Близько 10 тисяч киргизів за одну ніч захопили найважливіші будівлі в столиці Киргизстану і добилися скасування результату сфальсифікованих парламентських виборів. У відставку подали прем'єр-міністр, голова парламенту, мери найбільших міст.
Похитнулася влада президента Сооронбая Жеенбекова. З в'язниць вийшли опозиційні політики на чолі з колишнім президентом Алмазбеком Атамбаєвим. На такий киргизький "бліцкріг" із неприхованою заздрістю дивляться тисячі громадян Білорусі, які вже другий місяць виходять на вулиці, - пише Gazeta Wyborcza.
"Чому білоруси не можуть звільнитися від Олександра Лукашенка? Тому що в нас немає стільки киргизів", - жартують білоруси в інтернеті.
Абсолютно різні системи
Читайте такожFinancial Times: Колишні країни СРСР охоплює вогонь протестів, Казахстан наступнийПрихильники силового протистояння ОМОНу і іншим силовим службам Білорусі отримали новий аргумент на користь своєї позиції. Вказуючи на Киргизстан, вони наголошують на ефективності насильницьких протестів. Але у подій в Киргизстані і Білорусі лише одна спільна риса: в обох країнах на вулиці вийшли люди, обурені фальсифікацією виборів. Більше їх нічого не об'єднує.
Тому бойові й радикальні киргизи лише на перший погляд здаються хорошим прикладом для білорусів. Їхні країни і політичні системи докорінно відрізняються.
Білорусь - це класичний авторитаризм, який ретельно будував режим Лукашенка впродовж 26 років. Ним керує єдина владна вертикаль, надійно підкріплена лояльними спецслужбами й армією. Киргизстан натомість став єдиною демократією в Центральній Азії. Авторитаризм не зміг тут пустити таке глибоке коріння, як в Білорусі.
Три революції в Киргизстані
Киргизи вже валили владу за допомогою вуличних протестів. Тюльпанова революція 2005-го і квітнева революція 2010 року змусили корумпованих президентів тікати за кордон. Правоохоронні органи добре пам'ятають, яке покарання їх чекає за репресії проти бунтівного народу.
Читайте такожВибори у Киргизстані: журналісти показали, що коїлося у першу ніч протестів (відео)Киргизька опозиція завжди перемагала через відсутність консолідації правлячих еліт. Поділ суспільства на родинні клани, а також поділ країни на північ і південь горами призвели до того, що ані урядовці, ані силовики ніколи не були монолітними структурами. В умовах політичної кризи швидко починалася ерозія державного апарату. А локальні знайомства, кровна чи регіональна приналежність завжди мали більше значення, ніж погляди чи політичні конфлікти. Траплялося, що у вирішальних політичних голосуваннях політики підтримували не партійних колег, а лідерів свого клану чи земляків.
Третя революція, яку називають нічною чи блискавичною, показала, перш за все, слабкість киргизької держави, яка з одного боку вдається до фальсифікацій виборів, а з іншого - падає на коліна при перших проявах масового невдоволення.
Далека дорога до мети
Однак, чи народний протест в Киргизстані дає підстави з оптимізмом думати про майбутнє країни? Через пограбування урядових будинків, атаки на приватні золоті шахти й спроби взяття їх під контроль, зведення особистих рахунків за допомогою вуличного насильства, в киргизькому інтернеті з більшим оптимізмом обговорюють протести в Білорусі.
"Бачите, як вони там цивілізовано протестують! Там на вулицях 100 тисяч людей, і скрізь порядок. А в нас 5 тисяч і порядку немає.(...) Складається враження, що на їхньому фоні ми якесь середньовічне суспільство", - пишуть користувачі з Киргизстану.
Читайте такожЛукашенко на тлі санкцій поговорив з Путіним: обговорили "проблеми після виборів"Покарання влади за спробу фальсифікації парламентських виборів - це, вочевидь, позитивна мета. Проблема полягає в тому, що окрім цього жодного оптимістичного послання третя киргизька революція не несе. А поява кількох альтернативних і ворожих один до одного осередків влади доводить, що окрім швидкого усунення відповідальних за фальсифікації чиновників урегулювання нинішньої кризи займе ще багато часу.
А тому сьогодні Білорусь і Киргизстан ще однаково далеко до цілей, які люди поставили собі, виходячи на вуличні протести.
Вибори і протести в Киргизстані
- 4 жовтня в Киргизстані відбулися парламентські вибори. За попередніми даними, семивідсотковий виборчий бар'єр подолали чотири партії. Це провладні "Бірімдік" і "Мекен Киргизстан", а також центристська "Киргизстан" і опозиційна "Бутун Киргизстан".
- 5 жовтня місцеві партії Бішкека вийшли на мітинги незгоди з результатами парламентських виборів. На акції протести вийшли кілька тисяч людей. Акції переросли в сутички з поліцією.
- Мітингувальники захопили Білий дім, а також звільнили екс-президента Атамбаєва з СІЗО Держкомітету нацбезпеки.
- ЦВК Киргизстану визнала результати парламентських виборів недійсними.
