Попри війну, деякі мережі АЗС заробляють надприбутки на продажі пального і при цьому ухиляються від сплати необхідних держбюджету податків.
Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн обурений тим, що попри рекордну рентабельність продажу пального, деякі заправки не збільшують обсяг сплати податків.
"Мені соромно за мій ринок. Всі ринкові індикатори свідчили про рекордну рентабельність. Якщо між оптом та роздробом у 2021 році було до 4 грн/л, то останні два роки – не менше 8 грн, а частенько й більше. Отже, націнка зросла суттєво, тобто й податків має бути суттєво більше", - написав він у Facebook.
За його словами, у абсолютній більшості мереж податкове навантаження залишилось без змін.
ОККО, Socar, Shell, AMIC, U.GO (НАК) – лідери рейтингу, які показали суттєве зростання сплати податків – у півтора-два рази до 2021 року. Проте, є і антилідери рейтингів по сплаті податків.
"Антилідер податкового рейтингу – Avantage 7 – за результатами 2 кварталу перевершив сам себе! Як? Держава ще виявилась виною цим бізнесменам та бізнесвуменам - 44 копійки на кожному літрі. При цьому компанія відкрила за останній рік декілька нових об’єктів, будує два величезних заправних комплекси під Житомиром, а це мінімум 3 млн доларів", - пояснив він.
Експерт задається питанням: навіщо будувати нові заправки, якщо по ринку немає прибутку?
Ці ж заправки, в яких дуже низька доля сплати податків, за словами експерта, виплачують співробітникам мінімальну зарплату, на яку, очевидно, ніхто не пішов би працювати. А це означає, що є доплати готівкою, а отже знову обхід від сплати податків.
"У вересні ціни на бензин у Avantage 7 та БРСМ нижче собівартості імпортного продукту, привезеного на АЗС. Інші мережі, особливо з невеликими продажами, вимушені думати, як з цим конкурувати, оскільки бути "білим" означає продавати набагато дорожче, а отже залишитись без клієнтів та з часом просто піти з ринку. Але варіантів зменшення собівартості пального небагато, а точніше один – теж починати хімічити з податками. Це воронка, яка зрештою затягне у себе весь ринок, якщо нічого не робити", - підкреслив він.
На думку Куюна, історія останнього року показує, що орієнтуватись на совість та відповідальність бізнесу не варто. Держава дала можливість паливному ринку заробити, відновити зруйновані активи, придбати нові, але взаємності у вигляді податкових виплат здебільшого не дочекалась. Дуже по-різному налаштована ця шкала совісті й відповідальності.
"Тому саме держава має встановити чіткі правила гри й забезпечити їх дотримання. Досвід лідера податкового рейтингу свідчить: можна платити рекордні податки, високі офіційні зарплати й при цьому мати солідний прибуток та направляти сотні мільйонів гривень на допомогу армії", - підсумував Куюн.
Схеми на АЗС
Засновник мережі АЗС "Прайм" Дмитро Льоушкін заявляв, що деякі мережі АЗС після повернення повної ставки податку на додану вартість (ПДВ) придумали схеми ухиляння від його сплати за рахунок нечесного ставлення до покупців пального.
В якості, навів заправку в місті Коблево, яка продає дизельне пальне за не ринково низькими цінами. А клієнтам, які розраховуються готівкою пропонують суттєву знижку, зазначив він.
Розраховуючись готівкою за скраплений газ, такі недобросовісні мережі не дають знижку, бо "скручувати" ПДВ на автогазі не так вигідно.
З 1 липня 2023 року в Україні повернули податок на додану вартість (ПДВ) на пальне обсягом 20%, який з березня 2022 року сплачувався на рівні 7%. Окрім цього, почали діяти довоєнні ставки акцизів, зокрема на бензин - 213,5 євро/1000 літрів, на ДП - 139,5 євро/1000 літрів, на автогаз - 52 євро/1000 літрів. Вартість пального почала поступово зростати.
Після цього вартість бензину та дизельного пального зросла на 5-6 гривень за літр.
