Дмитро Пєсков / REUTERS

У Кремлі на запитання про відновлення роботи Меджлісу заявили, що «екстремістські прояви переслідуватимуть за законом».

Про це журналістам сказав прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи на прохання УНІАН рішення Міжнародного суду ООН у Гаазі, який зобов'язав Росію припинити обмеження стосовно кримських татар і відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу.

«Фактично, жодних обмежень для функціонування громадських організацій громадян Росії - кримських татар немає. Існують різні екстремістські прояви, екстремістські організації і, як і скрізь у Росії, екстремістські прояви будуть переслідуватися за законом, а все, що не заборонено, воно дозволено. І громадська діяльність, і політична, і інша. Тут жодних проблем немає», - сказав Пєсков.

Відео дня

Читайте такожФранція про проміжне рішення суду ООН: Росія мусить припинити дискримінацію в Криму

Відповідаючи на уточнююче запитання, чи залишиться Меджліс «екстремістською» організацією попри рішення Міжнародного суду ООН, він підкреслив: «Я сказав те, що міг сказати на цю тему».

Як повідомляв УНІАН, Міжнародний суд ООН у Гаазі 19 квітня виголосив рішення, яким частково задовольнив запит України про застосування тимчасових запобіжних заходів стосовно Росії. Заходи стосуються Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (CERD).

Суд вказав, що Росія повинна утриматися від того, щоб продовжувати обмежувати можливість кримським татарам зберегти свої інституції, включаючи Меджліс. За це рішення проголосували 13 суддів, проти - троє. Одноголосно було прийнято рішення, згідно з яким Росія повинна гарантувати доступність освіти українською мовою.

Щодо звинувачень РФ у порушенні норм Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму суд вирішив, що Україна не надала достатньо доказів, які були б суттєвою базою для застосування тимчасових запобіжних заходів.

Україна в рамках позову до Росії просила Міжнародний суд ООН запровадити тимчасові запобіжні заходи, спрямовані на недопущення продовження порушень прав людини з боку РФ на період розгляду судом справи по суті з метою захисту цивільного населення в тимчасово окупованому Криму та на Донбасі.

6-9 березня в Гаазі відбулися слухання у справі «Україна проти Росії». У ході слухань представники РФ повністю відкинули звинувачення, заявивши, що жодних законодавчих або фактичних підстав для запровадження запобіжних заходів немає.

Позов у Міжнародний суд ООН Україна подала 16 січня 2017 року з метою притягнення Росії до відповідальності за підтримку тероризму на сході України і дискримінацію етнічних українців і кримських татар в окупованому Криму.

Україна подала позов на підставі порушення Росією двох конвенцій - Конвенції про запобігання тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації і вимагає від РФ припинити фінансування незаконних збройних формувань на Донбасі і відновити діяльність Меджлісу в окупованому Криму.