
Литва і Фінляндія планують розпочати внутрішнє виробництво протипіхотних мін наступного року для власних потреб та постачання в Україну на тлі військової загрози з боку Росії. Про це повідомили представники цих двох країн у коментарі для Reuters.
"Ці дві країни, що межують з Росією, оголосили про свій намір вийти з Оттавської конвенції, яка забороняє використання таких мін, і представники влади заявили, що виробництво може бути розпочато після завершення шестимісячного процесу виходу з конвенції", - підкреслили у матеріалі.
Відомо, що три інші держави НАТО та Європейського Союзу, а саме Польща, Латвія та Естонія, також виходять з договору через загрозу Росії для їхньої безпеки та війну в Україні.
Ці країни не заявляли про плани розпочати виробництво протипіхотних мін, однак представники Польщі та Латвії наголосили, що можуть швидко розпочати виробництво, якщо це буде необхідно, а Естонія розглядає такий варіант у майбутньому.
Зазначається, що Україна також оголосила про вихід з Оттавської конвенції, аби краще захищатися від Росії, яка не є учасницею цього договору.
У Reuters додають, що кроки Фінляндії та Литви щодо початку виробництва таких мін свідчать про стурбованість Європи через те, що агресія РФ може вийти за межі України.
"Ми витратимо сотні мільйонів євро на протитанкові міни, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума", - запевнив для Reuters заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.
Він додав, що країни замовлять десятки тисяч протипіхотних мін або навіть більше.
"Наша національна промисловість буде одним із джерел. Наша промисловість може їх виробляти", - додав Алекса, чия країна має 274 км кордону з Росією і 679 км кордону з Білоруссю, близьким союзником РФ.
Своєю чергою голова Асоціації оборонної промисловості Литви Вінцас Юргутіс наголосив, що як тільки виробництво буде налагоджено, Литва зможе постачати міни іншим країнам, зокрема й Україні.
Заборона протипіхотних мін - що відомо
Нагадаємо, 1 березня 1999 року почала діяти Оттавська конвенція, яка забороняє використовувати протипіхотні міни. До серпня 2022 року 164 держави ратифікували такий договір або приєдналися до нього, серед них була і Україна. Верховна Рада ухвалила ратифікувала договір ще у 2005 році.
Така конвенція спрямована на знищення протипіхотних наземних мін у всьому світі. Крім того, вона зобов'язує країн-учасниць знищувати запаси цієї зброї та розміновувати території, проте великі держави не підписали такий договір, а саме США, Китай та Росія.
Також після того, як Україна вийшла з Оттавської конвенції, народний депутат Федір Веніславський пояснив, для чого нашій державі протипіхотні міни. За його словами, вони будуть слугувати як загороджувальні споруди та фактор стримування ворога.
Нардеп додав, що ці міни будуть встановлюватись із картами мінних полів, що дозволить швидко розмінувати території після завершення бойових дій.