Українська аудіокнига не виправдовує очікувань видавців і залишається, скоріше, благодійним, ніж комерційним проектом. Такого висновку дійшов тижневик «Коментарі:», проаналізувавши ситуацію в цьому сегменті видавничого ринку.
В Україні «запис аудіокниги окуповується тоді, коли йдеться про тираж дві тисячі екземплярів дисків. Для нашої компанії випуск аудіокниг - це соціальний проект, тому що жодну з позицій ще не продали тиражем, що перевищує тисячу екземплярів», - пояснив Роман СКОРИК, виконавчий директор художнього агентства «Наш формат».
На думку «Коментарів:», є кілька причин, через які аудіокнига опинилася в такому «завислому» стані.
По-перше, це відверто нішовий характер самого продукту, що перебуває на стику видів мистецтва (письменницького, виконавського) і технологій.
«Як відомо, тільки третина читаючої публіки є аудіалами, тобто тими, хто може сприймати текст на слух не гірше, ніж візуально. І серед них не так уже багато тих, у кого є необхідні засоби для програвання аудіокниг», - пояснює директор видавництва «Теза» Володимир БРИСКІН. Приміром, споживач, який вперше купив аудіокнигу і виявив, що його програвач не підтримує формат мр3, може назавжди відмовитися від придбання цього продукту.
Що ж до продажу файлів аудіокниг в Інтернеті, то українські видавці поки що лише подумують про це. Адже переведення продажів в он-лайн вимагатиме від них певних заходів із захисту від піратства. «У рамках боротьби з піратством сайти, на яких можна нелегально скачати аудіокниги, як, наприклад, Infostore, почали закривати. Але залишилася проблема - торренти. Доводиться моніторити, де є посилання на скачування наших аудіокниг, писати листи адміністраторам із проханням закрити роздачу», - розповідає головний менеджер компанії «Аудіопланета» Богдан МАРТИНОВ.
По-друге, як зауважує видання, у вітчизняних виробників аудіокниг не завжди складаються стосунки з ретейлорами. «Мережі, що спеціалізуються на продажу мультимедійної продукції, принципово не беруть українську продукцію. Тому що в більшості випадків ці мережі є представниками російських торговельних компаній. А російська продукція завозиться до України нелегально, тут клеяться марки, і вона видається за продукт, зроблений в Україні. Продукція цих самих мереж розміщується й у продуктових супермаркетах, зі своїми стояками на ці площадки потрапити ви вже не зможете», - розповів Р.СКОРИК. За його словами, нормальне партнерство його компанії вдається налагодити лише із книготорговельними мережами, хоча й тут не все гладко: «Аудіокниги необхідно позиціонувати на окремих стояках. А вони ставлять їх поруч із музичними дисками. Покупець, що приходить за музикою, їх просто не помічає. А той, кому аудіокниги можуть бути цікаві, не знає, де їх шукати».
Втім, незважаючи на труднощі, українські видавці не втрачають інтересу до випуску аудіокниг, відзначають «Коментарі:». Зокрема видавництво «Теза» планує у вересні на львівському Форумі видавців представити відразу 12 позицій цієї продукції. «Зараз популярністю почала користуватися класична художня література. Тому ми плануємо випустити близько десятка нових аудіокниг - твори Бабеля, Стендаля, Гюго й інших. В Україні до звукової книги стабільний інтерес. А в Росії через кризу закривають напрямок, дуже багато книг не перевидають», - розповідає головний менеджер компанії «Аудіопланета» Б.МАРТИНОВ.
