Представники столичної влади нестимуть не лише політичну, а й кримінальну відповідальність... Блок Юлії Тимошенко зробить усе, аби ці громадяни відповіли перед киянами за свої дії...
Багатостраждальний наш Київ!.. Скільки випробувань випало на його долю – досить згадати знущання над Матір’ю Міст руських за більшовицьких часів: висаджені в повітря храми і натомість зведення пам’яток сумнівної художньої якості, занедбання архітектурних та історичних споруд...
Настали інші часи, Україна нарешті виборола омріяну незалежність, нарешті з’явилася змога, приймаючи будь яке рішення, виходити з інтересів народу – та де там!.. Отримали мера, який «купив» свою посаду завдяки численним обіцянкам киянам світлого майбутнього. При цьому напередодні виборів щедро роздавалися пайки. Витрати, звичайно, чималенькі, але вони не йшли ні в яке порівняння з майбутніми прибутками, що їх обіцяло крісло мера. Бо ж така посада дає змогу розпоряджатися столичною землею, а це – мільярди, адже сотка київської землі в середньому коштує до 20 тисяч „зелених”. Отож те, що не встигли розкрасти попередники Черновецького, зараз привласнює його команда – так звана промерська більшість у Київраді. Більшість, яку було сформовано виключно на основі надання преференцій на перерозподіл київської землі. І зараз ця компанія діє оперативно й конструктивно для себе: експропріює найцінніші ділянки в заповідниках, біля озер і парків, на місцях дитячих майданчиків, упритул до житлових будинків, зазіхає на земельні наділи поліклінік, лікарень, шкіл тощо.
Уже відбувся розподіл дорогоцінних земель Жукова острова – попри те, що ця земля завжди має статус заповідника й охоронялася законом. Та, незважаючи на це, Київрада під головуванням Черновецького ухвалила рішення, що лише 120 га острова є заповідними, решта була віддана під забудову. Безжалісно вирубуються гаї та лісопосадки, спотворюється історичне обличчя стародавнього Києва, погіршуються умови проживання мешканців прилеглих до будівельних майданчиків будинків. Але на протести проти чиновницької сваволі людей київська влада не звертає уваги.
Наша фракція виступала, виступає і буде виступати проти цього дерибану, від якого столична громада не має ніякої користі. За оцінками незалежних експертів підраховано, що на пленарному засіданні 1 жовтня Київрада розглянула таку кількість „земельних” питань, що якби ці ділянки виділялися через аукціони, то коштів від цього вистачило б на три бюджети (один бюджет міста становить близько 14 мільярдів гривень).
Аби краще зрозуміти, про що йдеться, хочу звернутися до досвіду Броварів, де проведено вже три земельні аукціони на право оренди (не продажу, а саме оренди) земельних ділянок. Переможці цих аукціонів за отримання права користуватися броварською землею сплатили до міської казни майже 150 мільйонів гривень. Залишається лише додати, що в Броварах більшість у міській раді сформована з членів фракції БЮТ, яка подбала, аби цінні земельні ділянки лишалися у власності громади, а міський бюджет постійно поповнювався за рахунок їх оренди.
Натомість у прочерновецької більшості Київради свої «підходи». Сесія від 1 жовтня, на якій було „роздерибанено” понад 2 тисячі гектарів землі (а це – чотири відсотки площі столиці), уже стала «притчею во язицех». У цей день у Києві знайшлося до півтисячі щасливчиків, яким за підрахунками опозиції було виділено 1,3 тисячі гектарів землі. І де? У таких заповідних місцях, як Пуща-Водиця, Конча-Заспа, ліс біля Катеринівки. Поки що в нових власників цих багатств офіційно немає ані імен, ані прізвищ, є лише номери кадастрових справ. Півтори сторінки цифр і літер – ось так виглядають чи не найбільші землевласники столиці. Київська влада свідомо приховує, кому ж було виділено землю (за словами секретаря Київради Довгого, на підготовку стенограми сесії потрібен чи не місяць).
У продовження цієї кримінальної історії 25 жовтня київрадівська більшість передає 10 відсотків житла, збудованого в трьох центральних районах міста – Голосіївському, Печерському та Шевченківському, – Генпрокуратурі. Виникає питання: чи не є таке рішення платою за невтручання в брудні махінації з землею? Особливо якщо взяти до уваги, що водночас із роздачею столичних земель родичам, друзям, партнерам по бізнесу, – 12 тисячам простих киян, котрі звернулися до Київради з проханням виділити їм земельні ділянки для ведення приватного господарства, було відмовлено в цьому. Мовляв, у Генеральному плані міста нема вільних земельних ділянок. Натомість керівництво мерії лобіює тільки ті земельні рішення, що пов’язані з їхнім оточенням. На підтвердження: того ж 25 жовтня на розгляд сесії виносилося питання про відведення двох земельних ділянок по 0,1 га двом дітям радника мера Києва. Чинну міську владу не зупинило навіть те, що ці земельні наділи знаходились на спортивному майданчику.
