Сьогодні у рамках заходів до Дня пам’яті жертв політичних репресій у приміщенні Музею Української народної республіки відбулось відкриття тематичної експозиції архівних документів Служби безпеки України.
Як повідомили УНІАН у прес-службі СБУ, експозиція підготовлена у рамках співпраці СБУ з Українським інститутом національної пам’яті на виконання указу Президента України.
Для експонування у Музеї УНР 1917-1921 років Служба безпеки України підготувала архівні кримінальні справи та електронні копії унікальних документів Галузевого державного архіву СБУ, які свідчать про визначну роль, яку відіграли у національному державотворенні та українському визвольному русі у 1917-1930-х роках українські громадсько-політичні діячі того часу.
За часів комуністичного тоталітарного режиму майже всі вони та їхні рідні зазнали політичних репресій. Яскравим прикладом переслідувань рідних є трагічна доля сестер Симона Петлюри – Марини і Феодосії, яких у 1937 році органами НКВД було заарештовано і розстріляно. Сьогодні СБУ передає музею цю архівну справу, йдеться у повідомленні.
До експозиції музею також передано повністю сфальсифіковану карально-репресивними органами «Справу Українського національного центру» – міфічної підпільної організації, метою якої, за версією ГПУ, була підготовка повстання проти більшовицького режиму й проголошення незалежності України.
За цією справою у 1930-1931 роках, напередодні Голодомору 1932-1933 років, були репресовані Михайло Грушевський (його було заарештовано і після тривалих допитів у Москві звільнено під пильний нагляд ГПУ, а у 1934 р. він помер), Всеволод Голубович, Володимир Чехівський, Іван Лизанівський, Назар Петренко, Павло Христюк, Юрій Ярослав – загалом 50 осіб. Більшість з них загинула у в’язницях і таборах.
Служба безпеки України відкриває та передає музею справи на захоплених у 1945 році органами військової контррозвідки «Смерш» у Польщі і Чехословаччині діячів української політичної еміграції – колишніх посадовців і дипломатичних представників УНР Івана Фещенка-Чопівського, Максима Славинського, Миколи Галагана. Комуністичний режим, не дивлячись на похилий вік цих людей, вважав їх вкрай небезпечними для себе та репресував.
