Через угоду про постачання в газу Китай Росія виглядає ще слабшою. Здається, їй більше нічого запропонувати, окрім своєї сировини для більш розвинених гравців міжнародної політики.
Як повідомляє ТСН, про це пише оглядач журналу Time Рана Форухар. Передусім, згідно з оцінками Capital Economics, контракт з Китаєм не такий вже й вигідний для Росії. Щороку Москва отримуватиме від Пекіна лише 13 мільярдів доларів, найважливішим ринком для російського газу і нафти залишиться Європа.
По-друге, не випадково, що Росія підписала цю угоду саме зараз, коли її відносини із Заходом і сусідньою Україною загострилися.
Читайте такожМіллер лякає Європу переглядом ціни на газ
"Ціна для Китаю всього 350 доларів за тисячу кубометрів. Крім того, російська сторона бере на себе більшу частину зусиль для розвитку необхідної інфраструктури. Китайці поки зобов'язалися витратити всього 20 мільярдів доларів, але на проект потрібно не менше 55 мільярдів", - йдеться у статті.
Угода лише посилює імідж Росії як нерозвиненого експортера природних ресурсів, робить висновок Рана Форухар.
Як повідомляв УНІАН, Росія і Китай 21 травня 2014 року підписали договір про постачання газу на 30 років, обсяг поставок становитиме до 38 млрд куб. м на рік з можливим збільшенням до 60 млрд куб. м на рік.
Ціна на газ становить комерційну таємницю, заявив голова "Газпрому" Олексій Міллер.
Можливо, небажання Міллера оприлюднити ціну на російський газ для Китаю (після підписання довгоочікуваного договору) свідчить про те, що "Газпром" був змушений погодитися на не дуже вигідну для нього ціну, значно нижчу за вартість газу для Євросоюзу і, тим паче, для України.
У свою чергу, опозиційний політик Борис Нємцов вважає, що Росія отримає від газової угоди з Китаєм 35 млрд доларів збитків. Поставки газу в Китай - це "суцільні збитки і грабіж Росії", написав він у своєму блозі.
Довідка УНІАН. Переговори Росії та Китаю про поставки газу йшли із 2004 року. Спочатку обговорювалися два маршрути - західний і східний - з обсягом постачань до 70 млрд куб. м на рік. Однак у березні 2013 року сторони домовилися тільки про східний маршрут з поставками газу до 38 млрд куб. м на рік.
Основним спірним моментом у переговорах була ціна на газ та формула її індексації.
