В політичній історії, напевне, не було дивнішої вимоги, ніж та, яку Держдепартамент США виклав у своєму коментарі на сторінці «Ісламської держави» у Twitter.
«Фото посередині – це кадр з угорського порно. Припиніть використовувати фальшиві фото, щоб дурити людей і змушувати їх підтримувати вашу безнадійну справу», - йшлося в коментарі американського відомства від 18 листопада 2014 року.
Це повідомлення пролило перше світло на новий метод майбутніх війн – тролінг. Про це пише Foreign Policy, додаючи, що воно було частиною широкої кампанії, яку Держдепартамент США запустив ще у 2011 році, атакуючи терористичну пропаганду. Спочатку американські гостроязикі коментарі були націлені проти «Аль-Каїди», а потім проти «Ісламської держави».
Читайте такожРФ дестабілізує Захід шляхом убивств і кібератак - голова МЗС Великобританії
На перший погляд, кампанія була цілком розумною. Однак, вона трохи вилізла боком американським чиновникам. Замість того, щоб підтримати боротьбу проти екстремістської пропаганди, користувачі Twitter почали закидати питаннями сторінку урядової структури США.
"Звідки Держдепартамент знає так багато про угорське порно?» - написав користувач SpaSuzy.
«Це реально дивно, що ви там так добре розбираєтеся в угорській порнусі», - додав 7thhorse.
Після лавини критики Держдепартамент вирішив, що уряду США не варто брати участь у гризні на сторінках в соціальних мережах. Краще вже проводити авіаудари. Тож сторінка американського відомства була видалена. Але через чотири роки такі сумніви здаються навіть дивними.
Настала ера, коли Дональд Трамп не просто переміг на виборах завдяки соціальним мережам, а й звільнив свого першого Держсекретаря через Twitter. Тож думки про те, що американському уряду краще бути вищим від розповсюджень повідомлень у соціальних мережах, просто випарувалися. Facebook, YouTube і Twitter стали важливими полями битви для політики, війни й навіть для правди як такої.
«Соціальні мережі стали ареною, на якій «вірусність», тобто масштаб поширення повідомлення, визначає «правдивість». Тут увага – це влада. Якщо привернути її до себе в достатній мірі, можна змінювати саму суть дійсності», - пише видання.
Читайте такожThe Guardian: Росія на межі вибуху, попри вигадки пропаганди
Одне покоління тому з’явилося поняття про «кібервійну». Йшлося про хакерські атаки проти електронних мереж. Це вивело конфлікти на новий рівень. Сьогодні ж те, що можна назвати «війною лайків», тобто зламування людей і ідей через ці електронні мережі, стало найсвіжішим поворотом в еволюції самої природи війни.
На перший погляд більшість «баталій» у соціальних мережах здаються пропагандою або навіть її дурнуватою версією. Ніби підлітковий тролінг вийшов на глобальний рівень. В серпні 2017 року, приміром, офіційна сторінка українського уряду в Twitter атакувала Росію за допомогою смішних картинок з сатиричного мультику South Park. В червні 2018-го посольство Ізраїлю у Вашингтоні відповіло на агресивні коментарі лідера Ірану Аятоли Алі Хаменеї за допомогою інтернет-мему. А в травні цього року ВПС США поширювало жарти про авіаудари в Афганістані, поки «Талібан» намагався повернути собі популярність, висміюючи сексуальний скандал навколо колишнього командира військ США Девіда Петрауса.
Мета таких дій зовсім не в тому, щоб зібрати купу «лолів», а щоб виставити ворогів на посміховисько і поширити свій вплив у світі, де онлайн-чвари мають реальну владу. Втім, якщо копнути ще глибше, то можна виявити головну зброю соціальних мереж, яка може стати в пригоді на реальних полях бою.
Сьогодні майже кожен крок людей чітко фіксується. І це стосується всього: від виборчих кампаній до військових. Дещо відбувається умисно. Приміром, з’являються селфі, зроблені посеред реальної битви на війні, або відео, зняте сторонніми спостерігачами подій зі смартфонами в руках. А дещо фіксується таємно: від фото, зроблених здалеку, до інформації про електронні сліди, такі як дані про геолокацію військових, які використовують додатки під час маневрів. Зрештою, метадані кріпляться до кожного повідомлення в мережі.
В результаті найменший вогонь виставляється на показ перед цілою глобальною аудиторією. А терористи навіть влаштовують трансляції своїх вбивств. Аналітики розвідки використовують всю цю інформацію у відкритому доступі, щоб викрити нові таємниці. Так документуються воєнні злочини, які раніше лишилися б непоміченими. Або ж так можна оцінити сили ворога, які без електронних слідів було б важче відстежити. Це працює як для добра, так і в інтересах зла. Терористи користуються цими методами, щоб завербувати нових бойовиків. Правозахисники використовують їх, щоб зафіксувати злочини проти мирних людей і навіть врятувати постраждалих.
Читайте такожFacebook змінив алгоритм боротьби зі спамом і новинами низької якості
Ці битви, які розгортаються в тіні електронного світу, не лише викривають таємниці, а й ховають правду, формують громадянську думку і дії. Російські тролі й боти, приміром, не просто втрутилися у вибори в США у 2016 році. Вони поєднали старі інформаційні кампанії й нові методи електронного маркетингу, щоб підбурити протести в реальному світі, спровокувати серії новин в Америці й вплинути на думку виборців під час однієї з найбільш напружених виборчих кампаній. Використовуючи лише електронні засоби, вони настільки проникли в американські політичні спільноти, що дуже скоро американці з плоті й крові почали повторювати сценарії, написані у Санкт-Петербурзі, і навіть вважати їх своїми власними думками.
Росія за допомогою таких інформаційних атак поширила неприязнь до НАТО в Німеччині, вигадуючи історії про «звірства». Вона заклала фундамент виправдання для свого майбутнього військового вторгнення в Естонію, Латвію і Литву, посиливши політичну антипатію до етнічних російських меншин в цих країнах. Ба більше, вона активно використовувала інформаційні атаки під час реального вторгнення в Україну. І це лише ті операції, про які сьогодні відомо.
Перепалки в інтернеті можуть здаватися неважливими у порівнянні з реальними боями, які ведуть за допомогою реальної зброї. Однак, насправді вони не менш важливі. Як сказав генерал Стенлі МакКрістал, який очолював Командування спеціальних спільних операцій, у найближчому майбутньому те, що відбувається у соціальних мережах, матиме критично важливі наслідки для будь-яких дебатів, битв чи навіть війн. Американський військовий пояснив, що причина в тому, що тепер війна точиться за правду як таку. А в таких битвах «межа між реальністю і сприйняттям буде розмита».
«Урядам буде важко відділити правду від вигадок, а населенню – майже неможливо», - сказав він.
