Для великих бізнесменів Донбасу обвал гривні є дуже вигідним. Тому є ознаки того, що його лобіює донбаський бізнес – і в Нацбанку, і в Секретаріаті Президента, і в уряді...
Моментальне, протягом кількох годин, учорашнє зміцнення гривні лише зміцнило народ у переконанні, що попереднє обвальне її падіння було штучним та спекулятивним. На порядку денному зі звичною для пострадянського простору безплідною гостротою постало сакраментальне питання: хто винен?
Відповідаючи на нього, лідер опозиції Віктор Янукович відбарабанив: «Винні всі – і Президент, і глава уряду, і глава Національного банку». Дуже дивно, що серед цих «усіх» Віктор Федорович не помітив… самого себе. Між тим, роль Януковича та його соратників у обвалі національної валюти важко переоцінити.
(Про роль комерційних банків писати й сенсу немає. У них робота така – отримувати якомога більше прибутку будь-якими методами. Але в даному випадку вони були, по суті, спільниками в масштабному проекті).
Думка про те, що і НБУ, і Президент, і уряд мають свої частки провини в стрімкому падінні курсу гривні, уже усталилася в інформаційному просторі та в громадській думці. І небезпідставно.
Багато писали й говорили про непрозоре рефінансування «довірених» комерційних банків керівництвом НБУ, обсяг якого експерти оцінюють астрономічною цифрою – 111,5 млрд. грн. При цьому значна, якщо не левова частка цих коштів ішла на валютний ринок, і спекуляції буквально нищили курс гривні. Свій негативний вплив чинили й «відкати», обсяги яких, як вважають, становив від 3% до 12% від розміру самого рефінансування. Багато питань було й до дуже дивних інтервенцій дешевого долара, які також здійснювалися через довільним чином вибрані комбанки. Таким чином, Нацбанк, конституційним обов’язком якого є підтримання стабільного курсу національної валюти, фактично діяв у протилежному напрямку.
Чимало говорилося й про те, що значна відповідальність лягає в цій ситуації і на Президента. Адже саме Глава держави має виняткове право робити подання на призначення та звільнення голови НБУ, а той, у свою чергу, одноосібно призначає своїх заступників. Таким чином, Президент має всі механізми контролю над Нацбанком. Над його кадрами та політикою. Але вперто не застосовує їх, ігноруючи всі постанови Верховної Ради (прийняті більш як конституційною більшістю в 400 голосів) та заяви експертів. Лише днями Ющенко заговорив про можливу відставку Стельмаха – якщо той раптом почне пускати кошти на викуп урядових цінних паперів. Але у ветерана банківської справи й так у грудні цього року вибігає термін перебування на посаді.
Що ж до урядових цінних паперів – то це справді гідний внесок Кабміну Юлії Тимошенко в розкручування інфляції. НБУ видав уряду додатково великі суми (Президент оцінює їх у 30 млрд. грн. за 7 останніх місяців – можливо, дещо перебільшує) на кредитування бюджету, розрахунки за газ.
«Це привело до того, що гривня стала слабшою, бо це розширення грошей. Тоді, коли економіка падає, Нацбанк у 4 рази збільшує фінансування уряду. З економіки гроші забираються, трансформуються і передаються уряду», – заявив Ющенко. І виглядає на те, що заявив небезпідставно.
Ось і отримав Янукович можливість «затаврувати» винуватців. А й справді, сам же він нібито ні при чому. Він не влада, а опозиція.
Насправді ж, на переконання автора, Віктор Федорович і верхівка «регіоналів» були поміж основних дійових осіб у всій історії з обвалом гривні. Насамперед ідеться про мало не щоденні гучні заяви Януковича та його однопартійців про неодмінне підвищення соціальних стандартів. Немає сенсу всерйоз говорити про різке підвищення мінімальної зарплати в умовах жорстокої економічної кризи (за версією Януковича – з 650 грн. до 1500 грн.) Але ж багато людей вірить. У нас досі не розучилися вірити казкам політиків.
А підсумок цієї віри – різке підвищення інфляційних очікувань. Люди вже усвідомили: коли підвищують зарплати й пенсії, відбувається інфляційний обвал гривні. Висновок простий – потрібно купувати долар. А то заощадження знеціняться. Звідси ірраціональна паніка та обвал гривні. Очікування, зовні ефемерна субстанція, спричиняють цілком матеріальні втрати для мільйонів людей.
Як зазначають експерти, сьогодні в Україні склалася парадоксальна ситуація, коли в ціни на товари, вироблені в Україні, крім собівартості й додаткової вартості, почали включати ще й інфляційні очікування, пов`язані з падінням гривні. Цей чинник ще більше роздуває ціни і слугує мультиплікатором інфляції.
Коли Янукович, Азаров, Єфремов і компанія вдаються до вже звичної риторики, вони не можуть не розуміти її наслідків, украй шкідливих для тих самих українців, про інтереси яких вони так уболівають на словах. (Про електоральні й політичні ефекти, зокрема блокування парламенту – розмова окрема).
Річ у тім, що для великих експортоорієнтованих бізнесменів Донбасу, яких і презентує Партія регіонів, обвал гривні є дуже вигідним. На своїх підприємствах вони платять зарплати в гривнях, а отримують за експортний товар із-за кордону дзвінку валютну монету.
Тому є ознаки того, що донбаський бізнес якраз лобіює і в Нацбанку, і в Секретаріаті Президента, і в уряді зростання курсу національної валюти.
Наближаються президентські вибори, і мають адекватно та об’єктивно оцінювати роль кандидатів у Президенти й очолюваних ними політичних сил у розвитку економічної кризи в Україні...
Петро Осадчук
