Кремль офіційно вичавив з-під вусів Пєскова згоду на "енергетичне перемир’я". Проте досі не до кінця зрозуміло, кого саме це буде стосуватися (лише столиці чи країни загалом), як довго триватиме (офіційно "до 1 лютого", але з якої години якого дня?) і нащо це взагалі Путіну, адже він робить "перемир’я" та "жести доброї волі" виключно в разі поразки або в обмін на щось собі корисне.
На останній пункт знайти відповідь найпростіше. Бо перемовини про це "перемир’я" йшли в обхід України – суто між "друзями" Трампом та Путіним. А отже й відповідь слід шукати у контексті їхніх стосунків. А яка там найцікавіша тема зараз? Правильно – "тіньовий флот". І, за дивовижним "збігом обставин", "перемир’я" співпало з тим, що 30 січня Комітет Сенату США із закордонних справ затвердив нові санкції саме проти "тіньового флоту".
Це двопартійний законопроєкт, мета якого заблокувати "тіньовий флот". Окрім нових санкцій, які вже є досить звичною справою, там є й "черешенька на торті" російського розпачу – створення нової інфраструктури для контролю за такими танкерами під керівництвом держсекретаря Рубіо, на що американські законодавці виділяють 200 млн дол на 2026 та 2027 роки. Асигнування призначені для Фонду протидії російському впливу, хоча реально спрямовані проти всіх користувачів "тіньовим флотом".
Так, в нас "тіньові" судна асоціюють виключно з Кремлем, але реально це давня інфраструктура контрабанди нафти та будь-яких інших товарів (включно зі зброєю) в обхід західних санкцій. РФ лише вивела цю тему на нові масштаби. Але "тіньовий флот" раніше цілком успішно обслуговував такі країни як Іран, КНДР, Венесуелу та інших світових вигнанців.
Нагадаємо, що щойно Трамп став президентом США минулого року, він майже одразу розігнав структури, які контролювали дотримання росіянами американських санкцій.
Що було дуже щедрим подарунком для Путіна. Але оце рішення - про створення нової інфраструктури нагляду – потенційно може стати болючим ударом по Кремлю, адже РФ зараз перебуває у вкрай складному економічному становищі, яке погіршується з кожним місяцем. І будь-яка така ініціатива може стати "чорним лебедем", що перетворить поступову стагнацію російських фінансів (яку на болотах називають "охолодженням") на безконтрольне падіння.
Але ключове тут - те, що керувати цим новим механізмом буде "яструб" Рубіо, якого Кремль відверто боїться, але керувати ним буде Трамп. Тому, як і завжди, росіяни всіма засобами намагаються відмовити американського президента від таких "різких рухів".
А оскільки той постійно каже про удари по Києву, Путін вирішив "псевдоперемир’ям" якось "збити" цю "хвилю" невдоволення з боку Трампа. Чи вийде це й цього разу, скоро дізнаємось.
Проте вже навіть зараз мало в кого виникають сумніви, що про реальне перемир’я мова не йде. Хіба що в тих окремих індивідів, які після слів "z-воєнкорів" раптом почали скасовувати замовнення на зарядні станції та павербанки. Серйозно, невже хтось у здоровому глузді та при пам’яті їм повірив та повівся на ці "перемир’я" "з 7 години 29 січня по всій Україні" (згадки суто про Київ з’явилися лише 30-го)?
Мешканці Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Одеси та купи інших міст вже "відчули" в ніч на 30-те число це "перемир’я" разом з новими прильотами ракет та дронів.
Хоча, дійсно, удари ці були не по енергетиці, а по залізничній логістиці та… давно недіючому заводу з виробництва цигарок американської компанії у Харкові.
От щоб що? Але якщо таким чином Росія дійсно відповідає на нові потенційні санкції США, то удар по цьому заводу отримує певну логіку. Як індикатор невдоволення Путіна, який конвульсивно б’є по тому "американському", до якого може дотягнутись. Але так, щоб не спровокувати невдоволення Трампа – тому обрано завод, який вже не працює.
Йдемо далі – називати це "перемир’ям", навряд чи можна, але РФ дійсно дещо обмежила себе у виборі цілей для ударів – принаймні, 30 січня. Дійсно, Києву у контексті енергетики певна передишка потрібна чи не найбільше у країні (не враховуючи прифронтові зони, де про блекаути після ударів на національному рівні, на жаль, взагалі не згадують, сприймаючи це як сумну рутину).
Але варто додати, що між хвилями обстрілів завжди йде певна "пауза". Просто тепер цю паузу, яка використовується для накопичення засобів ураження, Кремль "продає" Трампу як "енергетичне перемир’я". А той, словами російського класика, "обманываться рад", бо, якби не тиск з боку Конгресу та американського суспільства, взагалі б нічого проти "друга Путіна" не робив би. Бо це заважало б їм поділити світ на зони впливу, щоб повернутися до реалій такої зручної та "ностальгійної" Холодної війни, коли вони обидва були молоді.
Є й ще одна цікава деталь щодо цього "перемир’я" - інтенсивність російських дронових ударів у січні падає. Давно такого не було, але частка ударів ракетами зростає. Та й ракети ці були новими – січневого виробництва цього року. Щойно зняли з конвеєра - й одразу у ціль, без накопичення.
Кремль хотів втримати певний рівень інтенсивності, щоб занурити у блекаут столицю, а бажано й усю Україну. Але не вийшло. Надірвалися, схоже.
Ресурсу для регулярних масованих атак вже бракує.
Тому потрібна передишка, яку можна "продати" Трампу за "вигідним курсом".
Є й ще один нюанс – значні морози негативно впливають на мотори й електроніку дронів. Тому у найбільш морозні дні росіяни частіше використовують ракети навіть по прифронтових регіонах, які у зоні досяжності більш дешевих засобів ураження.
Але не варто думати, що всі російські дрони раптом вимикаються у морози. Ні, навіть якщо певна частина дійсно починає погано працювати, це не привід для Кремля взагалі відмовлятися від ударів у найбільші холоди. Бо вся ця кампанія ударів та взагалі політична, дипломатична й медійна активність РФ у останні місяці прив’язана саме до ударів по українській енергетиці. У цьому полягає остання надія Путіна - що населення скине "режим Зеленського", стане навколішки перед Кремлем і капітулює. Це даремні надії, але інших в них вже немає після Куп’янську, де вони провалили всі дедлайни просування.
Це важливо, адже саме погода диктує час "паузи" для ударів по енергетиці. Чому "пауза" саме до 1 лютого, а не, наприклад, до 2-го? Бо саме у період з 1 до 3 лютого очікується нова хвиля потужних морозів. І під ці морози Кремль активно готується.
До того ж, саме за цю дату "виступає" той аргумент, що Кремль завжди атакує Україну (передусім Київ) саме у ніч перед або після перемовин з українською делегацією. Це, як вважають "болотяні" жителі, посилює їх перемовну позицію. А наступний раунд перемовин запланований саме на 1 лютого.
Картинка склалася як щодо початку "перемир’я" (щоб заблокувати нові санкції США), так і щодо його закінчення (під нову хвилю заморозків).
Але головне, що фактично ніякого "перемир’я" немає – є лише пауза для накопичення ресурсів.
Просто тепер це намагаються представити як поступку Трампу, який нарощує антирейтнги і якому потрібно хоч щось, що можна "показати" конгресменам та виборцям (на думку українців та європейців Трампу взагалі байдуже).
Не обманюйтесь дарма. Відмовлятися від замовлень на павербанки та зарядні станції дуже зарано.
Андрій Попов
