Верховна Рада України підтримала у першому читанні внесений Президентом України законопроект «Про прокуратуру».
Як передає кореспондент УНІАН, за прийняття цього законопроекту в першому читанні проголосували 286 народних депутатів із 393, зареєстрованих у сесійній залі.
Відповідний законопроект визначає правові засади організації прокуратури України, систему прокуратури, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також установлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності прокуратури.
Як відзначається у пояснювальній записці, законопроектом, зокрема, передбачається повне скасування функції прокуратури щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів (так званий ”загальний нагляд”).
Відзначається, що основна роль у виконанні таких завдань відводиться профільним органам державної влади. Такі зміни дозволять уникнути дублювання повноважень прокуратури та інших органів, на які покладаються повноваження щодо нагляду (контролю) за додержанням законів, що дасть змогу, з одного боку, чітко зрозуміти, який орган несе відповідальність за стан справ у певній сфері суспільних відносин, а з іншого боку, – зменшити кількість перевірок та інших заходів, які можуть впливати на діяльність фізичних та юридичних осіб, насамперед у сфері підприємницької діяльності.
Водночас, повноваження прокуратури у сфері суспільних відносин, не пов’язаних із кримінальним судочинством, обмежуються виключно її можливістю здійснювати дії, пов’язані з виконанням конституційної функції представництва інтересів громадянина або держави в суді. При цьому обсяг повноважень прокурора аналогічний комплексу прав адвоката при наданні правової допомоги. Як наслідок, органи прокуратури позбавляються повноважень щодо безпосереднього втручання в діяльність громадян, приватних підприємств та організацій поза сферою кримінального судочинства, зокрема - права безперешкодного відвідування приміщень приватних суб’єктів господарювання, витребування та вилучення у зазначених осіб документів, виклику та отримання пояснень тощо.
Законопроектом також передбачається звуження повноважень прокурора щодо представництва в суді інтересів громадянина або держави.
Так, проектом передбачається вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді. Таке представництво здійснюватиметься лише у випадках порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо: захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній компетентний орган.
При цьому взагалі виключається можливість здійснення прокурором представництва інтересів держави у правовідносинах, пов’язаних із виборчим процесом, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, які здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об’єднань.
Таким чином, роль прокурора у сфері представництва інтересів держави носитиме допоміжний характер і основну роль відіграватимуть профільні органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, які самостійно звертатимуться до суду. Для цього у відповідні закони (Закони України ”Про центральні органи виконавчої влади”, ”Про Кабінет міністрів України”, ”Про місцеве самоврядування” та інші) пропонується внести зміни.
Також з метою забезпечення представництва інтересів громадян у суді і водночас зменшення повноважень прокурора у цій сфері проектом передбачено посилення ролі інституту безоплатної правової допомоги. Для цього проект передбачає: формування розгалуженої мережі центрів із надання безоплатної вторинної правової допомоги; зміну дати (з 1 січня 2017 року на 1 липня 2014 року), з настанням якої така допомога надаватиметься:
усім категоріям осіб, передбаченим Законом України ”Про безоплатну правову допомогу”, зокрема особам, які мають незначний розмір доходів, дітям-сиротам чи дітям, позбавленим батьківського піклування, особам, які затримані правоохоронними органами, ветеранам війни;
у повному обсязі, тобто правові послуги надаватимуться не лише у кримінальному судочинстві, як це відбувається зараз, а й в інших видах судочинства – цивільному, господарському та адміністративному.
Крім того, для забезпечення представництва інтересів громадянина в суді проектом пропонується розширити відповідну компетенцію Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, оскільки за європейськими стандартами омбудсмен розглядається як набагато кращий інститут для представництва інтересів громадян, ніж прокуратура.
Ураховуючи такі зміни, представництво прокурором інтересів громадянина в суді збережено лише в частині представництва інтересів неповнолітніх, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб, які неспроможні самостійно захистити свої права.
Як обов’язкову умову для здійснення прокурором представництва інтересів громадянина або держави в суді законопроект передбачає також необхідність обґрунтування прокурором наявності підстав для такого представництва.
Крім того, законопроектом передбачається вдосконалення організаційної структури органів прокуратури. Так, з метою усунення дублювання повноважень та підвищення ефективності діяльності органів прокуратури проектом передбачається формування трирівневої системи органів прокуратури: Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.
