Європарламент підтримав запровадження “блакитної карти” для висококваліфікованих мігрантів.
Як передає власний кореспондент УНІАН, про це йдеться у схваленій на засіданні сесії Європарламенту у Страсбурзі доповіді Еви КЛАМТ (група народних партій, Німеччина).
“За” схвалення доповіді проголосували 388 депутатів, проти – 56, утрималися – 124.
Європарламент підтримав пропозицію Єврокомісії щодо встановлення терміну дії карти на 3 роки з можливістю продовження її ще на 2 роки, а також з можливістю переїзду для мігранта з однієї до іншої країни - члена ЄС після трьох років перебування у першій країні, в яку мігрант в’їхав за “блакитною картою”.
Депутати також вважають, що якщо тривалість контракту менша, ніж 3 роки, то “блакитна карта” має видаватися на термін контракту плюс три місяці.
При цьому депутати вважають, що отримати “блакитну карту” повинні мати право працівники, які мають досвід не менше п’яти років роботи на відповідній посаді, або особи, що мають диплом вищого навчального закладу, який визнається в країні-члені ЄС. Контракт, на думку депутатів, має гарантувати, що мігрант, який прибув за “блакитною картою”, має отримувати щонайменше в 1,7 рази вищу (до оподаткування – УНІАН), ніж середня зарплата в тій країні-члені ЄС, до якої він прибув. Водночас, зарплата не повинна бути нижчою, ніж у відповідних фахівців, що працюють в цій галузі у країні, до якої прибув мігрант.
Депутати також висловилися за можливість надавати “блакитну карту” тим мігрантам, які вже й так легально мешкають в країнах-членах ЄС. Водночас, європарламентарі висловилися проти видачі таких карт шукачам притулку або сезонним робітникам.
Європарламент вважає, що “блакитна карта” повинна давати право на об’єднання сімей з правом для партнера (чоловіка чи дружини) на працевлаштування в країні-члені ЄС. Депутати також висловилися за розширення до 6 місяців права мігранта за “блакитною картою” на пошук нової роботи у випадок втрати попередньої. Комісія пропонувала обмежити таке право трьома місяцями.
Депутати також наголосили на важливості того, щоб країни-члени, запроваджуючи “блакитну карту”, не сприяли “відтоку мізків” з третіх країн і, зокрема, з таких важливих галузей, як охорона здоров’я та освіта.
Доповідь розглядалася Європарламентом в рамках процедури консультації.
Депутати також схвалили доповідь Патріка ГОБЕРА (група народних партій, Франція) щодо надання дозволів на роботу, в якій висловилися за створення єдиної системи надання дозволів, чіткого переліку необхідних документів для цього. Депутати вважають, що при отриманні таких дозволів робітникам мають гарантуватися фундаментальні соціальні права. Крім того, депутати закликали країни-члени ЄС ратифікувати Конвенцію ООН щодо захисту прав робітників-мігрантів та членів їх родин.
Як повідомляв УНІАН, 4 листопада Комітет з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ Європарламенту підтримав проект доповіді Е.КЛАМТ про “блакитну карту”.
25 вересня Рада міністрів з питань юстиції та внутрішніх справ ЄС не змогла досягнути компромісу щодо дати набуття чинності Директиви про запровадження “блакитної картки” для висококваліфікованих мігрантів з третіх країн, через позицію Чехії.
Набуття чинності Директивою передбачалося у 2011 році, і саме з цього року Німеччина та Австрія планують зняти обмеження на працевлаштування у своїх країнах громадян Чехії.
14 грудня 2007 року Європейська Рада (саміт голів держав та урядів країн-членів ЄС – УНІАН) схвалила в цілому пропозицію Єврокомісії про запровадження “блакитної карти”.
23 жовтня 2007 року Єврокомісія схвалила проект Директиви Євросоюзу щодо допуску висококваліфікованих мігрантів у ЄС та створення європейської “блакитної карти”.
Директива передбачає, що у випадку допуску висококваліфікованого вихідця з третіх країн, він отримує спеціальний дозвіл на проживання та роботу – “блакитну карту”, яка надає цій особі серію соціально-економічних прав і сприятливі умови для об’єднання родин. Крім того, ця карта передбачає спрощений доступ до європейського ринку.
