Останнім часом повітряні тривоги в Україні, оголошені через зліт російського МіГ-31, тривають довше, інколи по кілька годин. Це пов’язано з тим, що ворожі війська здійснюють дозаправлення цього винищувача під час його польоту.
У Повітряних силах ЗСУ вважають, що Росія може продовжити таку тактику. Адже на тлі загрози удару "Кинджалом" (МіГ-31 є носієм цього типу ракет) в Україні оголошують тривалі повітряні тривоги, тож, потенційно, довгі польоти МіГів допомагають паралізувати українську економіку. Тобто, коли ці винищувачі літають по три години та, з дозаправкою, виконують навчально-бойові завдання, Україна фактично завмирає.
Річ у тім, що ми змушені дотримуватися певного алгоритму й перебувати в укриттях. У такій ситуації все в країні зупиняється.
Відео дня
І ворог цим користується, щоб максимально викликати стагнацію української економіки.
Що робити в такій "системі координат"? Певно, потрібно адаптувати сигнали повітряної тривоги в залежності від того, чи насправді існує реальна загроза пуску ракет типу "Кинджал". Адже ми по кілька годин можемо перебувати в укриттях, коли той МіГ-31 кружляє десь в небі над Кавказом чи Курською областю РФ.
Коли відбуваються тренування стратегічних літаків ворожої авіації (Ту-95, Ту-22 мс), їх, часом, розрізняють, оскільки вони на різних частотах реалізовують польотні завдання. Існують бойові частоти, є навчальні, і, відповідно, ми фіксуємо це, враховуємо, на якій частоті здійснюється політ, та визначаємо, чи він навчальний, чи бойовий.
Коли МіГ-31 здійснює під час польоту дозаправку, то це видно з космосу, наші партнери цю інформацію нам передають.
Проте стосовно того, чи здійснюють вони саме навчальний політ, важко сказати. Наші повітряні сили кожен такий зліт ворожого винищувача сприймають як бойовий. Тобто, дуже важко відслідкувати, чи той МіГ-31 злітає з ракетами типу "Кинджал", чи це просто навчальний політ. І я не знаю, як це питання розв’язуватимуть наші розвідники та наші повітряні сили. Але такі тривалі повітряні тривоги викликають кризу в нашій країні.
З іншого боку, треба не забувати, що з ракетами типу "Кинджал" можуть боротися лише комплекси Patriot. А в нас їх вкрай мало, щоб повністю захистити територію всієї нашої країни.
Не є таємницею й те, що ворог накопичив ресурси. Як зазначала керівниця об’єднаного координаційного прес-центру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк, російські ракети вже напоготові.
І як тільки температура повітря стало триматиметься нижче нуля, відповідно, навантаження на нашу енергетичну інфраструктуру буде максимальним, варто очікувати масштабних ракетних атак.
Проте і українська армія накопичила ресурси для того, щоб протидіяти цим ракетним атакам. Відповідь України буде симетричною. Умовно, якщо ворог завдаватиме ударів по наших електростанціях, то наша відповідь буде аналогічною. Але, знову ж таки, які ресурси має Україна для реалізації цього плану, чи достатньо їх для того, щоб ворог відчув наслідки, важко говорити. Ця інформація об’єктивно обмежена…
Зараз деякі громадяни пропонують запровадити декілька рівнів тривог. І щодо багаторівневої системи повітряної тривоги існує алгоритм, розроблений ізраїльськими дослідниками. Наскільки це безпечно? Звичайно, ризики завжди є. Але українська економіка потерпає, все життя фактично завмирає через довготривалі повітряні тривоги. Тому потрібно шукати варіанти.
Наприклад, нещодавно йшлося про те, що, мовляв, не варто оголошувати повітряну тривогу на території півночі Київської області, якщо ворожі дрони летять транзитом через південь області. Але… Це виклики для наших Повітряних сил.
Тому, повторюсь, потрібно шукати варіанти, як діяти, щоб в бойових умовах зменшувати навантаження на економіку через тривалі та масштабні повітряні тривоги. Але навряд це можна реалізувати швидко.
Владислав Селезньов, військовий експерт, екс-речник Генерального штабу Збройних сил України
