На базі клініки торакоабдомінальної хірургії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, що у Львові, спеціалісти відділення абдомінальної хірургії вперше виконали лапароскопічну герніопластику двобічної пахової кили (грижі) черевної порожнини.
Начальник відділення, кандидат медичних наук, лікар-хірург першої категорії, майор медичної служби Юрій Яринич, розповів, що оперативне втручання проходило методом P.I.R.S. (Percutaneous Internal Ring Suturing). р
Даний метод є одним із найсучасніших серед досягнень сучасної герніології. Таке втручання характеризується низькою травматичністю і полягає в лапароскопічній пластиці грижових дефектів передньої черевної стінки із застосуванням сучасних сіткових синтетичних матеріалів провідних світових виробників.
– У Центрі ми постійно вивчаємо та намагаємося впроваджувати нові методики оперативного низько травматичного лікування пацієнтів. Минулого тижня ми вперше виконали лапароскопічну двобічну інтраперитонеальну алогрижепластику (усунення дефектів передньої черевної стінки обох пахових ділянок), – розповів майор медичної служби Юрій Яринич.
За словами лікаря, операція відбувалася під загальною анестезією, під час якої через 1-1,5 см розрізи передньої черевної стінки до черевної порожнини було введено відеолапароскоп, інструменти маніпулятори та необхідні витратні матеріали: сітковий синтетичний матеріал РROLEN MESH розміром 10х25 см. розміщено на передній черевній стінці із закриттям грижевих дефектів обох пахових ділянок із сторони черевної порожнини.
Загалом це оперативне втручання тривало близько години, без непередбачених “сюрпризів”. Вже через чотири години пацієнт зміг самостійно ходити, повністю себе обслуговувати, було зведено до мінімуму больовий синдром, що потребувало лише одноразового введення знеболювальних препаратів, а вже другого дня пацієнт вільно пересувався відділенням.
Перевагою даного хірургічного втручання є низька травматичність, оскільки хірург працює з боку черевної порожнини лише з очеревиною – не розсікаючи (не травмуючи) усі сім шарів передньої черевної стінки. Цей факт дозволяє уникнути вираженого больового синдрому в ранньому післяопераційному періоді, активізувати пацієнта в день операції, зменшити тривалість перебування хворого у стаціонарі, та швидше повернутися до звичайного способу життя.
