Китай включив кілька газопроводів з Росією до проєкту свого нового п'ятирічного плану розвитку на 2026–2030 роки, що був оприлюднений минулого тижня під час щорічної сесії вищого законодавчого органу КНР.
Видання South China Morning Post пише, що це пожвавило дискусії щодо можливості прискорення будівництва проекту "Сила Сибіру 2", який вважається символом відносин Москви і Пекіну.
Поряд із згадкою про два інших газопроводи, у проекті зазначено, що Китай "продовжить підготовчу роботу до будівництва центральної ділянки китайсько-російського газопроводу" протягом наступних п'яти років. Це може бути пов'язано з проектом "Сила Сибіру 2", який також пролягатиме через Монголію.
На даний момент між Пекіном і Москвою відсутня публічна угода щодо низки деталей – зокрема, хто оплатить будівництво та якою буде ціна газу, що транспортуватиметься магістраллю. Перед початком робіт над газопроводом також необхідно визначити точні частки російського "Газпрома" та Китайської національної нафтової корпорації (CNPC) - двох державних енергетичних гігантів, які очолюють проект.
Проект газопроводу "Сила Сибіру 2", протяжність якого складе 2600 км і вартість якого раніше оцінювалася в 13,6 млрд доларів, неодноразово відкладався з моменту початку обговорень у 2006 році.
Проєктна річна пропускна здатність газопроводу становить 50 млрд кубометрів, що сприятиме підвищенню енергетичної безпеки Китаю після захоплення США колишнього президента Венесуели Ніколаса Мадуро та війни в Ірані.
Водночас аналітики називають проект дуже тривалим та капіталомістким. На його реалізацію може піти багато років.
Сила Сибіру 2 - останні новини
На початку минулої осені "Газпром" та CNPC підписали юридично зобов’язуючий меморандум щодо реалізації проєкту. "Сила Сибіру 2" може стати найбільшим газовим проєктом у світі. Водночас вартість будівництва тільки російської та монгольської ділянок магістралі може сягнути 36 млрд доларів.
"Силу Сибіру 2" називають єдиною реальною надією Росії на компенсацію частини втраченого експорту в Європу. При цьому зацікавленість Китаю в проєкті залишалася під питанням – він отримує російський газ обсягом 44 млрд кубометрів на рік набагато коротшим газопроводом "Сила Сибіру", що працює з 2019 року.