При цьому пропонується ліквідувати спеціалізовані прокуратури (транспортні, військові, природоохоронні), а також міські або районні в містах, районні або міжрайонні прокуратури там, де вони діють одночасно.
Законопроект також визначає доступ до професії прокурора та посилення гарантій незалежності прокурора. Ним запроваджуються підвищені вимоги до кандидатів на посаду прокурора (мінімальний стаж роботи у галузі права не менше двох років), а також передбачається прозора, конкурсна процедура добору кандидатів на посаду прокурора, яка включатиме в себе, зокрема, проведення кваліфікаційного іспиту (анонімного тестування та виконання практичного завдання) і спеціальну підготовку кандидатів на посаду прокурора у Національній академії прокуратури України.
Крім того, конкурсна процедура запроваджується і при переведенні прокурора на посаду до органу прокуратури вищого рівня, що у поєднанні з вимогами щодо наявності стажу на посаді прокурора дозволить призначати на такі посади кваліфікованих осіб.
Проектом також урегульовано процедуру призначення прокурорів на адміністративні посади в органах прокуратури, яка передбачає наявність критеріїв для такого призначення та пріоритетну роль у цьому процесі Ради прокурорів України.
З метою створення об’єктивного та незалежного механізму дисциплінарної відповідальності запроваджується чітка та змагальна процедура розгляду скарг на дії прокурорів, яка гарантує неупереджену перевірку скарг будь-якої особи та можливість прокурора ефективно відстоювати свою позицію на засадах змагальності.
Для посилення незалежності прокурора від прокурорів вищого рівня проектом врегульовується порядок взаємовідносин між ними при наданні наказів чи вказівок.
Зокрема, запроваджується право прокурора вимагати письмового підтвердження вказівки, якщо у нього виникає сумнів у її законності, а також право оскаржити таку вказівку до незалежного органу прокурорського самоврядування – Ради прокурорів України.
Також законопроектом визначено посилення ролі органів прокурорського самоврядування. Передбачається, що основним органом прокурорського самоврядування є всеукраїнська конференція працівників прокуратури, яка відіграватиме значну роль у вирішенні питань, пов’язаних із внутрішньою діяльністю органів прокуратури.
Зокрема, конференцією призначатиметься частина членів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій прокурорів, які, у свою чергу, здійснюватимуть функцію добору кандидатів на посаду прокурора та функцію дисциплінарного провадження.
Зазначені комісії складатимуться з осіб, які призначатимуться всеукраїнською конференцією працівників прокуратури та з’їздом і конференціями представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
Крім утворення системи кваліфікаційно-дисциплінарних комісій прокурорів, всеукраїнська конференція працівників прокуратури формуватиме склад такого органу прокурорського самоврядування, як Рада прокурорів України, основними завданнями якої будуть внесення рекомендацій про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад, а також ужиття заходів щодо забезпечення незалежності прокурорів.
Крім того, законопроектом вносяться пов’язані з удосконаленням повноважень прокуратури України зміни до низки інших законів. Так, з метою посилення змагальності та надання адвокатам однакових можливостей з прокурором у процесі представництва у суді проектом Закону ”Про прокуратуру” пропонується внести зміни до Закону України ”Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Зокрема, адвокат матиме право безперешкодно входити до приміщень підприємств, установ і організацій для ознайомлення з документами та матеріалами, необхідними для здійснення адвокатської діяльності, право на безоплатний доступ до інформаційних баз даних державних органів тощо.
Передбачається, що запропоновані зміни разом з існуючими на сьогодні повноваженнями адвоката підвищать статус адвоката та нададуть йому безпрецедентний комплекс прав, який дасть йому змогу ефективно змагатися із прокурором у відстоюванні позиції захисту.
Для недопущення використання прокурором повноважень, якими він наділений для забезпечення представництва інтересів громадянина або держави в суді, в інших цілях, зокрема, з метою збирання у спрощеному порядку доказів під час кримінального провадження, законопроектом забороняється використання таких доказів у кримінальному провадженні як недопустимих.
Крім того, для забезпечення скасування функції прокуратури щодо нагляду за додержанням та застосуванням законів у десятках законів виключаються положення, які закріплювали відповідні повноваження прокурора.
