27-річна Євгенія Келеш тільки повернулася після двох років навчання у місті Фюрстенфельдбрюк, коли знайшла цікаву пропозицію на українському порталі з пошуку роботи. Потрібні «тіньові» автори, які володіють німецькою мовою.
«Це була ідеальна робота для мене», - каже дівчина Süddeutsche Zeitung, пояснюючи, що таке працевлаштування допомогло б їй зберегти знання іноземної мови. До того ж плата була цілком пристойною для українських умов.
Читайте такожХарків'янин став призером наукового конкурсу в Китаї
Приміром, робота про взаємозв’язок між особистістю й здоров’ям, обсягом шість сторінок плюс бібліографія, принесла їй 86 євро. Скільки студенти у далекій від Ужгорода Німеччині заощадили, важко сказати. Євгенія каже, що точно написала 20 робіт.
Глобалізація тепер проникла у сферу академічного шахрайства. Через професійні сайти, такі як LinkedIn українці стають «науковими авторами» чи «авторами есе» для сумнівних компаній, які видають себе за престижні дослідні центри з Німеччини. Україна часто стає місцем, де іноземні компанії знаходять «підрядників». Німецька як іноземна мова тут досить поширена, а зарплати в країні низькі. Тож Євгенія Келеш не була здивована запитом з Німеччини.
Студент Університету Лейпцига Стефан Зайдлер, який вивчає східну славістику, теж помітив можливості для бізнесу, коли почув від іншого студента історію про те, як він придбав «домашку» в Україні. За словами Зайдлера, сам він ніколи й за жодних обставин не користувався такими послугами. Але тепер йому були потрібні гроші. Тож він разом з другом створив агенцію, яка пише академічні завдання інших.
Читайте такожУ Варшаві викладач університету напав на українського актора - ЗМІ
Розрахунок простий: з 30 євро за сторінку, які платить клієнт, 10 отримує він, ще 10 – його партнер, а решта йде безпосередньому автору. Всі роботи виконуються німецькою мовою. Якщо ж їх потрібно перекласти, це коштує 5 євро.
«Це просто найдешевший спосіб виконувати домашні завдання. І я можу добре жити користуючись зі своїх досліджень», - пояснив Зайдлер.
В якийсь момент з ним зв’язалася викладачка університету з України, яка запропонувала на продаж роботи своїх студентів. Звісно, від такої пропозиції німці не відмовилися. Однак, в такому ланцюзі виникають і труднощі. Наприклад, німецькомовна книга, яку місцевий професор задав на вивчення, може бути недоступна в бібліотеках України. І тоді виникають проблеми.
«Одразу привертає увагу, якщо у німецькому домашньому завданні раптом цитують російськомовне видання Мішеля Фуко», - каже Зайдлер.
В таких випадках йому доводиться йти в бібліотеку, фотографувати сторінки й через електронну пошту відправляти їх «тіньовому» автору. Такі міжнародні процеси можуть виявитися дуже виснажливими.
