Голова правління Ощадбанку Анатолій Гулей вже неодноразово за останній час - з моменту початку виплат компенсацій за знецінені внески часів СРСР - робив заяви, які не прикрашають його як високопосадовця державної установи і, тим більше, як досвідченого фінансиста.
Беручи участь у прямоефірних ток-шоу на різних телеканалах, він не раз заявляв, що виплати вказаних компенсацій здійснюються не лише у гривнях (по 1 тис. грн.), але і в доларах - і це з метою убезпечити їх від інфляції. Якої так бояться громадяни України.
Тепер банкір повторив цю тезу в інтерв`ю, опублікованому в останньому випуску «Дзеркала тижня». «Коли ми по «гарячій лінії» працювали з людьми, багато хто буквально бився в істериці: ось ви нам дасте тисячу, а за ніч інфляція її з`їсть, і вранці це вже буде не тисяча. Ми запропонували Мінфіну: давайте усунемо цей елемент спекуляції і дамо долар по офіційному курсу 5,05. Хто нас за це засудить? Ніхто», - розповів Гулей журналістові видання.
Ну і як накажете розцінювати такий доказ? Повірити, що керівник найбільшого банку так погано розбирається в економіці, вельми важко. Залишається лише одне пояснення - він свідомо говорить людям неправду.
Давайте розберемося! Логіка посилання Гулея очевидна: люди злякалися інфляції, тому Ощадбанк і Мінфін вирішили їх заспокоїти, і почали видавати їм компенсації не в гривнях, а в доларах (за бажанням). Тобто, вкладники, які одержали свої компенсації в доларах, можуть тепер, ніби то, спати спокійно - інфляція їх грошам в американській валюті не загрожує.
Але в тому-то і справа, що для тих, хто отримує компенсацій в доларах інфляція або така само небезпечна, як і для тих, хто взяв гроші у гривнях, або навіть ще гірша - вони можуть втратити ще більше.
Пригадаємо недавні заяви нинішнього глави уряду і роздуми керівника Національного банку, озвучені ним восени минулого року. Юлія Тимошенко недвозначно порекомендувала населенню тримати свої заощадження у вітчизняній валюті, повідомивши, що уряд хоче бачити гривню сильною. «Гривня - достатньо міцна грошова одиниця і вона збереже свою міцність і після того, як ми виплатимо всі кошти», - заявила, зокрема, днями прем`єр-міністр. Глава НБУ Володимир Стельмах, у свою чергу, пішов ще далі, висловившись за можливість навіть зміцнення гривні до 4,90 грн./дол. (з сьогоднішнього офіційного курсу 5,05 грн./дол.).
Ну а якщо долар знизиться до гривні, хай, до співвідношення 4,90 грн./дол., як оголосив Стельмах, то власники доларових заощаджень втратять в гривневому еквіваленті 3%.
А вже розмови про майбутню ревальвацію гривні ведуться останнім часом чиновниками уряду і Нацбанку абсолютно реальні. Оскільки цей крок є антиінфляційним заходом, а інфляція нині зашкалює. Зараз ці розмови дещо стихли у зв`язку з подіями минулого тижня, коли НБУ був змушений витрачати свої валютні резерви унаслідок підвищеного попиту на американську валюту. Проте в осяжному майбутньому – за кілька місяців - ситуація може змінитися. До України можуть прийти великі суми іноземної валюти за рахунок продажу, скажімо, «Укртелекому», або Одеського припортового заводу, або інших об`єктів приватизації. На якийсь момент пропозиція долара (євро) стане перевищувати попит, і Нацбанк, зі схвалення Кабміну, скористається з ситуації і почне ревальвувати гривну.
В цьому випадку ті, хто повірив Гулею, звичайно ж, пошкодують про це. До речі, постраждають не тільки вони, а і взагалі всі, хто сьогодні тримає свої заощадження на банківських депозитах в доларах або євро. А таких людей в Україні чимало. Зокрема, станом на 29.12.2007р., банківські внески українців у вільно-конвертованій валюті (у доларовому еквіваленті) складали $12,59 млрд. - це 270 доларів на кожного жителя країни. Аналогічних втрат зазнають і громадяни, які збирають долари або євро «під подушкою».
Слід зазначити, що прогноз зміцнення гривні цілком реальний - якщо про це говорять перші особи уряду і Нацбанку. Тим більше що такі події в Україні вже відбувалися в квітні 2005 року, коли Кабінет Міністрів, як відомо, тоді теж очолювала Юлія Тимошенко. Хіба що, якщо вірити заявам керівників НБУ, на цей раз ревальвація гривні не буде одномоментною, як у 2005 році, а плавною.
І тоді, в квітні 2005-го, дійсно постраждали багато українців, які зберігали свої заощадження в твердій валюті. За одну мить їх внески знецінилися в гривневому еквіваленті на 5%. Великих втрат від тодішньої ревальвації зазнали також українські експортери (виграли імпортери). Щоправда, потрібно визнати, що більшість громадян України не мали валютних заощаджень, і вони тоді одержали вигоду від ревальвації гривні - зокрема, за рахунок антиінфляційної дії.
Якщо ж зміцнення гривні не буде, і курс долара як і раніше утримуватиметься на незмінній відмітці, то ті, хто одержать компенсації в доларах, все одно не вбезпечать свої гроші від інфляції. Адже жорстка прив`язка гривні до долара припускає однакове знецінення цих валют на території України від зростання споживчих цін. Ті ж, хто відразу розмістить свої компенсації на депозити (до чого закликає уряд і Ощадбанк) програють, якщо оформлять внески, знову таки, в доларах. Тому що депозитна ставка Ощадбанка в гривні -13,5%, а в доларах - 9%.
Компенсації в доларах не знеціняться лише в одному випадку: якщо гривня девальвуватиме на не менший відсоток, ніж величина інфляції. Якщо інфляція в 2008 році в Україні складе, скажімо, 15%, а курс долара виросте на стільки ж - до 5,8 грн./дол., то тільки в цьому випадку долар у кишенях українців не знеціниться від інфляції.
Можливий, щоправда, варіант, що події будуть розвиватися не за планом уряду і Нацбанку. Світова криза, припустімо, посилиться, підвищений попит на долар і євро в Україні триватиме і далі. Та ще й населення, раптом, чогось злякається і почне закривати свої гривневі депозити (це - більше 150 млрд. грн.). У цьому випадку гривня повинна буде тільки девальвувати. Але таке може відбутися ще досить не скоро, оскільки Нацбанк має вельми солідний золотовалютний резерв - близько $32 млрд. Хіба що, валютно-курсова політика уряду і НБУ зазнає змін.
Введенням в оману населення з боку керівників уряду і Ощадбанку під час кампанії по виплатах компенсацій «згорілих» внесків є не тільки вищенаведений заклик одержувати компенсації в доларах. Також не витримують ніякої критики їх заяви про те, що громадянам немає резону поспішати з отриманням компенсацій.
Справа навіть не в тому, що «живих» грошей може на всіх не вистачити. Нагадаємо, в держбюджеті-2008 на виплати готівкою поки передбачено лише 6 млрд. грн. Отже, по 1 тис. грн. можуть одержати лише 6 мільйонів осіб. Вкладників же у декілька разів більше.
Можливо, уряд знайде додаткові кошти для готівкових виплат. Але різниця в термінах отримання компенсацій для людей все ж таки є. Ті, хто одержить гроші зараз, мають беззаперечну перевагу над тими, кому вони дістануться тільки в кінці року. Йдеться знову про інфляцію. У січні на 1 тис. можна купити набагато більше, ніж у грудні - за рахунок зростання цін. А про те, що інфляція в 2008 році вимірюватиметься двозначним числом, вже навіть і не сперечаються в Кабміні. Зокрема, Мінекономіки робить сьогодні прогноз інфляції цього року до 12,5%. Але і такий показник виглядає дуже оптимістичним.
Отже, ці аргументи уряду і НБУ також непереконливі, як і заклики одержувати компенсації в доларах. Крім того, в повітрі зависло питання про необхідність здійснення виплат з індексацією на інфляцію з жовтня 1996 року, як передбачено відповідним законом.
У зв`язку з вищенаведеним хочеться сказати, що зрозуміло, наскільки важко зараз Анатолію Гулею, та й всім працівникам Ощадбанку у зв`язку з виплатами компенсацій, що почалися. Проте очевидним є й те, що ця кампанія була погано продумана не лише в частині організації, але і в плані інформаційного супроводу. Вдаватися ж в цій ситуації ще й до обману - це, поза сумнівом, велика помилка.
Юрій Глухов
