Міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто не очікує на прогрес за заявками своєї країни та Швеції на членство в НАТО до виборів в Туреччині в травні.
Всупереч останнім подіям, голова МЗС Фінляндії вважає, що скандинавські країни продовжують курс на вступ до військового альянсу, пише Yle.
"На мій погляд, дорога в НАТО не закрита ні для однієї з країн", – сказав Хаавісто.
Швеція також очікує на просування своєї заявки на вступ до літа, пише шведське видання Expressen. Уряд сподівається, що повноправне членство країни в НАТО може бути оформлене до саміту у Вільнюсі. Саміт НАТО пройде в липні, коли в Туреччині завершаться і парламентські, і президентські вибори.
"Події останніх тижнів тимчасово призупинили цей процес [вступу до Альянсу]. ... Уряд зараз також приділяє час і докладає зусиль для просування цього процесу. ... Очевидно, що ми дивимося в бік Вільнюського саміту... Однак я хочу наголосили, що Туреччина знаходиться в розпалі виборчої кампанії, кульмінацією якої стане день [президентських] виборів 14 травня, тому важливо стежити і за цими частинами процесу", – сказав голова МЗС Швеції Тобіас Біллстрем.
Вступ Швеції та Фінляндії до НАТО - що варто знати
Після того, як Росія розв'язала повномасштабну війну проти України, Швеція і Фінляндія подали заявки на вступ до НАТО. Їхні заявки вже ратифікували 28 з 30 країн-членів Альянсу, Туреччина та Угорщина продовжують блокувати процес.
Будапешт не висуває ніяких особливих умов для ратифікації, а Анкара стверджує, що ці країни нібито підтримують терористів. Зокрема, турецький лідер Реджеп Таїп Ердоган заявляє, що "обидві країни не мають чіткої позиції щодо терористичних організацій", а Швеція, за його словами – "інкубаційний центр терористичних організацій". Ердоган також стверджує, що його країна не може погодитися на вступ до НАТО циї держав, і згадує про їхні "санкції проти Туреччини". Йдеться про заборону постачання оборонної продукції до Туреччини, введену після початку військової операції проти курдів у Сирії в 2019 році.
РФ, яка раніше відкрито погрожувала обом країнам військовим вторгненням, в разі, якщо вони наважаться на вступ до НАТО, тепер, ймовірно, розпалює конфлікт між скандинавськими країнами і Туреччиною. 22 січня біля турецького посольства в Стокгольмі ультраправий політик Расмус Палудан і його прихильники публічно спалили Коран, що викликало хвилю обурення і спровокувало чергову порцію звинувачень з боку Ердогана. Інститут досліджень глобальних загроз і демократії Роберта Лансінга з'ясував, що інцидент з підпалом Корану біля посольства Туреччини в Стокгольмі – провокація росіян.
