У світлі останніх подій навколо "Північного потоку-2", сьогодні доля газотранспортної системи та транзиту газу через Україну повністю залежить від того, чи вдасться нам добитися рівних і чесних правил для транзитних газогонів в Європі. Нещодавно у цьому питанні ми отримали дуже позитивний сигнал.

Європейський суд відхилив апеляцію Німеччини та залишив у силі обмеження на доступ "Газпрому" до наземного продовження "Північного потоку" - газопроводу OPAL. Таке рішення не тільки дає Москві зрозуміти, що європейське газове законодавство є обов’язковим для виконання, але й створює прецедент для аналогічного обмеження для продовження "Північного потоку-2" - газопроводу EUGAL. Що, в свою чергу, може сприяти частковому збереженню транзиту газу територією України.

Газопровід OPAL загальною потужністю 36 млрд кубометрів газу на рік прокладено територією Німеччини, вздовж кордону з Польщею. Він дає можливість постачати газ до кордону з Чехією та поєднує "Північний потік" з мережею газопроводів європейських країн.

Доля газотранспортної системи та транзиту газу через Україну повністю залежить від того, чи вдасться нам добитися рівних і чесних правил для транзитних газогонів в Європі

З моменту початку експлуатації влітку 2011 року, OPAL потрапив під дію Третього енергетичного пакета – законодавства Європейського союзу з лібералізації газового та енергетичного ринків. Пакет містить директиви та регламенти, метою яких є обмеження монополії постачальників газу. Зокрема, дозволяє монопольному постачальнику використовувати потужності газопроводу лише на 50%. Інші 50% мають бути надані для використання альтернативним постачальникам, а за їх відсутності - лишатися вільними.

Зважаючи на те, що газ до газопроводу OPAL може надходити лише з "Північного потоку", таке обмеження, в свою чергу, зменшує можливості й самої підводної газової магістралі.  Наприкінці 2016 року обмеження на використання потужностей було знято рішенням Єврокомісії за запитом Федеральної мережевої агенції Німеччини (Bundesnetzagentur). "Газпром" отримав можливість довести навантаження газопроводу до 90%, викуповуючи додаткову потужність на відкритих аукціонах. Це призвело до зниження обсягів транзиту територією України та Білорусі.

Польща, за підтримки Латвії й Литви, подала позов до суду Європейського Союзу з вимогою скасувати виключні умови для російського монополіста. На думку ініціаторів позову, використання газопроводу OPAL майже на повну потужність створює загрозу безпеці поставок газу в країни Центральної Європи. У вересні 2019 року Європейський суд скасував рішення Єврокомісії від 2016 року за порушення принципу енергетичної солідарності. Максимальна потужність газопроводу була знижена з 36 до 20 млрд кубометрів. Це стало одним з додаткових факторів, які сприяли підписанню угоди про транзит територією України у грудні 2019 року. Проте Німеччина подала апеляцію проти цього рішення.

Крапку в суперечках щодо обмеження можливостей "Газпрому" у використанні потужностей OPAL було поставлено 15 липня 2021 року, коли  Європейський суд правосуддя (Люксембург) оприлюднив рішення про відхилення апеляції Німеччини за позовом Польщі.

При цьому, суд зробив посилання на один з двох фундаментальних договорів ЄС – договір про функціонування Європейського Союзу, за яким одним з наріжних принципів політики ЄС є енергетична солідарність. Відповідне рішення суду було аргументовано тим, що будь-яке трактування європейських принципів щодо енергетичної політики треба оцінювати з позиції енергетичної солідарності країн ЄС. А енергетична солідарність при цьому є поняттям не тільки політичним, але й юридичним.

І, хоча російський газовий монополіст оптимістично звітує, що обмеження на використання потужностей газопроводу OPAL не заважають повноцінно використовувати обсяги "Північного потоку", свого розчарування рішенням Європейського суду у Москві не приховують. Представник "Газпрому" охарактеризував прийняте рішення як створення штучних перепон для ефективного використання інвестицій в газотранспортну систему Європи.

Енергетична солідарність при цьому є поняттям не тільки політичним, але й юридичним

Але справа не тільки в інвестиціях. Вердикт європейського суду створює прецедент для безумовного виконання умов європейського газового законодавства іншими російськими газопроводами. Зокрема, мова йде не тільки про наземне продовження підводного газопроводу EUGAL, але й про сам "Північний потік-2".

EUGAL, будівництво якого було завершено у квітні 2021 року, фактично має підпорядковуватися тим самим принципам, що і OPAL. Це обмежить можливості використання потужності "Північного потоку-2" та суттєво підвищить вартість проекту, якому і без того далеко до економічно ефективного.

"Північний потік-2" також потрапляє під дію директиви ЄС, яка поширює внутрішні правила ринку на газопроводи з третіх країн. Виключенням можуть стати тільки газопроводи, введені в дію до травня 2020 року. Через затримки у будівництві, російський газопровід таку можливість втратив, а Федеральна мережева агенція Німеччини відмовила оператору  Nord Stream 2 AG у звільненні від умов європейського законодавства.

Це має принципове значення для України, адже, якщо "Північний потік-2" зможе працювати тільки на половину від проектної потужності, обійтися без українського транзиту "Газпрому" буде важко.

Попри те, що повне підпорядкування "Північного Потоку-2" нормам газової директиви ЄС є одним з ключових аргументів Німеччини на користь необхідності та безпечності російського газопроводу, очевидно, що Москву не влаштовує таке рішення європейського регулятора. Вона буде і надалі намагатися його оскаржити. Російські експерти відверто заявляють, що, насамперед, газопровід потрібно добудувати, а наступним кроком добиватися його виведення з-під обмежень Третього енергетичного пакета. Але наразі впевненості у Кремля стало дещо менше.

Якщо "Північний потік-2" зможе працювати тільки на половину від проектної потужності, обійтися без українського транзиту "Газпрому" буде важко

За допомогою потужного лобі в Німеччині та інших країнах ЄС Росія розраховувала, що зможе домогтися виводу своїх газопроводів з-під дії європейського газового законодавства та посилити монопольне становище у європейських країнах. Проте, незважаючи на деяку лояльність до проектів "Газпрому", останнє рішення Європейського суду доводить, що позиція ЄС щодо необхідності виконувати існуючі норми європейського газового законодавства розповсюджується на усіх без винятку учасників ринку.

І Україні критично важливо сконцентрувати діалог з міжнародними партнерами на послідовності та принциповості європейських газових регуляторів. Нам не потрібні спеціальні умови. Нам потрібні рівні умови для чесної конкуренції - і "Газпром" не має бути "більш" рівним, ніж інші.

Марія Якуб, експертка Центру досліджень енергетики