У нашій державі податкова амністія почалася з провалу, вважає експерт / ілюстративне фото ua.depositphotos.com

В Україні 1 вересня стартувала кампанія з добровільного декларування прихованих статків. Однак за перші три тижні від її початку громадяни й бізнес легалізували лише 56,5 млн грн – це мізерна частка з урахуванням масштабів тіньової економіки. На думку доцента Університету державної фіскальної служби України, кандидата юридичних наук Андрія Гмиріна, причиною провалу є законодавчі недоробки й брак системних реформ у податковій сфері. Аналізу ситуації присвячений його новий блог, який вийшов на інформаційному порталі "Ліга".

За словами експерта, провал старту кампанії опосередковано засвідчив голова податкового комітету Верховної Ради і один з ідеологів проекту податкових змін Данило Гетманцев. Саме він в інтерв’ю журналістам "Громадського" від 21 вересня доповів про результати першого місяця декларування – 56,5 млн грн заявлених активів і, відповідно, 3 млн грн податкових надходжень до бюджету. Водночас, за словами урядовців, рівень тіньової економіки в Україні сягає від 20 до 40% ВВП.

Андрій Гмирін пише, що такий високий дисбаланс у показниках зумовлений недолугим впровадженням нагальної ідеї податкової амністії. Одразу на старті почали виявлятися правові і бюрократичні казуси ухваленого закону. Наприклад, говорить автор, щоб задекларувати в податковій службі готівку, заявник мусить відкрити відповідний рахунок у банку, де має розмістити свої легалізовані кошти.

Водночас служба фінансового моніторингу зобов’язана перевірити, чи не є джерелом задекларованих коштів тероризм чи інша злочинна діяльність. Так починається бюрократична тяганина, яка навряд чи спонукатиме громадян і бізнес виводити з тіні свої капітали, вважає Андрій Гмирін. Він пише, що, судячи з інтерв’ю, це розуміє і голова парламентського комітету. Однак, при цьому депутат вважає, що для виправлення ситуації достатньо дати вказівку банкам, аби вони робили висновки про походження коштів клієнта на підставі його заяви. Тобто, процедурні недоліки закону чиновникам доведеться долати в ручному режими шляхом напівофіційних вказівок.

З іншого боку, для декларування активів, розміщених в Україні, платникові податків не обов’язково додавати документи, котрі підтверджують їхню вартість. Це дозволяє вивести значно більшу суму, ніж реальна вартість майна. І подібних шпарин у законопроекті №5133 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особам належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету", який набув чинності 1 вересня, вистачає, говорить експерт.

Андрій Гмирін нагадує, що згідно із податковими змінами, під амністію підпадають активи, "які були одержані за рахунок доходів, що підлягали оподаткуванню, але з яких не були сплачені податки і збори та/або які не були задекларовані протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року". При цьому, декларант має сплатити: 5% з валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках України та з майна, зареєстрованого в України; 9% з валютних цінностей та майна, розміщеного за кордоном; 2,5% від номінальної вартості облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). "Як на мене, зависокі ставки, а щодо ОВДП – це дійсно позитивний момент у податкових новаціях", – коментує юрист.

За законом, легалізувати тіньові статки громадяни можуть, починаючи з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року. Особи, які матимуть таке право, але не скористаються ним, будуть вважатися такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у їхній власності активів, одержаних чи набутих за рахунок доходів, з яких не сплачено податків. "Тобто, діятиме так звана "презумпція винуватості" – я про це раніше писав, – нагадує А. Гмирін. - Гарантій того, що в майбутньому держава не переслідуватиме декларанта - кримінально чи шляхом надмірного податкового тиску, – документ не містить".

Юрист припускає, що кампанія з декларування є для Кабміна інструментом латання бюджетних дірок коштом додаткового податку, а не способом дійсно залучити тіньові кошти в "білу зону" економіки України. В уряді хоч і говорять про необхідність детінізації вітчизняної економіки, але насправді хочуть отримати миттєвий і нетривалий успіх і ігнорують стратегічні розрахунки, вважає автор.

"Переконаний, що амністія статків невідомого походження матиме успіх, якщо вона буде вмонтована в загальний процес реформування податкової системи України. Держава має створити вітчизняним підприємцям такі умови, за яких працювати легально й прозоро буде економічно вигідніше й зручніше, ніж у тіні. Між громадянами, бізнесом і державою повинна бути взаємна довіра. На жаль, розпочатій кампанії бракує саме такого підходу. Тому й маємо на виході скромні 56,5 мільйонів гривень задекларованих тіньових статків. І слова пана Гетманцева, що ініціатори податкових змін "не очікували протягом першого місяця якогось буму", "люди бачать, люди розбираються, що до чого, але кількість щодня збільшується", як на мене, є банальним виправданням власної безпорадності", – резюмує Андрій Гмирін.