Мосійчук не задекларував зобов'язання перед банком за договором іпотеки / фото УНІАН

Національне агентство з питань запобігання корупції виявило ознаки умисного декларування недостовірної інформації головою Державного агентства резерву України Вадимом Мосійчуком.

Читайте такожНАЗК знайшло порушення у декларації одного з кандидатів у президенти на мільйон гривень

Як повідомляє прес-служба НАЗК, ознаки порушення законодавства виявили у деклараціях Мосійчука, а також судді Апеляційного суду Донецької області Бориса Половінкіна.

Відео дня

Так, встановлено, що Мосійчук не задекларував фінансові зобов’язання перед банком за договором іпотеки, сума яких на час завершення звітного періоду становила понад 1 млн грн.

"Половінкін у декларації за 2015 рік не зазначив дві земельні ділянки в Донецькій області. Також посадовець не вказав інформацію про квартиру та нежитлове приміщення у Київській області, придбані у звітному році дружиною та сином. У декларації за 2016 рік суддя не вказав доходи дружини від зайняття підприємницькою діяльністю та у вигляді страхових виплат, кошти на її рахунку в банку та земельну ділянку сина, придбану у звітному році. Також у декларації за 2015 рік посадовець не вказав три авто дружини, а за 2016 – дохід від їх продажу. Загалом встановлено недостовірні відомості у деклараціях судді на суму понад 500 тис. грн та 1,5 млн грн відповідно", - йдеться в повідомленні.

Про виявлені правопорушення НАЗК повідомило Національне антикорупційне бюро, скерувавши обґрунтований висновок.

У відомстві нагадали, що відповідальність за декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлена ст.366-1 Кримінального кодексу України - штраф від 2,5 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

В НАЗК нагадують, що затвердження обґрунтованого висновку та направлення його до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції не означає визнання особи винною у вчиненні правопорушення, а є підставою для здійснення досудового розслідування.