Дещо про нові тренди у боротьбі з корупцією та ухиленням від сплати податків

Ніна Бец
15:06, 28 серпня 2019
Фінанси
2022 0
Думка

У липні Державна фіскальна служба України спільно з Держфінмоніторингом, Національним банком України, Мін’юстом та Мінфіном підписали Меморандум про співпрацю у розбудові механізму перевірки інформації про бенефіціарних власників. Чому це варто уваги та кого це стосується?

Сьогодні весь світ веде активну боротьбу з фінансуванням тероризму, відмиванням коштів здобутих злочинним шляхом, а також ухиленням від сплати податків. В першу чергу, перевірку інформації про  бенефіціарних власників здійснюють банки, які мають право відмовити у відкритті банківського рахунку, якщо у них виникатимуть сумніви. Хто ж такі бенефіціарні власники та чому так важливо здійснювати належну перевірку достовірності інформації про них? Фактично, бенефіціарний власник – це акціонер компанії або той, хто володіє акціями через інших осіб (номінальних власників). Він може здійснювати вплив на господарську діяльність даного підприємства і, в результаті, отримувати дивіденди від отриманого прибутку.

Отже, перевіряти інформацію про бенефіціарних власників необхідно з метою протидії корупції, відмиванню коштів, шахрайству, ухиленню від сплати податків та іншим злочинам, які  пов’язані з фіктивною діяльністю компаній.

В деяких державах реєстраційні агенти притягуються навіть до кримінальної відповідальності за неналежну перевірку інформації щодо бенефіціарного власника компанії. В Україні така інформація вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Компанії зобов’язані встановлювати свого кінцевого власника, регулярно оновлювати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору. Відповідальність за відсутність цієї інформації теж лежить на самій компанії. За неподання держреєстратору відомостей про бенефіціара у випадках, установлених законодавством, передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За подання держреєстратору свідомо недостовірних відомостей при реєстрації юрособи (у т. ч. і відносно бенефіціарів) застосовується кримінальна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк від 3 до 6 місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

На жаль, на сьогодні відомості, що подаються державним реєстраторам, належним чином не перевіряються, тому у недобросовісних осіб є можливість вказати будь-кого в якості кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.

Члени робочої групи, до складу якої входили представники державних органів-учасників Меморандуму про співпрацю у розбудові механізму перевірки інформації про бенефіціарних власників, за підтримки ЄС, у 2018 році розробили проект концепції перевірки кінцевих бенефіціарних власників. Впровадження даної концепції сприятиме створенню прозорої бенефіціарної власності в Україні, надасть ДФС права для здійснення аналізу, перевірки інформації, що надавалась до Державного єдиного реєстру з метою встановлення ознак правопорушень. Крім того, ДФС отримає повноваження притягнення до відповідальності у випадках ненадання або надання неправдивої інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника.

Якщо розроблений механізм справді запрацює на належному рівні, то це спростить роботу контролюючих органів у боротьбі з корупцією та ухиленням від сплати податків.

Ніна Бец, юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter