17 вересня у Лівані одночасно вибухнули понад 3 000 портативних пейджерів, придбаних терористичним угрупуванням "Хезболла". Найбільш імовірно, що це була операція ізраїльських спецслужб, але як їм вдалося начинити пристрої вибухівкою, залишається відкритим питанням.
Про це у статті для Forbes розмірковував технологічний журналіст, консультант та автор Девід Гемблінг. Перші припущення зосереджувалися на тому, що це був, по суті, злом програмного забезпечення, який призвів до перегріву і вибуху батарейок у пейджерах. Але такого роду інциденти зазвичай виникають лише тоді, коли елементи акумуляторів пошкоджені або мають виробничі дефекти.
Не виключено, що пейджери були "заміновані" під час постачання від виробника до користувачів або ще на етапі виробництва. Оскільки пейджери разом із батареєю важать менше 100 грамів, аби оснастити їх вибухівкою, знадобилися б надзвичайно маленькі боєприпаси.
"Одними з найменших протипіхотних вибухових пристроїв, які коли-небудь використовувалися, були американські міни BLU-43 Dragontooth, що застосовувалися у В'єтнамі. Ці асиметричні міни мають близько двох дюймів в діаметрі і нагадують кленову насінину. Їх розкидали з повітря, щоб зробити стежки непрохідними. Кожна міна важить менше 20 грамів і наповнена 9 грамами нітро-парафінової рідкої вибухівки. Таку ж кількість вибухівки можна закласти в пейджерну бомбу", – припускає журналіст.
Міни Dragontooth, як правило, радше травмували, ніж вбивали. І вибух сам по собі не є ефективним летальним механізмом, пояснює Гемблінг. Протипіхотні боєприпаси, як правило, начинені великою кількістю осколків, оскільки метал, що розлітається, завдає набагато серйозніших травм, ніж сам вибух. До прикладу, граната ВОГ-17, яка широко використовується в Україні як боєприпас для безпілотників, важить 350 грамів, але містить лише 35 грамів вибухової речовини.
І якщо хтось зміг вмонтувати вибуховий пристрій у пейджер, він міг бути розміщений таким чином, щоб використовувати інші компоненти пейджера в якості осколків, що зробило б його більш ефективним, ніж вищезгадані міни. Враховуючи, що пейджер призначений для носіння на ремені, одна сторона якої спрямована до тіла користувача, можна було б створити вибухівку спрямованої дії, яка була б набагато смертоноснішою, ніж можна було б припустити, зважаючи на крихітний розмір пристрою.
"Сотні бойовиків "Хезболли", які, за повідомленнями, отримали серйозні поранення, свідчать про те, що пристрій був надзвичайно смертоносним, як для такого маленького розміру. Ця атака виглядає як одинична – наступні вибухи бомб у раціях наступного дня виглядають як продовження, і вони мали відбутися через той самий скомпрометований ланцюг постачання – і, безсумнівно, терористи та інші тепер добре усвідомлюють ризик вибухових пристроїв, захованих у портативній електроніці. Але це вражаюча демонстрація цілеспрямованої атаки з використанням кількох кілограмів вибухівки для ураження буквально тисяч супротивників одночасно", – резюмує Гемблінг.
Вибухи пейджерів у Лівані
17 вересня по всьому Лівану масово вибухали пейджери, якими користуються учасники угруповання "Хезболла". Загинули щонайменше 12 осіб, повідомлялося і про тисячі поранених. В угрупованні цей інцидент найбільшим провалом у роботі служб безпеки за останній час і звинуватили в усьому Ізраїль.
Вже 18 вересня у Лівані прогриміла нова серія вибухів. Цього разу детонували рації та інша техніка. Повідомлялося про загиблих та сотні постраждалих.
Згодом міністр оборони Ізраїлю Йоав Галлант заявив про початок "нової ери" у військових діях країни. Він зазначив, що Армія оборони Ізраїлю домоглася чудових результатів разом із Шин Бет, із Моссадом, усіма органами і всіма структурами. І, за його словами, результати "дуже вражаючі". Це стало першою заявою офіційної особи Ізраїлю, яка б повʼязала події в Лівані із цією країною.