Коли протести тільки почалися, уряд Гонконгу називав їх «заворушеннями». В середу директор управління у справах Гонконгу і Макао Чжан Сяомін заявив, що вони тепер мають «ознаки кольорової революції». При цьому він пригрозив, що центральний уряд в Пекіні «не буде сидіти, склавши руки».
Директор Управління зв’язку Центрального народного уряду в Гонконзі додав, що криза в місті переросла «у битву життя і смерті». Навчання з придушення заколоту в місті Шеньчжень, яке розташоване неподалік від автономії, а також військові навчання китайської армії в самому Гонконзі, свідчать про те, що Пекін пильно стежить за подіями, — пише Washington Post.
Читайте такожУ Гонконгу понад два місяці тривають масові протести (фоторепортаж)
Але що означає загострення риторики з боку материкового Китаю? Чжан Сяомін наголосив, що гаслом учасників протестів тепер стала фраза: «Повернемо Гонконг, революція нашого часу!». Масові акції незгоди почалися в травні. Вони закликали уряд формально відмовитися від законопроекту про екстрадицію, який зобов’язав би владу в місті передавати підозрюваних владі на материковій частині Китаю. Тепер учасники протестів вимагають незалежного розслідування фактів зловживання повноваженнями з боку поліції, скасувати обвинувачення, пов’язані з демонстрацією й відновити дебати про демократичні реформи, які були відкинуті у 2015 році.
«Але на відміну від кольорових революцій в Україні, Грузії чи в інших країнах, люди в Гонконзі не борються за якісь абстрактні ідеали, яких ніколи не було в їхньому досвіді. Натомість вони захищають права й автономію, з якими вони виросли. Вони прагнуть демократії тому, що вона була їм гарантована», - пише видання.
Читайте такожNewsweek: У Китаї назвали протести у Гонконзі «роботою» США
Китайсько-британська декларація від 1984 року, яка передбачала повернення Гонконгу під контроль Китаю в 1997 році, обіцяла, що місто збереже широку автономію і систему, засновану на демократії, захисту прав людини й верховенстві закону. В 1991 році так званий «Основний закон», який став своєрідною конституцією для автономії, встановлював за мету гарантії загального виборчого права в обранні виконавчого голови Гонконгу і членів місцевої Законодавчої ради.
Але Пекін підривав цей підхід від самого початку, відкладаючи демократичні реформи й встановлюючи свою повну владу над процесом інтерпретації «Основного закону». Він підпорядкував собі місцеві суди, які повинні були залишитися «незалежними» і «кінцевими» інститутами. Гонконзька законодавча влада переформатована так, щоб виборні її члени завжди були в меншості.
Демонстранти й академіки пояснюють, що гасло «Повернемо Гонконг» означає, що місто повинне повернутися до того верховенства закону, неупередженої поліції, незалежних судів і вільної преси, які колись були в місті. Вони стверджують, що у слові «революція» немає нічого нового. Адже у 2014 році в Гонконзі пройшла «Революція парасольок», вимогою якої було встановлення реального виборчого права.
Читайте такожThe Economist: Демонстранти в Гонконзі вчаться у Брюса Лі
Але зміна в риториці Пекіна означає, що він розглядає протести як загрозу для існування. «Основний закон» передбачає, що китайська армія у Гонконзі повинна базуватися лише для оборони. Вона не повинна втручатися у внутрішні справи міста. На питання про розгортання армії в автономії представник Пекіну Ян Ганг сказав: «Основний закон чітко визначає відповідь на це питання, і мені нічого додати».
Стаття 14 також передбачає, що уряд Гонконгу може попросити про «допомогу гарнізону у підтриманні громадського порядку і в разі ліквідації наслідків катастрофи». Зважаючи на те, що виконавчого голову автономії обирає комітет з 1200 людей Пекіна, центральний уряд Китаю може легко скористатися цією можливістю. Ще одну лазівку дає стаття 18. Вона говорить, що в разі війни або через потрясіння всередині Особливого адміністративного регіону Гонконгу, які «ставлять під загрозу національну єдність чи безпеку», Постійна комісія національного народного конгресу може проголосити надзвичайний стан і застосувати «відповідні національні закони». Називаючи протести «кольоровою революцією», Пекін готує виправдання для військового втручання.
