Екоподатки в Україні використовуються, фактично, як покарання для бізнесу і засіб наповнення держбюджету, в той час як в ЄС існує цілий ряд інструментів на базі екологічних податків, які дозволяють фінансувати і стимулювати природоохоронні заходи.
Про це пише у своїй статті на GMK аналітик Андрій Глущенко.
За його словами, з січня 2019 року платежі за викиди CO2 в Україні підвищені в 25 разів, і звучать пропозиції і далі радикально підвищувати ставку екологічного податку, щоб змусити заводи скоротити викиди.
У той же час, пише аналітик, в Європі надходження від екологічного податку спрямовують на видачу природоохоронних грантів і пільгових кредитів, створюються податкові знижки і вуглецеві фонди.
«В рамках Європейської системи торгівлі квотами існує фонд, який фінансує проекти у сфері відновлюваної енергетики, уловлювання та зберігання вуглецю. До 2021 він припинить своє існування, але буде створено два нових – Фонд модернізації та Фонд інновацій. Перший буде інвестувати в проекти енергоефективності і розвитку електроенергетики, а другий – підтримувати проекти в енергоємних галузях, альтернативної енергетики, уловлюванні і зберіганні СО2», - пише Глущенко.
На його думку, Україні не вистачає якісних фінансових інструментів екологічного стимулювання, а бізнес реалізує природоохоронні проекти виключно за рахунок власних коштів – дуже обмежених.
«Чи скористається Україна досвідом європейських сусідів? Можливо, адже у Верховній Раді вже зареєстровані законопроекти (основні – №10146 і №10147, а також альтернативні – №10146-1 і №1017-1), які покликані створити додаткові стимули для екологічної модернізації. Їх ідея в тому, щоб направляти частину надходжень від екологічного податку на фінансування природоохоронних заходів підприємств», - йдеться в статті.
За словами аналітика, основний пакет законопроектів закладає ідею автоматичного повернення коштів: якщо підприємство реалізує екологічні заходи, воно може отримати знижку на сплату екологічного податку, в залежності від обсягу природоохоронних інвестицій. Альтернативний пакет пропонує створити окремий фонд, з якого підприємства будуть отримувати компенсацію на реалізацію екологічних заходів.
«Втім, під час круглого столу «Бізнес-Держава-Довкілля», який пройшов 16 травня в Орхуському центрі при Міністерстві екології та природних ресурсів, представник Державної фіскальної служби розкритикував подібний підхід. З точки зору ГФС, екоподаток є платою за здійснення діяльності на території місцевої громади, і ідея відшкодування цього податку підприємствам незастосовна. Екоподаток – не ПДВ, який відшкодовується при купівлі товарів і послуг, підкреслив представник фіскальної служби і місцева громада має право самостійно вирішувати, як використовувати ці кошти», - йдеться в статті.
Глущенко пише, що думка ДФС зрозуміла – вона звертає увагу, насамперед, на фіскальну складову податків, тобто на функцію наповнення бюджету. Але у податків є й інша функція – регулююча. Вона реалізується не тільки шляхом зміни ставок податків, але й через формування цільових фондів, що дозволяють фінансувати конкретні заходи.
«Схожу ідею цільового фонду вже не перший рік просуває Державне агентство енергоефективності, намагаючись спрямувати частину відрахувань податку на викиди СО2 на фінансування проектів підприємств з енергоефективності. Більше того, у чинному законодавстві закріплено цільове призначення надходжень від екоподатку – ці кошти повинні використовуватися на природоохоронні потреби (правда, тільки на місцевому рівні; на держрівні ця норма скасована в 2014 році). Надавши підприємствам можливість використовувати частину відрахувань екологічного податку, ми підсилимо його регулюючий вплив і зможемо швидше досягти поліпшення екологічної ситуації», - йдеться в матеріалі.
