Думка
Пропозиція Мінкультури і туризмущодо звільнення від ПДВ вартості послуги з демонстрування фільмів, дубльованих українською мовою, має бути невідкладно оформлена у вигляді відповідної законодавчої пропозиції. Досвід Франціїпро захист національної культури шляхом податкових преференцій, або, навпаки, через застосування спеціальних податків добре прислужився б і в Україні.
Ось тільки є один фіскально-адміністративний нюанс, який мав би врахувати і Мінкульт, і Кабмін, якщо останній налаштований засилати в Раду відповідну законодавчу пропозицію. Послуги з демонстрування фільмів, дубльованих українською мовою, потрібно НЕ ЗВІЛЬНЯТИ від ПДВ, а ОПОДАТКОВУВАТИ ЗА НУЛЬОВОЮ СТАВКОЮ ПДВ.
Різниця - істотна, оскільки у випадку застосування нульової ставки ПДВ дублювання фільмів українською мовою стає економічно вигідним. Всі витрати, які студії звукозапису, студії з обробки кіноплівки та тиражування фільмокопій та кінотеатри понесуть у виробничому процесі дублювання, відтворення та показу стрічки українською мовою, підлягатимуть відшкодуванню - у частині податку на додану вартість, сплаченого на ці витрати. Таким чином, вони матимуть право на відшкодування сплаченого ПДВ, що може розцінюватися як опосередкована державна дотація. Звісно, якщо при цьому студія звукозапису не оформлена на суб`єкта підприємницької діяльності, який сплачує 200 гривень фіксованого податку на місяць. У такому випадку права на відшкодування, звісно, вона не отримає.
У випадку просто звільнення від ПДВ сплачений ПДВ не відшкодовуватиметься. Так, квиток на перегляд фільму, дубльованого українською, реалізуватиметься без ПДВ, однак виставляти попередньо сплачений ПДВ (на бензин, на комунальні послуги, на рекламу) кінотеатр не матиме права - на відміну від застосування нульової ставки. Економічний виграш може бути суттєвим плюс постачальники-контрагенти (якщо вони чесні платники ПДВ) завжди охочіше працюють з такими ж платниками (навіть якщо вони сплачують ПДВ за нульовою ставкою). Якщо ж вони постачають товар чи послуги суб`єктам, звільненими від сплати податку, то вони (постачальники) втрачають право на податковий кредит. Отже, кінопоказ українською за умови звільнення, навпаки, страждатиме.
Податкові пуритани можуть зауважити, що нульова ставка може застосовуватися виключно стосовно оподаткування експорту. Але ж в Україні чи не протягом десятиліття нульова ставка ПДВ застосовується до постачання м`яса і молока, і аргументацією на користь її запровадження свого часу була саме кризова ситуація в галузі. Відтоді галузь випросталася, і не в останню чергу завдяки цьому спеціальному податковому режиму, який може тепер зіграти роль рятівного жилета і для кінопоказу українською мовою зокрема і для національної кінематограції в цілому. За умови, що це не суперечитеме правилам СОТ, до якої ми ось-ось маємо приєднатися. Цікавим буде те, що основний галас при цьому здійматиме Росія, яка не є членом світового торгового клубу.
Прошу вважати це застереження офіційною пропозицією Мінкульту.
Станіслав Голубенко, Київ
