варто розуміти, що є стратегія не стільки знищення російської нафтогазової інфраструктури, скільки доведення її до колапсу. А він буде тоді, коли росіянам не буде, куди дівати нафту.
Тобто, є свердловина, там постійно йде потік нафти, вони качають і не можуть цей процес зупинити. Потрібно цю нафту або переробляти, або кудись ховати, або експортувати. З експортом у росіян зараз проблеми. Щодо транспортування, воно відбувається трубопроводами, але далі нафта має десь зберігатись. Ми б’ємо по нафтобазах й по об’єктах, які переробляють нафту. Таким чином, ми створюємо в цій системі, скажімо так, закупорку - нафта просто не може проходити.
І росіяни будуть вимушені закривати свердловини. А коли їх закривають, то потім потрібні значні кошти, щоб їх знову підняти.
Крім того, оскільки ціна нафти впала (росіяни вже пишуть, що дійшли до межі собівартості видобутку і ціни, яка закладена в їх бюджети), далі це буде створювати суттєвий дефіцит бюджету. Такі от результати наших ударів по російських НПЗ.
Якщо говорити конкретно про Московський НПЗ, він здатний переробляти 11 млн тон нафти на рік, це один з найбільш сучасних заводів. До того ж, важливо, що він фактично розташований на МКАДі, на кордоні цієї дороги. Тож, удари по ньому - це дійсно суттєвий психологічний та політичний удари. Цей завод досить серйозно охороняється, адже це вже прямо Москва. Якщо всі інші заводи європейської частини ми вражали, як мінімум, три рази, деякі – п’ять, то по Московському НПЗ останній удар був торік, і я все очікував, коли в цьому році він отримає ураження.
Я вже неодноразово говорив, що в поточному році ми будемо бачити суттєве збільшення кількості ударів по російських об’єктах як безпілотниками, так і дронами-ракетами.
Це пов’язано з тим, що в цьому напрямку щодо закупівель розпочалося фінансування Міністерства оборони. Також їх викупають волонтерські фонди і організації, і безпосередньо самі бригади.
Крім того, якщо раніше на військові бюджети партнери нам кошти не давали, то зараз, судячи з усього, по "Коаліції дронів" ними вже було прийнято рішення...
Виробничі потужності українських виробників цих систем, в кращому випадку, завантажені до 50%. І нарешті у нас з’явилися гроші для наших підприємців, щоб викупати у них ці дрони.
Костянтин Криволап, військовий аналітик, авіаексперт
