этот материал доступен на русском

Süddeutsche Zeitung: Режим в Ірані ослабив себе знищенням літака з України

16:02, 13 січня 2020
Світ
423 0
REUTERS

Інколи потрібно подивитися на проблему трохи з далеку, щоб все прояснилось. Так і в випадку Дональда Трампа й Ірану. Тиждень тому половина Америки й Європа були переконані, що американський президент перетворить Близький Схід на пекло.

Що він через свою безконтрольність, безкарність, дурість чи заради відволікання уваги від процедури імпічменту вбив генерала Ірану, як от-от дасть іскру новій війні. І цей конфлікт охопить весь регіон. Втім, як пише Süddeutsche Zeitung, апокаліптичне пояснення подій відразу здавалися сумнівними, а тепер остаточно виявилися помилковими.

Читайте такожWashington Post: Для Ірану багато поставлено на кін після визнання знищення літака з України

Дональд Трамп зробив чимало дурних і необдуманих речей на посаді президента США. Звісно, він часто поводився як неосвічений «показушник» й брехун. Але це не означає, що геть все, що він робить – це щось дурне, необдумане й продиктоване його манією величі. Його рішення вбити іранського генерала Кассема Сулеймані навряд чи правильне. Хтось може вважати, що ризики атаки перевершують користь. Але не треба вдавати, що користі взагалі немає.

З точки зору Вашингтона, атака проти Сулеймані була використана у відносинах між США й Іраном для відновлення старого й дуже раціонального політичного принципу – стримування. Після того, як під час атаки в Іраку за кілька днів до того загинув американець, а прихильники лояльної до Тегерану бойової групи взяли в облогу посольство США в Багдаді, Трамп хотів дати Ірану чітко зрозуміти, де лежить «червона лінія». А цією лінією стала вимога: жоден американець більше не повинен померти. Трампу байдуже, чи бойовики, виховані Сулеймані на Близькому Сході, вбивають сирійців, єменців, іракців чи афганців. Але йому не байдуже, коли гинуть громадяни США. Просто й чітко. А чіткість дуже корисна в середовищі, коли провокація й непорозуміння можуть спричини війну.

Читайте такожСША мають намір ізолювати Іран доти, поки він "не буде поводитися як нормальна країна"

Щоб Тегеран зрозумів серйозність застережень Трамп, безпілотник США вистрілив у чоловіка, відповідального за смерті американців – генерала Кассема Сулеймані. Хтось може поставити під сумнів, чи було у Вашингтона досить доказів, що він планував подальші «неминучі» атаки проти американців у регіоні. Але навряд чи можна заперечити, що Сулеймані був законною військовою ціллю. Бойовики, якими він командував, вели криваву партизанську війну проти військ США в Іраку впродовж останніх років. Сулеймані влаштував це кровопролиття, тепер він поплатився за це.

Звинувачення, що у Трампа не було стратегії для періоду після атаки, теж не зовсім справедливі. Цілком вірогідно, що у президента США не було плану щодо реорганізації Близького Сходу. У нього точно немає інтересу до участі його країни в такій реорганізації, особливо якщо це означати стати стороною війни проти Ірану. Він розділяє такі погляди з більшістю американців. І вбивство Сулеймані ніяк їх не змінило. Атака не означала повернення Америки до ролі регіонального регулятора.

Але уряд США добре знав, яку потенційну ескалацію можна чекати після неї. Саме тому Вашингтон направив дипломатичну депешу Тегерану у Швейцарії в той же час, коли сталася атака. В документі США застерегли Іран від жорстокої відповіді. Й іранська сторона виявилася досить розумною, щоб уникнути драматичної помсти, принаймні поки що.

Читайте такожAssociated Press: Президент України в непростому становищі після падіння літака в Ірані

Впродовж тижня після смерті Сулеймані, якщо застосувати холодні оцінки реальної політики, ситуація така: Іран точно ослаблений. Режим втратив бійця, який розпалював громадянські війни на Близькому Сході в ім’я ісламської революції. Відповідь Ірану полягала в тому, щоб запустити кілька ракет по військовій базі в Іраку. Замість вбивства солдатів США іранські військові збили пасажирський літак з України й вбили понад 170 людей на борту, серед яких було багато іранців. Горювання через смерть генерала й злість на Америку, які об’єднували іранців кілька днів тому, обернулися проти режиму їхньої країни.

Все це не означає, що сутички між США й Іраном вдалося відвернути в довгостроковій перспективі. Це також не означає, що Дональд Трамп – вправний стратег. Але Тегеран тепер знає, що його «червона лінія» й яка ціна її перетину. Можливо це допоможе уникнути апокаліпсису.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter