Поки пандемія коронавірусу продовжує лютувати, світові лідери, звісно ж, повністю зайняті боротьбою з хворобою. Але в цей же час існують інші загрози для людства, які вимагають уваги. Одна з найстрашніших серед них - ядерна війна.
Про це пише Bloomberg, додаючи, що, нажаль, ризик її початку продовжує зростати. Цифри у заголовках ЗМІ справляють неправильне враження. Так, глобальні запаси ядерних боєголовок трохи скоротилися за минулий рік, на що вказує останній звіт SIPRI. Але лише тому, що США і Росія, в руках яких більше 90% від глобального арсеналу, демонтували деякі свої застарілі зразки.
Читайте такожWashington Post: США можуть відновити ядерні тести через поведінку Росії
Тим часом 9 інших країн з ядерною зброєю модернізують свої боєголовки й системи запуску. Лише минулого тижня Франція успішно запустила з субмарини ядерну ракету, яка може здолати відстань між континентами зі швидкістю, яка в 20 разів перевищує швидкість звуку. Інші країни, зокрема Китай, максимально швидко накопичують запаси такої зброї.
Гірше те, що країни переглядають свої стратегії щодо її застосування. В цій ситуації бракує лише аморальної, але логічної стабільності Холодної війни, коли дві супердержави стримували одна одну за допомогою реальної загрози "гарантованого взаємного знищення".
Росія, наприклад, все більше розглядає "тактичні" боєголовки як можливий спосіб компенсувати свою слабкість у інших видах воєнної сили. Цілком зрозуміло, що гібридний конфлікт, який починається з кампаній поширення дезінформації й відправки солдатів без розпізнавальних знаків, може перерости у звичайну війну. За таких обставин одна зі сторін може завдати обмежений ядерний удар, на що інша відповість тим же.
Існують також припущення, що Індія може ослабити свою політику за 1998 рік, яка зобов'язує її ніколи не застосовувати ядерну зброю першою. Це була б серйозна зміна для країни, яка межує з двома ядерними й ворожими сусідами - Пакистаном і Китаєм. Лише минулого тижня Індія й Китай вступили в сутичку на спірній території в Гімалаях. Тим часом лише Північна Корея знає, яку кризу вона може спровокувати.
Читайте такожDie Welt: Світу загрожує ядерна анархія, про яку попереджав Кеннеді
Тим часом, всі зусилля з обмеження чи скорочення ядерних арсеналів були повністю зупинені. Угода між США і СРСР, яка зобов'язувала сторони ліквідувати крилаті ракети малої і середньої дальності, була розірвана минулого року, коли США звинуватили Росію в порушеннях. На додачу ніщо не вказує на те, що старі вороги збираються зберегти єдину угоду про контроль ядерних озброєнь (СНО-ІІІ), яка в них лишилася. Але її дія добігає кінця в лютому. Одна з причин провалу продовження цих домовленостей - це наполягання США на тему, що до угоди повинен приєднатися Китай. Але Пекін, який вважає, що лише намагається наздогнати інших, відмовляється від дотримання будь-яких обмежень.
На додачу до всього країни НАТО почали сумніватися в надійності альянсу, підриваючи тим самим його силу стримування й недопущення війни. Німеччина особливо обурена діями Трампа, який цього тижня оголосив про намір вивести частину американських військ з її території. У травні кілька лідерів німецьких соціал-демократів, які традиційно налаштовані проти США, навіть допустили, що Берлін міг би відмовитися від політики НАТО про "ядерний обмін". Вона передбачає, що деякі країни-учасниці, такі як Німеччина, можуть не будувати власний арсенал, але забезпечити літаки для американських бомб. Ця політика була націлена те, щоб зробити спільне стримування більш реальним. Але для німецьких лівих недовіра до Трампа - достатня причина, щоб покінчити з цією логікою. На щастя, канцлер Ангела Меркель швидко їх заспокоїла.
Читайте такожPolitico: Світовий порядок мертвий, після коронавірусу доведеться будувати новий
Зважаючи на наївність Німеччини, войовничість Росії, амбіції Китаю, безглуздість Америки Трампа й балансування Північної Кореї на межі, складається дуже похмура картинка. Правителі-егоїсти чи негідники можуть піддатися спокусі випробувати планів своїх ворогів щодо стримування. А людська помилка може перетворити цю нерозсудливість в катастрофу.
Більше того, клімат міжнародних відносин не дуже сприяє пошуку рішень. Світові лідери, які мають найбільше значення, настільки зайняті торговельними війнами й "вакцинним націоналізмом", що вони просто не уявлять ситуацію, в якій вони сіли б за один стіл й брали участь в дипломатичному процесі. Але вони повинні "переступити через себе". Якщо ж вони не зможуть цього зробити, решта людей: від виборців до військових, - повинні змусити їх. Лише терплячий багатосторонній підхід врятує світ від ядерної війни.
