Через п’ять років після анексії Криму в столиці України можна легко відчути глибоке розчарування.
Від таксистів до чиновників уряду – люди з тривогою чекають моменту, коли вони дізнаються, хто ж переможе в черговій президентській гонці. І якими будуть кроки непередбачуваного страшного сусіда – Росії. Але найбільше українці занепокоєні тому, що зовнішній світ, здається, не розуміє ключову роль, яку Україна, зберігши свою демократію, зіграє у визначенні переможця нової Холодної війни, пише на сторінках National Interest професор Коледжу з міжнародних справ і безпеки Національного оборонного університету США Пітер Єльцов.
«Сірий кардинал» й ідеолог Кремля Владислав Сурков нещодавно проголосив, що Росія повернулася «до свого природного і єдиного можливого стану великого союзу, який об’єднує народи і розширюється». Але якщо Україна успішно створить життєздатну, інклюзивну демократичну державу, яка добре функціонує, Росія припинить своє розширення і, вірогідно, розпадеться, як і СРСР у 1991 році. І причина очевидна: якщо росіяни стануть свідком створення успішної слов’янської нації у країні, яку багато з них вважають частиною Росії, вони поставлять під сумнів ефективність і легітимність власної політичної системи.
Кремль наполягає на твердженні Олександра Солженіцина, що Україна нібито входить до території Росії. І це, за іронією долі, може якраз вилізти боком. Якщо Україна зможе добитися успіху, чому тоді Росія не може повторити це? Зважаючи на це, Захід чи те, що від нього лишилося, повинен допомогти Україні, але не заохочуючи українців повернути собі Донбас і Крим військовими методами, а через широкий спектр економічний і політичних дій.
Автор пише, що поки в Кремлі панує нинішній режим, жодне військове рішення неможливе. Оборонна допомога повинна служити лише меті стримати будь-які подальші спроби Росії розширити свою територіальну експансію в Україні. Зміцнення української армії і поставки летальної зброї, безумовно, корисні.
Однак, більш важливо, щоб США і їхні найближчі європейські союзники створили українську версію «Плану Маршалла». Це означає, що на якийсь час Україні варто забути про Донбас і Крим. Київ може навіть збудувати кордон вздовж лінії розмежування з окупованими територіями в дусі СРСР. Водночас він повинен зосередитися на внутрішніх проблемах України, таких як налагодження ефективного управління, етно-лінгвістичної інклюзивності і, що найважливіше, побороти корупцію. Втрачені території повернуться під контроль України після наступного і остаточного падіння Росії.
Війна завжди була критичним фактором у формуванні національної ідентичності. Переважна більшість російськомовних українців зробили свій одностайний вибір у 2014 році. Вони стали лояльними і патріотичними громадянами України, які вважають російську державу жорстоким агресором. Кремль таким чином консолідував українську націю, підштовхнувши її до створення національної ідентичності без етнічних умов. Якщо в України все вийде, вона стане першою країною з колишніх республік СРСР, в якій всі етнічні меншини почуваються рівними громадянами під єдиною назвою - українці. І це те, чого не змогла добитися Росія ані в часи царської імперії, ані в роки правління більшовиків, а тим більше зараз.
Слово «русский» має етнічну конотацію. Воно не включає численні російські народи. Кремль спробував запровадити слово «россиянин», але в цього терміну немає жодних шансів стати спільним знаменником для всіх жителів РФ. Рівень расизму і нетолерантності у суміші з глибоким невдоволенням етнічних меншин в Росії не дозволять цьому статися. Тим часом, слово «українець» стає національною назвою для всіх громадян України. Якщо вже народжений в Баку вірменин Арсен Аваков, який зараз обіймає посаду міністра внутрішніх справ і ледве говорить українською мовою, може назвати себе українцем, тоді члени всіх меншин точно зможуть це зробити.
