
Навіть примусово мобілізовані громадяни здатні стати ефективними воїнами за умови потрапляння у здорове середовище. Успіх інтеграції новобранця напряму залежить від командирів та внутрішнього клімату в підрозділі. Про це в інтерв'ю порталу "Новинарня" заявив головний сержант батальйону 104-ї бригади ТрО, який наразі виконує завдання на Донеччині, журналіст за фахом, Павло Казарін.
За його словами, сучасне українське військо - це не кадри з голлівудських бойовиків про муштру молодиків. Сьогодні армія на 80 відсотків складається з учорашніх цивільних, а середній вік бійця становить близько 40 років. Кожен приходить на службу зі своїм життєвим багажем: це юристи, держслужбовці, айтівці та навіть професійні пасічники сьогодні змінюють фах. Цей досвід створює потужну синергію.
"До нас приходили інженери, яким навіть не доводилось міняти свій цивільний фах. Вони починали одразу з коліс ремонтувати, обслуговувати, перепрошивати наші БПЛА. Автомеханіки, які так само, не змінюючи свого попереднього фаху, заходили у взвод матеріального забезпечення, щоб опікуватись батальйонними автівками", - каже Казарін.
Міфи про мотивацію та реальність "бусифікації"
Співвідношення добровольців і мобілізованих у підрозділах постійно змінюється. На початку повномасштабного вторгнення рота ударних БПЛА "Серафими" на 70 відсотків складалася з тих, хто прийшов сам. Проте згодом лави почали поповнювати люди, які отримали повістки на вулицях, були й так звані "бусифіковані", розповідає військовий.
Проте Казарін відмовляється, як і керівництво батальйону, ставити клеймо на таких людях. Мотивація не є сталою величиною, а набувається, коли бійця є чим зацікавити та якщо показати власний приклад. Сержант підкреслює:
"Мотивація - дуже мінливий фактор, її можна як набути, так і втратити. І людина, яка воює п’ятий рік, може загубити свою мотивацію під час чергувань на позиції. А людина "бусифікована" - може, навпаки, цю мотивацію набути".
Головний секрет успіху - у "дифузії" ідеології, акцентує боєць. Якщо підрозділ має високу дисципліну, новобранець швидко адаптується і просто "розчиняється" у правильному середовищі. Психологічний тиск та відторгнення зникають, коли людина бачить професійну роботу командирів.
Сержант наводить реальний приклад: один із механіків батальйону був мобілізований проти власної волі на Закарпатті. Спочатку чоловік відчував величезний спротив до армії, проте з часом він не просто втягнувся в роботу, а навіть вступив до військового вишу.
"Якщо ви доукомплектовуєте "бусифікованими" нормальні підрозділи з нормальним внутрішнім колективом, то вони розчиняються, і відбувається дифузія панівної ідеології", - пояснює Казарін.
Проте існує ризик: якщо підрозділ на 80 відсотків складається з невмотивованих людей, то ситуація стає критичною. З таким колективом працювати майже неможливо. Сержант підсумовує:
"Якщо панівна ідеологія в вашому підрозділі - це нормальна служба, вона стане головною в тому числі для новоприбулих".
Таким чином, саме здорові армійські традиції перетворюють цивільних на професійний щит країни, підкреслює сержант.
Останні новини про мобілізацію в Україні
Наразі в умовах триваючої війни в Україні припинення мобілізації є неможливим, зробив висновок полковник Володимир Кобилянський. Він зазначив, що мобілізація залишиться необхідною доки триватиме війна, а перехід на повну систему рекрутингу поки не є реалістичним.
Крім того, стало відомо про появу громадського руху "Чесна мобілізація", який прагне виявити та розкрити випадки фіктивного бронювання та ухилення від мобілізації. Цей неполітичний рух об'єднує як цивільних, так і військових і ставить собі за мету розв'язувати системні проблеми мобілізації в Україні.
Варто також згадати прогноз штучного інтелекту ChatGPT, який на базі моделі GPT-5 припускає завершення мобілізації в Україні до кінця 2026 року. Однак цей прогноз залежить від низки факторів, зокрема інтенсивності бойових дій.