Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію, яка має розслідувати ситуацію з укладенням угоди між Міністерством фінансів і Спеціальним комітетом кредиторів щодо реструктуризації зовнішнього боргу в 2015 році.
Читайте такожУкраїна здатна через три роки стати незалежною від МВФ - Маркарова
Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення відповідної постанови №2163 «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей про укладення Угоди між Міністерством фінансів України і Спеціальним комітетом кредиторів щодо реструктуризації зовнішнього боргу в 2015 році» проголосував 291 депутат за необхідного мінімуму в 226 голосів.
«Своєю чергою, Верховна Рада України зобов'язана виконати свою контрольну функцію і сприяти встановленню відповідності економічних наслідків укладеної угоди про реструктуризацію боргу національним інтересам держави шляхом створення Тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування відомостей про укладення Угоди між Міністерством фінансів України і Спеціальним комітетом кредиторів щодо реструктуризації зовнішнього боргу в 2015 році», - сказано в пояснювальній записці до постанови.
Ініціатори постанови нагадали, що в березні-серпні 2015 року уряд і комітет кредиторів України провели комплекс заходів, спрямованих на зменшення боргового тиску на економіку України та ризиків виникнення дефолту. В результаті проведених урядом і особисто міністром фінансів України Наталією Яресько переговорів з клубом кредиторів України було досягнуто згоди про реструктуризацію боргу нашої країни.
Реструктуризація частини зовнішнього боргу України передбачала негайне списання 20% основної суми такого боргу (близько 3 млрд доларів) за умови підвищення середньозваженої купонної ставки з 7,22% до 7,75% річних. Погашення держоблігацій відтерміновано на 4 роки – з 2015-2023 на 2019-2027 роки.
Як компенсація Україною були випущені додаткові цінні папери - ВВП-варранти (VRI). Механізм VRI починає діяти тільки у разі, якщо ВВП України сягне 125,4 млрд доларів. Суми виплат за ними залежать від динаміки зростання ВВП України: за темпів до 3% включно виплати мають нульовий характер, від 3% до 4% - становитимуть 15% від кожного відсотка приросту ВВП більше 3%, від 4% - 40% кожного додаткового відсотка.
«Таким чином, в результаті проведених Наталією Яресько переговорів створені абсурдні умови, в яких Україні економічно невигідним є дотримуватися курсу економічного зростання. Згідно з запропонованою реструктуризацією, зростання економіки більш ніж на 4% в рік для країни стає надзвичайно важким з точки зору боргового навантаження. Перші виплати почнуться в 2022 році і триватимуть до 2040 року. За цей період кредитори отримають щонайменше 14 млрд доларів за підрахунками експертів. Україні невигідно підтримувати високі темпи зростання, оскільки зароблене доведеться віддавати кредиторам», - сказано в пояснювальній записці.
Як повідомляв УНІАН, інвестиційний банкір американського походження Наталія Яресько зайняла позицію міністра фінансів в уряді Арсенія Яценюка в 2014 році. За рік роботи Мінфін на чолі з Яресько відновив співпрацю з МВФ за програмою розширеного фінансування в 17,5 млрд дол., а також провів реструктуризацію частини зовнішнього боргу України перед приватними кредиторами, зменшивши боргове навантаження на фінанси країни на 12 млрд дол. до 2020 року. Яресько пішла з поста голови Мінфіну у зв'язку з відставкою уряду Арсенія Яценюка навесні 2016 року.