США повинні допомогти поширити український наратив. Приміром, Конгрес разом з Києвом можуть створити добре профінансований ЗМІ, який буде транслюватися на територію Росії російською мовою. Це буде російськомовний «Голос України». Без сумніву, Кремль спробує заблокувати це джерело. Але це лише збільшить його аудиторію по всій Росії, як це сталося в старі часи СРСР, коли пізно вночі люди ховалися від дітей і таємно слухали «Голос Америки». Окрім поширення репортажів про український успіх «Голос України» може викривати страшні аспекти режиму Путіна. Цільовою аудиторією такого українського ЗМІ можуть стати найбільш нестійкі і потенційно сепаратистські регіони: Сибір, Урал, Татарстан, Чувашія, Тува, Північний Кавказ і навіть Санкт-Петербург, де теж є певний сепаратистський рух.
Читайте такожWashington Post: Netflix транслює пропаганду Росії
Сурков хвалися, що Росія буде існувати в геополітичній ізоляції впродовж наступного століття, а може й навіть двох чи трьох століть. Але більш вірогідно, що стара нова Російська імперія розвалиться значно раніше. Головна причина, на думку автора, в тому, що її широка національна ідентичність не охоплює все населення. Завдяки радянській адміністративній реформі, заснованій на принципах Володимира Леніна про етнічне самовизначення, деякі російські громадяни мають окремі республіки: Чечня, Башкортостан, Татарстан, Бурятія тощо. Якщо з’явиться можливість, всі вони будуть добиватися незалежності. Більше того, в умовах вільних виборів навіть етнічні росіяни будуть підтримувати сепаратистські рухи. Приклади історії свідчать, що Сибір, Далекий Схід, Урал і Кубань дуже швидко можуть стати на цей шлях. В 1860-х роках сибірці навіть заснували свій рух за незалежність за прикладом Американської революції і навіть закликали американців допомогти їм.
На перший погляд, потенційне розчленування Росії здається небажаним і страшним. Якщо найбільша країна світу з величезним арсеналом ядерної, біологічної, хімічної зброї розвалиться на шматки, можна припустити початок Армагеддону. Навіть коли СРСР розпадався, уряд США непокоївся через майбутнє радянської ядерної зброї, яку між собою поділили, Росія, Білорусь, Україна і Казахстан. В 1991 році Джордж Буш-старший виголосив промову, в якій висловився за збереження СРСР і виступив проти радикального націоналізму в радянських республіках.
Читайте такожPolitico: Росія мріє стати «шісткою» Китаю у захопленні світу
Як свідчить історія, слова Буша були наївним прорахунком. Радянський Союз припинив своє існування того ж року. А кілька пострадянських країн стали на шлях побудови націоналістичної диктатури. Відповідь на питання, чи піде Росія тим же шляхом, залежить від успіху України. Якщо вона зможе створити інклюзивну державу, яка добре функціонує, це стане переконливим прикладом для Росії.
Автор допускає, що через «етнічну бомбу», яку в Росію заклали більшовики, світ дійсно може стати свідком Армагеддону, під час якого етнічні республіки почнуть війну між собою за спадок мертвої імперії. Однак, якщо Росія буде розділена за етнічними і регіональними кордонами, тоді результат може бути корисним для всіх. У Євразії можуть з’явитися кілька нових заможних держав, готових до співпраці.
Сьогодні боротьба з ендемічною корупцією – це найважливіше завдання для України на її шляху до кращого майбутнього. За згодою українського уряду США повинні серйозно розширити співпрацю з НАБУ, яке було створене за сприяння Держдепартаменту. При цьому Україні не потрібна «допомога» в стилі Пола Манафорта.
Читайте такожRzeczpolita: Безпека Європи залежить від України і це не перебільшення
Натомість потрібна міцна економічна і політична співпраця, а також значні інвестиції. Разом з Польщею і країнами Балтії Україна лишається однією з небагатьох держав у світі, які досі дивляться на США із захопленням і надією на співпрацю.
Після провальної інтервенції на Близькому Сході, Вашингтон не може втратити таку можливість. Допомогти збудувати економічно успішну й інклюзивну Україну – це спосіб перемогти в новій Холодній війні. Спільна американсько-українська перемога відкриє шлях до кращого майбутнього всіх народів у Євразії включно з росіянами.
