Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив за проведення реформи Європейського Союзу, щоб підготувати його до прийому нових країн.
Про це він заявив під час виступу на конгресі партії європейських соціал-демократів (SPE), пишуть Zeit і Tagesschau.
За його словами, розширення ЄС на схід, є перемогою для всіх. Однак кандидати на вступ, такі як Україна, Молдова, країни Західних Балкан і, в майбутньому, Грузія також повинні відповідати критеріям вступу.
"Я відданий розширенню ЄС. Той факт, що ЄС продовжує рости на схід, є перемогою для всіх нас. Єдиний Європейський Союз, до якого входять 27, 30 або 36 держав із понад 500 мільйонами вільних і рівноправних громадян, може ще більше посилити свою вагу в цьому світі", – сказав Шольц.
Наразі ЄС налічує 27 держав-членів із загальним населенням майже 450 мільйонів.
Шольц знову запевнив Україну та Молдову, а також інші країни-кандидати у підтримці на шляху до ЄС.
Канцлер Німеччини наголосив, що не слід ігнорувати проблеми менших держав-членів. "Також у майбутньому кожна країна має бути почута з її проблемами, все інше було б зрадою європейської ідеї", - сказав Шольц.
Окрім цього, німецький канцлер закликав реформувати ЄС, щоб "зробити його придатним" для майбутнього.
Зокрема, він виступив за поступове скасування принципу одностайності при ухваленні рішень у зовнішній політиці ЄС, а також в інших сферах, таких як податкова політика.
"Щоб уникнути блокувань, у зовнішній і фінансовій політиці має бути поступовий перехід до рішень більшості. Я знаю, що тут нам ще потрібно багато чого переконувати. Але я також чітко кажу: якщо геополітична Європа є нашою метою, тоді рішення більшості є перевагою, а не втратою суверенітету", – сказав політик.
При цьому, у деяких питаннях, які держави-члени ЄС вважають чутливими, одностайність є обов'язковою.
Шольц зазначив, що Європа також має зміцнити власні можливості та "брати більше відповідальності за нашу власну безпеку". Як приклад він навів нещодавню ініціативу щодо спільної європейської ППО.
Також необхідні заплановані сили швидкого реагування та спільний штаб ЄС.
"У майбутньому ЄС потребуватиме скоординованого збільшення можливостей, спільних закупівель, сил швидкого реагування ЄС до 2025 року та справжнього штабу ЄС для чіткої структури керівництва. Ми повинні впевнено просувати європейські оборонні зусилля", - зазначив канцлер.
Крім того, ЄС має зуміти подолати старі внутрішні конфлікти. Зокрема, Шольц згадав міграційну політику. За його словами, міграційна політика має засновуватися на "запобіганні нелегальної міграції та водночас наданні можливостей легальній міграції кваліфікованих працівників з-за кордону".
Вступ України до ЄС
23 червня Єврорада надала Україні статус кандидата на членство у Європейському Союзі. Водночас Україна повинна втілити ряд важливих реформ. Єврокомісія представила сім рекомендацій щодо впровадження необхідних реформ.
21 серпня глава представництва Євросоюзу в Україні Матті Маасікас заявив, що Євросоюз наступного року проаналізує виконання Україною семи рекомендацій, аби зберегти статус країни-кандидата на вступ до євроспільноти.
11 вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна має амбітну мету до кінця цього року виконати всі 7 умов Єврокомісії та перейти до переговорів щодо членства в ЄС. Наразі Україна виконала 70% вимог для вступу в ЄС.
Принцип одностайності в ЄС
Для ухвалення рішень в Євросоюзі потрібна згода усіх країн-членів. Це означає, що якщо навіть одна з країн ЄС не підтримає те чи інше рішення, воно вважатиметься не ухваленим. Такий механізм ускладнює прийняття рішень і є особливо проблематичним за часів серйозних криз, таких як війна Росії проти України.
Зокрема, регулярні блокування санкцій проти росії з боку таких країн, як Угорщина, змусили керівництво Євросоюзу задуматися про відмову від принципу одностайності в питаннях санкцій проти Росії.
Так, ще в червні верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель ініціював відмову від принципу прийняття рішень одноголосно при обговоренні доленосних питань для спільноти. Він зазначив, що якщо країни заздалегідь знають, що остаточне рішення може бути прийнято кваліфікованою більшістю голосів, у них з'являється сильний стимул вести переговори і формувати консенсус. Якщо вони знають, що можуть заблокувати все, у них немає стимулу досягати здорового компромісу.
