Україна з 1 жовтня обмежить імпорт дизельного пального з Індії, яке виробляється переважно з російської нафти, повідомляє enkorr.
За даними видання, всі партії індійського палива будуть проходити лабораторну перевірку. Журналісти пояснюють, що обмеження діятимуть за аналогією з тими, що були накладені на дизпальне з Туреччини у вересні 2023 року.
Тоді рішенням РНБО низку турецьких портів, які приймали суттєві обсяги російського дизельного пального, було внесено до переліку ризикованих, а всі партії, що надходили з них, підлягали додатковому вивченню, зокрема лабораторному.
Видання нагадує, що у серпні 2025 року в Україну було імпортовано 119 тис. тонн індійського дизелю, що становило 18% від усього обсягу імпорту.
Трейдери не бачать проблем з заміщенням індійського палива на українському ринку, однак констатують, що постачання альтернативи буде дорожчим.
"За рахунок продукту Hellenic Petroleum (грецької компанії, яка управляє кількома НПЗ та з 2022 року відмовилася від російської нафти, – УНІАН) і Motor Oil (найбільшої нафтогазової компанії Греції, – УНІАН) цілком можна замістити індійські обсяги з Констанци. Крім того, STAR (найбільший виробник дизпального у Туреччині, – УНІАН) зможе забезпечити додаткові партії, оскільки високий сезон споживання в Туреччині невдовзі закінчиться", — вважає Олексій Фесенко з трейдингової компанії Kemexon.
Водночас журналісти зазначають, що така заміна коштуватиме ринку додатково кілька доларів, "оскільки попит на танкерні перевезення зросте".
Представник іншого трейдера заявив про готовність завезти додаткові обсяги палива з Польщі.
"Український ринок давно довів, що здатний швидко й гнучко реагувати на будь-які виклики, забезпечуючи країну необхідними ресурсами у найкоротший термін", — вважає заступник директора експортного відділу трейдера UNIMOT Євген Поспєлов.
Індійський дизель з російської нафти
Як повідомляв УНІАН, на початку вересня вибухнув скандал через постачання індійського дизельного пального до війська. Після резонансу його було припинено.
Постачання дизелю з Індії стало можливим через застарілу вимогу Міноборони для військового дизеля щодо температури спалаху у 62°C, яка значно обмежувала коло постачальників. Таке пальне виробляли лише на вітчизняному Кременчуцькому НПЗ, на заводі Orlen у Польщі в обмежених кількостях та в Індії.
Після того, як потужності Кременчуцького НПЗ було зупинено російськими ударами, потреби армії було складно забезпечити без залучення індійського дизпального.
