фото korupciya.com

Доцент Університету державної фіскальної служби України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін вважає, що у чиновників ДПС немає вагомих підстав говорити про свої реформаторські успіхи. Особливо на тлі погіршення підприємницьких настроїв та збереження репресивного характеру фіскальної системи. Науковець певен, що для подолання кризи слід забезпечити консенсус й довіру між державою і суспільством. З оцінками й пропозиціями експерта можна ознайомитися у його новому блозі на інформаційному порталі Ліга.

Андрій Гмирін пише, що у лютому 2021 року під час міжнародного симпозіуму на тему «Архітектоніка фіскальної науки та дивергенція митно-податкових інститутів» голова ДПС Олексій Любченко дорікнув підприємцям за їхнє безвідповідальне ставлення до сплати податків. Мовляв, із цих надходжень формується бюджет, на виплати з якого згодом будуть розраховувати і бізнесмени. Водночас, зазначає автор, очільник служби похвалив своїх підлеглих за системну роботу з неплатниками, говорив про її якісне реформування, просування електронних сервісів з адміністрування податків та створення конкурентних умов, які дозволять бізнесу працювати прозоро й сплачувати податки.

Підприємці не вірять у «світле» майбутнє

На думку Андрія Гмиріна, подібна риторика з вуст високопосадовців уже давно не віддзеркалює реалій життя. Адже податкова політика уряду зберігає репресивний характер щодо підприємців, умови їхньої роботи погіршуються. За словами науковця, про це свідчать результати опитування Індекс настроїв малого бізнесу у 2020 році, яке провела Європейська Бізнес Асоціація. Згідно з висновками дослідників, протягом останнього року цей показник знизився з 3,07 до 2,38 балів із 5 можливих й він є найгіршим за останні 3 роки.

Левова частка підприємців (80%), які брали участь в опитуванні, вважають, що економічна ситуація в країні не сприяє розвиткові їхнього бізнесу. Першу трійку причин складають: низька купівельна спроможність населення, карантинні обмеження, податкове навантаження і репресивний тиск фіскальних органів. Також опитування засвідчило, що бізнес не надто сподівається на покращення економічної ситуації у майбутньому. Песимізм із цього приводу висловили 52% респондентів проти 27% тих, хто чекає на позитивні зрушення. Експерт нагадує, що за даними Держстату у 2020 році капітальні інвестиції в українську економіку зменшилися на 38,2%, а об’єм прямих іноземних інвестицій в Україну протягом 10 місяців минулого року скоротився в 20 разів - $221 млн проти $4,5 млрд.

Андрій Гмирін певен: застаріла й репресивна за своїм змістом податкова система є ключовим гальмом на шляху економічного поступу країни. Для неї й досі характерні громіздкий апарат податкових органів із роздутим штатом і низкою дублюючих функцій. Він пропонує розглянути такий її аспект, як бюджетні витрати на адміністрування податків. Громадські експерти порахували, що в 2019 році Україна витратила $1,08 на збір кожних $100 податків. Натомість у Польщі відповідні витрати становили 65 центів, а в США – 32 центи.

«Можливо, ця диспропорція пов’язана з надмірною кількістю усіляких контролерів над бізнесом?» - запитує автор блогу. І зазначає, що, наприклад, в Індії на 50 млн різноманітних підприємств припадає 54 тис чиновників. У США, де діють близько 30 млн компаній, штат Служби внутрішніх доходів нараховує 74 тис службовців. В Україні статистика говорить про існування 1,6-1,8 млн фізичних осіб-підприємців і 690-970 тис компаній (юридичних осіб). Їх обслуговує понад 41 тис працівників ДПС, ДФС й Державної митної служби.

Держава має не лише карати, а й заохочувати бізнес

Очевидно, що так не має бути, зауважує Андрій Гмирін. Він певен, що податковий пресинг слід зменшувати. Держава повинна не лише вимагати від підприємців бути доброчесними платниками, а й заохочувати бізнес до розвитку, створювати йому відповідні умови, зокрема, й за рахунок лібералізації системи оподаткування, розширення системи пільгового кредитування, декриміналізації (за певними винятками) тіньових капіталів тощо. Особливо це стосується мікро- і малого бізнесу, який сьогодні найбільше потерпає від наслідків карантинних обмежень. Фіскальна система врешті-решт повинна позбутися каральних функцій.

За словами фахівця, долати кризу набагато легше, коли між державою і суспільством є консенсус і коли у високих кабінетах зважають на реалії життя й думку експертів. Андрій Гмирін нагадує, що кілька років поспіль разом із колегами-науковцями розробляв комплексну податкову реформу «Від нестабільності до гармонії». Він наводить основні її ідеї, це:

  • 1. Легалізація тіньових капіталів та залучення їх в економіку України через придбання довгострокових облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) в якості прямих інвестицій. Джерела походження цих капіталів мають перевірятися за спрощеною схемою і виключно СБУ.
  • 2. Запровадження податку на виведений капітал.
  • 3. Лібералізація системи оподаткування.
  • 4. Запровадження економічних стимулів для детінізації бізнесу (працювати легально й прозоро повинно бути економічно вигідно).
  • 5. Встановлення прозорого адміністрування бізнесу з мінімальним впливом людського фактору.
  • 6. Законодавче стимулювання безготівкових розрахунків і поступове звуження сфери дії готівкового обігу.

На думку експерта, окремою, провідною, ланкою цих змін має стати реформа податкових органів. Він пропонує створити на базі кількох розрізнених служб (податкової, фіскальної, митної, аудиторської та фінмоніторингу), які подекуди виконують однакову роботу, єдиний орган із загальною інформаційно-аналітичною ризикоорієнтованю системою на основі big data.

«Цей орган мав би опікуватися питаннями сплати податків та боротьби з тіньовими схемами, втілював би податкову й митну політику, моніторив би ситуацію в цих сферах і пропонував оптимальні рішення. Таким чином бюджетні витрати на функціонування великої й неефективної “репресивної податкової машини” було б оптимізовано, а довіру бізнесу до держави й державних інституцій – відновлено», - підсумовує свій аналіз Андрій Гмирін. 

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram