Навряд чи хтось з експертів був здивуваний економічними показниками першого місяця цього року, оприлюдненими Держкомстатом. Збувся і прогноз, наведений місяць тому в УНІАН, про те, що цифри приросту по промисловості і ВВП в січні опиняться в діапазоні 4-6% .
За даними статистичного відомства, зростання реального валового внутрішнього продукту в січні 2008 року в порівнянні з січнем минулого року склало 104,9%, а індекс об`єму промислового виробництва - 105,7%.
Найбільший внесок до січневого зростання ВВП зробило збільшення валової доданої вартості в переробній промисловості - 106,0% (по добувній промисловості - 103,8%).
Негативно позначилася на темпах економічного зростання в січні ситуація у будівництві - мінус 9,6% валової доданої вартості в порівнянні з січнем 2007 року. Також не порадувало минулого місяця сільське господарство - 100,0% до січня минулого року. Хоча могло бути і гірше - адже індекс сільськогосподарського виробництва за минулий рік склав 94,4%, що пов`язано з торішнім неврожаєм унаслідок засухи.
Дещо компенсували втрати для ВВП від будівництва і сільського господарства в першому місяці нинішнього року досить високі відсотки приросту валової доданої вартості в торгівлі і ремонті - 14,0%; виробництві і розподілі електроенергії, газу і води - 7,2%; діяльності транспорту і зв`язку - 6,1%.
Звичайно, якщо порівнювати показник зростання ВВП в січні 2008 рік з відповідним значенням першого місяця минулого року (109,3%), то в наявності істотне зниження темпів економічного зростання. Проте є два застереження для тих політиків або «нетямущих» експертів, які здумають ставити це зіставлення цифр у докір нинішньому Кабміну або в заслугу попередньому.
По-перше, якщо котромусь з урядів і дорікати за таке велике уповільнення економічного зростання, то це Кабінету Міністрів Януковича, що функціонував з серпня 2006 року по грудень 2007. Оскільки впродовж практично всього минулого року відбувалося зниження показників зростання промислового виробництва і ВВП, а січень 2008 року (і ще декілька наступних місяців) були приречені на інерційне продовження даної тенденції. Тоді як у серпні 2006 року, коли Янукович прийняв справи у Єханурова, спостерігався упевнений економічний підйом, що почався на початку року і тривав до самого його кінця.
До речі, цікавий збіг - вперше уряду Тимошенко також дісталася від уряду Януковича економіка з вектором зростання, який знижувався. Нагадаємо, максимальне зростання ВВП мало місце в січні-серпні 2004 року - 113,6%, а потім відбувалося щомісячне зменшення цього показника - до 112,1% в січні-грудні того ж року. У січні ж 2005 року приріст ВВП опинився у розмірі 6,5%, а Юлія Тимошенко була затверджена прем`єром тільки 4 лютого.
По-друге, високий показник економічного зростання в січні 2007 року став наслідком не якихось приголомшливих успіхів колишнього уряду, а всього лише дуже низькою порівняльною базою. Нагадаємо, в першому місяці 2006 року (з яким йшло порівняння) приріст ВВП складав всього 0,9%, а переробна промисловість взагалі показувала мінус 4,6%. Що пояснювалося украй несприятливою кон`юнктурою для головної експортної галузі - металургії. Оскільки світові ціни на сталь трималися в останні місяці 2005 і перші місяці 2006 року на найнижчій відмітці за останні чотири роки.
Про те, що динаміка темпів економічного зростання в Україні в останні 5 років чітко кореспондувала зі зміною світових цін на метали, сказано вже так багато, що заглиблюватися в цю тему ще раз не хочеться. Відзначимо лише, що якби не було стрімкого підвищення цін на сталь у 2004 році, то не було б і тодішніх рекордних темпів ВВП, а в 2005 році, навпаки, цей показник виявився б вищим (за рахунок зниження порівняльної бази). Те ж саме, до речі, спостерігається і в Росії - тільки там головними позиціями експорту є не чорні метали і вироби з них, а нафта і газ. Причому, в цій країні залежність економіки від сировинного експорту ще сильніша - якщо в Україні експорт металів і хімічної продукції складає близько 50% товарного експорту, то постачання за кордон нафти і газу дають близько 60% всього російського експорту товарів (а разом з металами і хімією - більше 80%).
А ось, начому варто наголосити, так це на тому, що темпи підвищення добробуту українського народу в останні роки аніскільки не відповідали темпам статистичного зростання економіки. Як це не парадоксально, часто мали місце обернено пропорційні залежності. Так, в 2005 році приріст ВВП (2,6%) був мінімальним за останні 7 років, а величина підвищення реальних доходів населення (більше 20%) - максимальною за всю історію України. У зв`язку з чим кілька років тому серед політиків став популярним жарт про те, що «ВВП на хліб не намажеш».
Якщо ж спробувати спрогнозувати показники зростання економіки України до кінця 2008 року, то можливі два варіанти розвитку подій - залежно від зовнішніх чинників і результатів роботи українського уряду.
Як і раніше велике значення матиме експорт українських товарів, в першу чергу - чорного металу і виробів з нього. Тут ситуація така: після стагнації на світових ринках металів, що мала місце з червня по листопад минулого року, починаючи з грудня попит і світові ціни на цю продукцію почали підвищуватися. Зокрема, за останні два з половиною місяці світові ціни на металопрокат виросли в середньому на 15%, і цей процес поки триває. Якщо припустити, що ця тенденція не зміниться і далі, то це буде великим плюсом для вітчизняних експортерів і, відповідно, для збільшення показників зростання по промисловості і ВВП.
Також позитивним чинником для експортерів може стати вступ України до СОТ. Оскільки у зв`язку з цим слід чекати зменшення антидемпінгових розслідувань відносно українського експорту і збільшення об`ємів постачань вітчизняної продукції за кордон. «Для наших товаровиробників відкриваються широкі можливості виходу на світові товарні ринки. За нашими оцінками, до 2010 року товарообіг може збільшитися приблизно на 40%», - радісно заявив днями журналістам із цього приводу міністр економіки Богдан Данилишин.
Дуже допоможе українській економіці і, зокрема, експорту поліпшення ситуації в сільському господарстві (з урахуванням подорожчання продовольства усьому світі). Крім того, якщо рік буде урожайним, то, починаючи з серпня-вересня, за рахунок зниження цін на продукти харчування в Україні, цілком можливо, відбудеться дефляція.
Ефективність же заходів Кабміну і Нацбанку по приборканню інфляції, як у найближчі місяці, так і протягом усього року, також матиме дуже велике значення для економіки. Уряд, як відомо, продовжує наполягати, що йому вдасться утримати інфляцію в 2008 році в розмірі до 10%.
Якщо перераховані вище сприятливі зовнішні чинники і плани уряду по зниженню темпів підвищення цін виправдаються, то зростання ВВП в 2008 році може опинитися не нижче, ніж торішні 107,3%. Хоча прогноз Кабміну і дещо скромніший - 106,8%.
Але ситуація для української економіки може розвиватися і в несприятливому ключі. Багато експертів передрікають, що з причини передбачуваного зниження в 2008 році економічного зростання в країнах Європи і ймовірної рецесії у США, відбудеться падіння світових цін на сировині - зокрема, на метали. Що спричинить за собою скорочення об`ємів українського експорту і зменшення через це економічних показників.
Вступ України до СОТ, чого також побоюється багато хто, може не стільки поліпшити умови для експорту, скільки збільшити об`єми імпорту. Що приведе до ще більшого зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі.
Ну а у випадку, якщо, до того ж, ситуація в сільському господарстві складеться влітку-восени в Україні не найкращим чином, і уряду не вдасться відчутно знизити інфляцію, то зростання ВВП в нинішньому році виявиться меншим (можливо - набагато меншим), ніж січневі 104,9%.
Світовийбанк на 2008 рік зробив прогноз роста ВВП приблизно посередині між оптимістичним і песимістичним варіантами – 105,5%. Хоча попередив при цьому, що якщо український уряд не зменшить соціальні апетити і не доб`ється помітного зниження інфляції, то результат буде набагато гірший.
Михайло Маркелов
