Україна не отримає запрошення приєднатися до НАТО під час Вашингтонського саміту цього тижня, або навіть найближчим часом. Втім, Київ будує власну мережу альянсів, які, як він сподівається, забезпечать країні певну безпеку проти Росії.
Як йдеться у матеріалі Politico, Україна наразі підписала 20 двосторонніх угод з безпеки зі своїми союзниками. Вони включають конкретні положення про довгострокову військову та фінансову допомогу та навчання для українських військ, а також поставки зброї, але не розгортання іноземних солдат на фронті в Україні.
Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що угода зі США , підписана минулого місяця, свідчить про "сильну та стійку підтримку України" Вашингтоном .
Але ці угоди значно слабші за те, що отримують союзники по НАТО. Альянс будується навколо статті 5 - положення "один за всіх і всі за одного", згідно з яким напад на члена НАТо розглядається як напад на всіх. Він зобов’язує країни НАТО надавати підтримку, включно з військами, для захисту свого союзника.
Гарантія НАТО є договором, тобто країни ратифікували його, а його положення є законом.
Угоди з Україною не пропонують такого захисту. В угодах немає зобов’язань, що союзники Києва надішлють війська на допомогу - натомість пропонуються консультації протягом 24 годин для обговорення відповідної реакції у разі подальшої російської агресії.
Вони також не є договорами, тому вони не є обов’язковими для урядів, які їх підписали.
"Україна повинна спочатку виграти цю війну. І ми робимо все можливе, щоб вони могли це зробити. Тому наш президент, як і деякі інші країни, підписав двосторонню безпекову угоду. Ці угоди допоможуть їм захистити себе, коли вони працюють над необхідними речами, які вони повинні зробити, щоб потрапити в НАТО", - сказав Джон Кірбі, радник Білого дому з питань національної безпеки, на брифінгу минулого місяця.
Оскільки угоди не є обов’язковими, майбутній лідер, як-от Дональд Трамп у США чи Марін Ле Пен у Франції, міг би проігнорувати їх. Однак вони сигналізують про політичну та економічну підтримку України з боку її союзників.
"В деяких країнах, які підписали з нами угоди, відбуваються вибори. І якщо зрозуміло, що зміна лідера у Великій Британії не вплине на підтримку, чи можемо ми гарантувати те саме зі США, Францією чи деякими іншими європейськими країнами?" - запитала Ганна Шелест, програмний директор з питань безпеки Українського аналітичного центру Prism.
Офіційні особи стверджують, що історичний прецедент і величезна кількість країн, які підписали угоди, все ще дають їм певну силу незалежно від того, хто буде при владі в майбутньому. Навіть якщо одна чи дві країни вийдуть, Україна все одно матиме понад два десятки тих, хто підтримує її військові зусилля.
"На що Україна може розраховувати, це те, що Сполучені Штати завжди були дуже послідовними у виконанні угод такого характеру між адміністраціями", - сказав високопоставлений чиновник США на умовах анонімності.
Члени Альянсу також планують посилити домовленості наступного тижня у Вашингтоні.
"На саміті НАТО ми розгорнемо інтегровану структуру, в якій усі ці двосторонні угоди з безпеки будуть об’єднані та створені у взаємодоповнювальну систему, яка посилить вплив кожної угоди на загальне ціле", - сказав американський чиновник, не надаючи подробиць про те, як цей процес працюватиме.
Гарантії безпеки
Минулого року 32 країни зобов’язалися підписати з Україною індивідуальні угоди з безпеки. Станом на сьогодні Київ підписав 19 двосторонніх угод з різними країнами та одну з Європейським Союзом.
Існує визнання того, що такі угоди є лише проміжною станцією до вступу в НАТО.
"Ми вважаємо, що важливо, щоб був міст до членства України в НАТО. Звичайно, ця двостороння безпекова угода не є заміною цьому, але це одна з речей, які ми розглядаємо як частину цього мосту до того, щоб одного дня Україна могла приєднатися до НАТО", - сказав Ведант Патель, речник Державного департаменту США.
У більшості угод йдеться про те, що Україна має стати членом НАТО і що підписанти допоможуть їй досягти цієї мети - від реформ до військової підготовки до оперативної сумісності.
"Ці угоди є додатковим елементом на шляху України до членства в НАТО, але не заміною йому. Всі розуміють, що немає нічого сильнішого за статтю 5. Але Україна шукає додаткових гарантій безпеки. У цих угодах немає гарантій, але є зобов’язання, і це додатковий крок уперед порівняно з лише запевненнями, які ми мали раніше", - сказала Шелест.
Ніяких зобов'язань
Хоча необов’язковий характер угод робить їх потенційно крихкими, вони закріплюють підтримку Києва, сказав Ед Арнольд, старший науковий співробітник європейської безпеки в Лондонському Королівському інституті об’єднаних служб.
"Всі угоди досить значні, і вони цінні в тому сенсі, що вони усувають конфлікти значної частини підтримки, яка надається. Але Україні потрібно більше, їм потрібна стаття 5 для стримування подальшої російської агресії, і я не думаю, що жодна з цих угод забезпечить таке стримування", – сказав Арнольд.
Українські та американські офіційні особи наполягають на міцності домовленостей.
"Це не меморандум про взаєморозуміння. Це юридично обов’язкова виконавча угода, що означає, що зобов’язання, взяті Сполученими Штатами та Україною в цій угоді, пов’язані меморандумом закону. Це те, на що Україна може розраховувати на 10 років у майбутньому", – сказав високопоставлений чиновник адміністрації США.
Вони визнали, що отримати більше для України політично складно.
"Це правда, це не договір, ратифікований Сенатом, але в нинішніх умовах отримання договору такого характеру було б досить складним і трудомістким, тому існували б ризики неможливості надати Україні гарантії безпеки", – додав чиновник.
Угода з США передбачає, що адміністрація буде тиснути на Конгрес, щоб забезпечити Україні стабільну фінансову та військову підтримку протягом десятиліття, повідомив заступник голови Офісу президента України Ігор Жовква . Інші угоди також зобов’язують уряди спершу керувати фінансуванням України через місцеві парламенти.
Українські чиновники стверджують, що безпекові угоди забезпечать значні додаткові кошти, які допоможуть країні протистояти Росії. Протягом наступних чотирьох років Україна розраховує отримувати 60 мільярдів доларів щорічної підтримки, заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду минулого тижня.
Арнольд, однак, визнав, що покрити Україну статтею 5 НАТО було б ефективніше та дешевше.
"Це другий найкращий варіант, який може мати Україна. Союзники не змогли домовитися щодо статті 5, але вони зроблять усе це замість цього. Обсягом угод хочуть зробити політичний бал. Але все ще немає гарантії, що країни не почнуть виходити за зміною адміністрацій", - сказав Арнольд.
Саміт НАТО: чого чекати від заходу
У Державному департаменті США припустили, що на саміті НАТО у Вашингтоні можуть обговорити можливість збиття російських над Україною, якщо вони летітимуть у бік Польщі. Із такою пропозицією виступив польський премʼєр Дональд Туск.
Водночас посол США при НАТО Джуліанна Сміт каже, що Україна отримає на саміті позитивні новини щодо посилення протиповітряної оборони, зокрема – щодо систем Patriot. Вона закликала стежити за "конкретними оголошеннями, які будуть надходити для України, для союзників по НАТО, новинами про оборонне виробництво, про стійкість, про кібербезпеку".
