Країни НАТО тестують військове обладнання на можливість роботи в умовах арктичного холоду. Про це пише видання The Wall Street Journal, зазначаючи, що в Арктиці не працюватиме більшість технологічних рішень, виготовлених для сучасної війни в Україні.
Автори пояснили, що поблизу Північного полюса передові технології втрачають користь через магнітні бурі, які спотворюють супутникові сигнали, низькі температури, що розряджають батареї або за лічені хвилини заморожують обладнання, а навігаційним системам бракує орієнтирів на снігових полях.
Конкуренція в Арктиці
З восьми країн, що мають території в Арктиці, тільки Росія не входить до НАТО. При цьому США та Канаду турбують російські ракети, а Норвегія та Фінляндія занепокоєні через можливість прямого вторгнення.
"Конкуренція між великими державами на Півночі посилюється, оскільки кліматичні зміни відкривають морські шляхи та доступ до природних ресурсів. Росія домінує в цьому регіоні з військової точки зору, маючи на Кольському півострові сили ядерних підводних човнів, ракетні бази, аеродроми та порти. Найкоротший маршрут польоту до Північної Америки для гіперзвукових крилатих ракет нового покоління Росії пролягає над Північним полюсом", - йдеться у статті.
Стартапи для екстремальних температур
Видання зазначило, що колишній співробітник Центрального розвідувального управління США Ерік Слесінгер зараз керує венчурною компанією, що фінансує стартапи в галузі оборони, зокрема ті, що намагаються освоїти бойові дії в арктичних умовах. Він сказав, що "Арктика – це найсуворіший супротивник". Як пишуть автори:
"Один урок, який можна винести з війни в Україні, – це важлива роль, яку приватні стартапи можуть відігравати у стимулюванні інновацій у співпраці з урядами".
У контексті того, чи можна використовувати в Арктиці розробки, створені для війни в Україні, видання зазначило, що ЗСУ використовують обладнання, яким треба джерела живлення, засоби зв'язку, хімікати, мастило. В Арктиці використання таких базових речей часто вимагає ретельної модернізації, адже екстремальний холод робить найпоширеніші компоненти крихкими. "Низькі температури змінюють фізичні властивості гуми, через що ущільнювачі втрачають еластичність і протікають. Сліди води або вологи замерзають у кристали льоду, які можуть подряпати насоси і створити засмічення. Проводи слід ізолювати силіконом, а не ПВХ, який може тріснути. Масло та інші мастильні матеріали загусають і застигають. У більшості стандартних гідравлічних систем рідина стає сиропоподібною і може впливати на все, від систем управління літаками до ракетних пускових установок і радіолокаційних щогл. Одне замерзання може вивести з ладу всю збройову платформу або знерухомити конвой", - зазначається у статті.
Логістичні проблеми
При цьому арктична погода сама по собі означає, що війна там буде виглядати інакше, ніж будь-де інде. "Українські виробники дронів випускають сотні тисяч недорогих, маневрених квадрокоптерів, які використовують цифрові комунікації для пошуку цілей. Вони не підійдуть для Арктики, де дрони повинні бути оснащені системами антиобледеніння, потужним двигуном для боротьби з сильними вітрами і працювати на реактивному паливі або дизелі замість батарей. Зазвичай вони настільки великі, що для їх запуску потрібні причіп або злітна смуга", - додали автори.
Зокрема, проблеми можуть виникнути навіть через живлення радіостанцій. Нещодавно до шведської армії звернулася приватна компанія, яка пропонувала зарядний пристрій для їхніх батарей, що перевозиться на санях. Вага цього пристрою перевищувала 400 фунтів, і він застряг би при першому ж снігу.
При цьому розробники, як розповів виданню представник Центру субарктичної війни в Північній Швеції, не знають, що потрібно військовим, вони не знають, як працюватимуть теоретичні ідеї. Більше того, навість військові ще знають, що їм може знадобитися в Арктиці.
Штучний інтелект також має обмежене застосування в Арктиці. В Україні його використовують для прискорення прийняття рішень шляхом обробки величезних обсягів даних. Однак, на відміну від Арктики, східна Україна – це урбанізована територія, там є населення, розгалужені мережі автомобільних доріг і залізниць, підприємства енергетики та важкої промисловості. "Якщо Арктика стане полем бою, відсутність таких речей означає, що ШІ матиме менше даних для роботи", - додали автори.
Тестування обладнання
Нещодавно у північних регіонах Канади пройшли навчання, в яких прийняли участь сім країн. Метою навчань стало випробування обладнання. Виявилося, що навіть спеціалізоване обладнання вартістю в мільйони доларів не здатне працювати в реальних умовах Півночі. Зокрема, арктичні позашляховики американських військових "зламалися через 30 хвилин, оскільки гідравлічна рідина замерзла на морозі". А прилади нічного бачення шведських солдатів вартістю 20 000 доларів зламалися, оскільки алюміній в окулярах не витримав температури мінус 40 градусів за Цельсієм.
Тестування наявного обладнання, яке можна було б використовувати в арктичних умовах, пройшло й у вересні на норвезькому острові Андойя. Захід, який відбувається щороку, має назву Jammertest. Цього року він зібрав представників понад 100 компаній. Технічні фахівці тестували обладнання, включаючи дрони, атомні годинники, антени та чіпи, на стійкість до перешкод у суворих кліматичних умовах Арктики.
Представниця організаторів Jammertest Хайді Андреассен сказала виданню, що обладнання має долати не тільки холод, а й перешкоди, які є побічним ефектом зусиль Москви захистити свої військові об'єкти на сусідньому Кольському півострові від дронів.
"В Арктиці, де погодні умови дуже складні і немає прямої видимості, перешкоди можуть мати критичне значення, – сказала Андреассен. – Ще кілька років тому це не було проблемою, оскільки траплялося рідко. Але зараз це стало повсякденною проблемою".
Як Росія освоює Арктику
Нагадаємо, що цього року росіяни вперше запустили північний флот з восьми наявних атомних криголамів. Це показує важливість арктичного морського шляху для російської економіки, що потерпає від санкцій. Водночас жодна інша країна не має стільки криголамів, і навіть не наближається до РФ за цми показником.
На фоні пожвавлення російських зусиль США, Канада, Норвегія та Данія, активізували військові навчання та розгортання військово-морських сил в Арктиці. США також збільшили фінансування програм з будівництва криголамів і логістики в Арктиці
