Різноманітні новини навколо естонського міста Нарва не є випадковими інформаційними вкидами. Це виглядає як класична розвідувально-підготовча фаза російської гібридної операції, знайома Україні ще з 2014 року. Кремль традиційно працює не з танків, а з наративів: спочатку створюється інформаційна реальність, потім політична напруга, і лише потім можуть з’являтися силові інструменти.
Нарва для цього майже ідеальна ціль. Складна історична ідентичність регіону, місто на кордоні з Росією, а в ньому - понад 90% із 50 тисяч мешканців російськомовні. Саме такі території Москва завжди розглядає як потенційні точки тиску на Європу.
Станом на сьогодні у соцмережах і месенджерах з’явилися ресурси, які почали просувати ідею "Нарвської народної республіки".
При цьому, використовується символіка псевдодержавності, поширюються меседжі про "утиски російськомовних", тестуються реакції суспільства на радикальні тези… Усе це - стандартний інструментарій російських інформаційно-психологічних операцій.
Україна добре знає цю методологію. Саме так починалися події в Криму та на Донбасі: спочатку інформаційне зондування, потім формування локальних агентурних мереж, створення атмосфери "конфлікту", а після цього - спроби політичної або силової ескалації.
Насправді зараз на кордоні з Естонією немає ознак підготовки військового сценарію. Проте відбувається тестування НАТО. Тобто, Росія, створюючи вкиди про "Нарвську народну республіку" тестує не оборону міста, а оборону всієї системи. Мова про те: чи швидко реагують служби безпеки, чи здатне суспільство зреагувати на пропаганду, чи готові політичні інституції до кризових сценаріїв, врешті, чи буде консолідована реакція Альянсу.
Простими словами, відбувається спроба перевірити, чи працює стаття 5 НАТО не тільки у військовому, а й у гібридному вимірі.
Зараз Естонія діє значно швидше і професійніше, ніж багато держав у подібних ситуаціях раніше. Адже посилюється контроль кордону, відслідковуються інформаційні мережі впливу, активно працюють служби внутрішньої безпеки. Та головне: немає політичної розгубленості, яку Росія завжди намагається використати.
Україні в цій ситуації можна зробити висновок про те, що Росія, вочевидь, не відмовилась від стратегії створення керованих криз. Просто тепер вона застосовує цю стратегію проти країн НАТО, а не лише на пострадянському просторі. Адже, коли ми говоримо про Нарву сьогодні, це мова не про Естонію. Це – про нову фазу гібридної конфронтації РФ із Заходом.
І ще один важливий момент, який Україна має пояснити партнерам: гібридна агресія починається не тоді, коли деінде з’являються "невідомі зелені чоловічки", а тоді, коли з’являються слова "народна республіка" у Telegram-каналах.
А найкраща протидія таким сценаріям - не лише армія. Важливі стійкість держави, сильна контррозвідка, імунітет суспільства до пропаганди і швидка реакція інституцій. Україна цей етап вже пройшла. Європа зараз проходить його в прискореному режимі.