Після підписання коаліційної угоди між БЮТ і НУ–НС, яка передбачає переобрання київського міського голови, команда Черновецького заметушилася: намагаючись покращити свій імідж, на засідання Київради почали запрошувати осіб, яким мала відводитися земля, поновили трансляцію засідань Київради на каналі ТРК „Київ”. У коридорі біля зали засідань скупчилося кілька десятків людей переважно похилого віку. Стояти їм довелося не одну годину, та коли їх нарешті почали впускати до зали, то виявилося, що в депутатів не виникло до тих людей жодного запитання, бо приватизацією їхніх власних, законних уже понад піввіку клаптиків прикривали нахабне загарбання землі під чергові торговельно-розважальні комплекси. Прийом простий і наївний – під прикриттям пенсіонерів, наче димової завіси, „пройдуть” і „дети-сиротки – тяжелое наследие царского режима”.
Цей випадок – яскраве свідчення неприхованого цинізму нинішніх керманичів міста. Та хіба лише він змушує кожну адекватну людину замислитися: кому ми довірили керувати столицею?
Зосередившись на махінаціях із землею, нинішня міська влада занедбала житлово-комунальне господарство. Не хотілося б жахати киян, але сказати, що справи тут кепські – значить, нічого не сказати. Незважаючи на підвищення удвічі тарифів, не виконується програма „Твій дім, твоє подвір’я”, яка передбачає ремонт житлового фонду, аналогічна ситуація і з програмою ремонту та модернізації ліфтів. А на програму з будівництва дитячих та спортивних майданчиків узагалі не виділено жодної копійки. Утім навіщо, якщо в столиці, мабуть, не лишилося такого кварталу, на території якого не знищували б дитячі та спортивні майданчики.
При такому злочинному будівництві всередині існуючих кварталів, як ми маємо сьогодні, не за горами енергетичний колапс, бо нинішні мережі не розраховані на додаткові навантаження, що виникають унаслідок хаотичної забудови. Уже сьогодні більшість підстанцій та колектори працюють на межі своїх максимальних потужностей, що призводить до збільшення кількості аварійних ситуацій у мережах енерго- та водопостачання, а також каналізації. Наслідки таких аварій непередбачувані.
Утім, дивуватися тут нема чого: для того, щоб керувати таким складним мегаполісом, яким є Київ, треба бути досвідченим управлінцем. А таких в оточенні мера щось не видно. Чи не тому, що, захопившись маніпуляціями з землею, Черновецький так і не спромігся сформувати власну команду? От і має біля себе тих самих управлінців, котрі руйнували та грабували столицю за часів минулої влади, або молодиків-бізнесменів, які звикли працювати лише на себе.
Єдина заслуга останніх – таких, наприклад, як Олесь Довгий, – беззастережна вірність „заветам старших товарищей”, поведінку та прийоми яких вони клонують. Хтось зі старших ляльководів розказав йому, як за радянських часів (сам він за віком цього не міг спостерігати) садовили в президію і доярку, і „кухарку”. Справа сама по собі непогана: повага до людей будь-якої професії – необхідний складник цивілізованого суспільства. Тільки якщо це справді повага, а не бездарне клонування старих прийомів за розповідями старих наставників-циніків. А й справді, яка може бути повага до тих же журналістів, коли перед очима постійні шоу шефа за участю „угодных” ЗМІ.
Просто дивує, що це бездарне клонування вдалих ходів великих маніпуляторів думками мас і правителів Олесь називає „другою показовою річчю” (першою було позитивне голосування нашої фракції із земельних питань отих змучених міськрадівськими шоу ветеранів), що свідчить про нашу безпорадність, бо ми не знаємо, „як себе далі поводити”.
Бідний наївний клон... Це ж треба так щиро радіти, сівши в калюжу й намочивши в штанці: вручив „з помпою” пенсіонеру акт власності на землю, на якій той живе все життя; всадовив поруч із собою в президію тележурналіста без відеокамери (не здивуюся, якщо й ручку з блокнотом відібрав); за принципом досвідченого злодія („держи вора”) звинуватив опонентів у тих гріхах, у яких він та його ляльководи погрузли по самі вуха – і заявляє на весь світ, що „найголовніша біда – відсутність реального лідера столичної опозиції” і що „на сьогодні так і не з’явилася фігура, яку б можна було протиставити Леонідові Черновецькому”. Найкращою відповіддю на цю безглузду репліку „благочестивого Олеся” будуть дострокові вибори столичного мера та Київради, на яких кияни дадуть належну оцінку діям чинної влади, незважаючи на щедрі дарунки чи то гречки, чи то землі.
Така підозра, що нинішній мер ось так “розпорядиться” київським майном та землею – і піде в небуття. Та от біда: кияни ще довго „викашлюватимуть” наслідки такого хазяйнування. Тому після перевиборів обов’язково буде дано цілісну оцінку (з правової точки зору) діям нинішнього мера та його оточення. Довго шукати склад злочину в цих діях не доведеться, оскільки представники промерської більшості відверто порушують чинне законодавство. Ці політики нестимуть не лише політичну, а й кримінальну відповідальність – Блок Юлії Тимошенко зробить усе, аби ці громадяни відповіли перед киянами за свої дії.
Анатолій Семинога, БЮТ, голова Київської міської організації ВО “Батьківщина”
