Популярне твердження про старіння Європи говорить про похмурий занепад у майбутньому. Багато хто боїться обвалу стандартів життя й катастрофічного збільшення кількості людей, які будуть жити за рахунок соціального забезпечення. Минулого тижня видання Financial Times назвало це «демографічною бомбою сповільненої дії».
Визнаючи це занепокоєння, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн нещодавно призначила віце-президента з питань демократії й демографії, метою якого буде проведення публічного обговорення проблеми старіння й того, чи може вона дійсно лишити когось соціальних гарантій чи інфраструктури. Про це пише Foreign Policy, нагадуючи, що розмови про вирішення питання про старіння Європи набуло особливої гостроти під час кризи біженців у 2015 році. Багато хто наполягав, що прийом мігрантів обов’язковий для підтримки європейської системи соціального забезпечення.
Читайте такожThe Atlantic: Кількість людей на Землі припинить зростати через 80 років
«Рівняння просте: щоб заповнити дефіцит в робочій силі й підтримати економічну динаміку, Європі потрібні мігранти», - сказав тогочасний Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, виступаючи у Брюсселі в 2015 році. Це твердження досі формує дискурс щодо імміграції.
«Якщо ми не хочемо поступово перетворитися на континент старих, нам потрібна свіжа кров», - сказав у 2018 році міністр закордонних справ Іспанії Жозеп Боррель.
Криза також дала поштовх для трирічного розслідування Єврокомісії щодо демографічного майбутнього ЄС. Висновки, опубліковані минулого червня, описують сумну реальність. Посилення міграції й підвищення рівня народжуваності не змінять курс до старіння суспільства й ослаблення робочої сили.
Не зважаючи на те, яка політика буде ухвалена й наступному десятилітті, надії на значне виправлення ситуації з віком населення в Європі немає. В довгостроковій перспективі міграція буде мати обмежений вплив на процес старіння європейців. Тому що новоприбулі громадяни теж старіють, збільшуючи кількість працездатного і непрацездатного населення з часом. Навіть якщо ЄС змінить свої погляди й об’єднається навколо підходу відкритості до міграції за прикладом Канади, привабивши до 2060 року понад 100 мільйонів людей, середній вік в Європі продовжить зростати.
Читайте такожFinancial Times: Східна Європа може стати надто старою, щоб бути багатою
Реальна загроза сивого суспільства криється в коефіцієнті залежності робочої сили, тобто співвідношення між людьми, яких вважають робочою силою, і тими, кого не зараховують в цю категорію. Приміром, несприятливий баланс між ними у Франції змусили уряд планувати пенсійну реформу. І це причинило страйки й протести в державному секторі, які тривають вже місяць.
Коментатори також часто покладаються на спрощені показники, припускаючи, що лише вікова структура визначає майбутнє стану здоров’я робочої сили. Такі оцінки пропускають три ключові трансформації у активності й освіті працівників, які можуть допомогти зберегти майже рівний баланс коефіцієнт залежності в Європі.
По-перше, європейці тепер живуть довше з хорошим здоров’ям, ніж будь-коли, завдяки успіхам медицини й веденню більш здорового способу життя. Це означає, що вони можуть лишатися активними на ринку праці довше, що вимагає фундаментальної переоцінки у суспільствах того, коли трудове життя закінчується й починається пенсійний вік. 10 країн ЄС роблять впевнені кроки до того, щоб прив’язати пенсійний вік до рівня тривалості життя, скорочуючи тим самим кількість років, прожитих у залежному статусі.
Читайте такожThe Economist: В 2020 році почнеться десятиліття "молодих стариганів", які змінять світ
По-друге, зростання залучення жінок до ринку праці переводить велику частину населення Європи із залежної групи в категорію робочої сили. Збільшення трудової активності молодих жінок означає, що зараз працює більше людей, ніж у будь-який інший період в минулому. Ця тенденція не обов’язково шкодить догляду за дітьми. Країни Скандинавії змогли зберегти високий рівень участі жінок на ринку праці (75-82%) й досить високий рівень народжуваності (1,71-1,85 дитини на жінку), запропонувавши гнучкі умови праці, розширення декретної відпустки й радикальне скорочення вартості дитсадків.
Якщо ЄС поступово підвищить рівень участі в ринку праці жінок й чоловіків до показників Швеції сьогодні, страхи щодо радикального стрибка кількості тих, хто живе на соціальну допомогу, можна буде повністю розвіяти. Високий рівень трудової активності у Швеції завдячує частково політиці стимулювання в країні, зокрема запровадження податкового зарахування за зароблений дохід, окреме оподаткування з нижчими показниками для частково зайнятих громадян, жорсткіші критерії для призначення пенсійних виплат, а також виплат у зв’язку з інвалідністю.
