У московському федеральному бункері президента РФ відзначали велике православне свято Хуйловін. Всі гості були в страшних костюмах, патріарх Кирил приніс з собою замість гарбуза голову Кобзона і діловито виколупував з неї вміст, щоб засунути всередину свічку. Існувало повір'я, що зроблений таким чином "ліхтар Йосі" вкаже Путіну шлях до перемоги над підступним і підлим ворогом.
- Комбат-батяня, батяня-комбат, ти попу не ховав від юних хлопців, - похмуро наспівував Путін, мерзлякувато кутаючись в п'ять шарів протимоскітної сітки. - Горять кораблі, вертольоти горять, на попах хлопців три засоси поспіль!
- Знову попи, - пробурчав Медведєв. - Владим Володимирович, щось ці ваші нескінченні попи в будь-якому публічному виступі якось вже...
- Просто сиди на попі рівно і не відсвічуй, якщо не розбираєшся, - різко сказав Путін. - Ти ось, наприклад, навіщо в костюм комара вирядився?
Суровікін кинув гранату. Пролунав вибух, світло в бункері згасло
- Ну це ж страшний костюм такий на Хуйловін, - пояснив Медведєв. - Український біологічний комар, заражений небезпечними...
- По-твоєму, це смішно?! - закричав Путін. - Ти уявляєш, що буде, якщо хоча б одна така тварюка...
- Тихо, тут можуть бути укропські безпілотники, - сказав Пригожин. - Я чув, вони наводяться по сонару, тупо на звук.
- Як же по сонару, коли ми ж глибоко під землею, - занепокоївся Путін, - адже правда?
- Це підземні безпілотники, - похмуро відрізав Пригожин, - довжина вісім метрів, на носі бур, з боків весла, всередині 800 тонн вибухівки. Якщо Україна довбане, а потім ще скаже, що це Росія...
- Що творять, суки, - прошипів Путін. - О боже, комар! Два, три!
- Суровікін, вогонь! - швидко скомандував Пригожин.
Суровікін кинув гранату. Пролунав вибух, світло в бункері згасло.
- Посидьте, суки, без світла, - щасливо оголосив він. - Привіт від генерала Армагеддона.
- Та не туди вогонь, - втомлено сказав Пригожин. - По хахлам же треба.
Гості бункера тривожно переглянулися, але не побачили один одного в темряві
Суровікін вихопив ще одну гранату і кинув її в батарею опалення. Гуркотнуло. По підлозі потекла гаряча жижа з президентської валізи.
- Посидьте без тепла, суки, - сказав задоволений Суровікін. - Генерал Армагеддон завдає удару відплати.
- Все, все, помилкова тривога, - сказав Путін, вилазячи з-під столу. - Генерал Суровікін, дякую за службу. Тим часом, це не скасовує того факту, що будь у мене гумова попа, я б міг, зокрема, підстрибувати на стільці.
Розпереживавшись, Кадиров дістав трубку з анашою і необачно чиркнув сірником
Гості бункера тривожно переглянулися, але не побачили один одного в темряві.
- Ліхтарик є у кого-небудь? - подав голос Медведєв, скориставшись темрявою, щоб допити пляшку горілки і почати іншу.
- Якщо світло загориться, роз#бу тут все до х#ям, - попередив Суровікін. - З привітом, генерал Армагеддон.
- Чорт, як же нам пощастило з новим командувачем есвео, - сказав Пригожин. - І слів на вітер не кидає, і завжди говорить, як є!
- А чіто, в темряві воно, дон, навіть цікавіше, - сказав Кадиров, - можна всякі стурашні історії розповідати, дон. Ви чули, наприклад, чіто шайтани, дон, в своїх лабоураторіях виростили біологічний ауца, у якої зуби саусем не там, де їх ажидает устретить джигіт-натурал? Ми з маїм братом Аслан тепер вимушені використовувати залізний кружка, дон, навіть коли ми удвайом!
В цей час патріарх Кирило закінчив довбати череп Кобзона, сунув в нього свічку і підпалив
Розпереживавшись, Кадиров дістав трубку з анашою і необачно чиркнув сірником. Суровікін кинув гранату на спалах. Бахнуло. При світлі вибуху Путіну здалося, що повз пролітає комар у вишиванці. Путін зіщулився і щільніше замотався в сітку.
- Е, ви обережніше там, іже єси, - невдоволено пробурчав з далекого кута патріарх Кирило. - Кобзону щойно осколком півщелепи знесло. Підсвітіть хто-небудь, я пошукаю.
- Шлях до стабільного освітлення інший, - важливо сказав Медведєв. - Треба просто визнати правомірність вимог Росії в рамках СВО і її результати, відображені в нашій Конституції, і тоді зі світлом налагодиться.
- А я все роз#бу, - встряв Суровікін, широко посміхаючись. - Знаєте, як мене в усьому світі прозвали?
- Тихо! - прохрипів Пригожин враз охриплим голосом. - Чуєте?
Голова Кобзона випала з онімілої руки патріарха Кирила на підлогу і згасла
У тиші, що настала, почувся наростаючий гул за стіною бункера. Невидимий бур вгризся в броньоване перекриття, бункер затремтів. На підлогу посипалися крихти бетону.
- Підземний український безпілотник! - пискнув Пригожин. - Ми всі помремо!
Крізь дірку, що утворилася в стіні бункера, просунувся перископ з ліхтарем і по черзі освітив обличчя присутніх.
- Суровікін, вогонь! - закричав Путін.
- Не можу, - зізнався Суровікін. - Гранати скінчилися. Чекаємо поставок з Ірану.
- Хуегеддон ти, бл#дь, а не Армагеддон, - сказав Путін.
В цей час патріарх Кирило закінчив довбати череп Кобзона, сунув в нього свічку і підпалив. Рот і очниці великого політичного діяча загорілися священним вогнем.
- Вийди, сатана! - крикнув Кирило, направляючи "ліхтар Йосі" на ворога і осяяючи себе хресним знаменням задом наперед.
Перископ деякий час вдивлявся в Кобзона, потім втягнувся назад. Український підземний безпілотник здав назад, розвернувся і боягузливо поїхав. Всі переглянулися, не вірячи своєму щастю.
У двері бункера постукали, увійшов радісний Золотов, приніс трухляву труну.
- Товаришу президенте, бл#дь! - доповів він, кидаючи труну на підлогу перед Путіним. - За вашим наказом спецгрупа Росгвардії сп#здила в Херсоні мощі князя Мормишкіна!
- Нарешті! - радісно скрикнув Путін, кидаючись до труни. - Ось вже сьогодні щастить так щастить! Князь Мормишкін! Покровитель Святої Русі! Хто-небудь, відкрийте ж швидше кришку!
Однак кришка відкрилася сама від потужного удару зсередини. З труни повстали два величезних біологічних комара.
- Оно диви, Ху#ло, - сказав один з них, засаджуючи в горло Путіна хобот розміром з водопровідну трубу.
- Ага, - сказав другий, ламаючи хребет генералу Армагеддону.
Голова Кобзона, яка світилася, випала з онімілої руки патріарха Кирила на підлогу і згасла.
Василь Рибніков
