Спрощення візового режиму з Європейським союзом, особливо у світлі "відновлення" активної співпраці України з Росією, не обговорюють тільки ледачі. Жвавості цьому питанню надає той факт, що 5 квітня набув чинності новий візовий кодекс, який європарламент  прийняв 13 липня 2009 року, прирівнявши довгострокові шенгенські візи до посвідки на проживання.

Шенгенка з видом на…

Документ передбачає надання права власникам довгострокових шенгенських віз (студентам, викладачам, науковцям та іншим) на вільне пересування в інші країни, що входять в Шенгенську зону.

Відео дня

(До останнього часу Шенгенська угода не дозволяла власникам довгострокових шенгенських віз відвідувати інші країни Шенгенської зони або їздити транзитом через інші країни, що входять в Шенгенську зону, окрім країни, що видала візу).

Максимальний термін дії довгострокової візи - 1 рік. У випадку необхідності тривалішого перебування в країні-члені ЄС після завершення цього терміну повинна видаватися посвідка на проживання.

***Шенгенська угода - угода "Про відміну паспортного митного контролю між низкою країн Європейського союзу", підписана 14 червня 1985 сімома європейськими державами (Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, Францією, Німеччиною, Португалією та Іспанією), набула чинності 26 березня 1995 року.

Потім до угоди приєдналися ще декілька країн, і до 2007 року угода діяла вже у п`ятнадцяти країнах: Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ісландія, Італія, Греція, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Іспанія та Швеція.

21 грудня 2007 року до Шенгенської угоди приєднуються ще 9 країн: Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Мальта, Естонія, Латвія та Литва.

12 грудня 2008 року до шенгенської зони увійшла Швейцарія. На сьогодні ці 25 країн утворюють Шенгенську зону. Найближчі кандидати на вступ в Шенгенську зону: Болгарія, Кіпр та Румунія (2010 рік).

З урахуванням того, що українці все частіше вважають за краще заробляти за кордоном, то візове питання для співвітчизників не є другосортним. Дуже важливо, як поведеться Європа на тлі нововведень української влади, резонанс від яких, особливо після харківських переговорів, вийшов масштабним.

Усе на стадії переговорів

Буквально наступного дня після зустрічі президентів РФ і України Дмитра Медведєва і Віктора Януковича комісар ЄС з питань розширення і Європейської політики сусідства Штефан Фюле в інтерв`ю УНІАН висловив надію, що у кінці квітня Україна і ЄС принципово погодять зміни до угоди про спрощення віз.

“ Ми сподіваємося, що Спільний комітет зможе домовитися щодо деяких конкретних пропозицій для внесення змін до угоди. Після цього треба буде провести формальні повторні переговори про угоди про спрощення віз в цілому", - сказав комісар. Він не конкретизував завдання, але зазначив, що вони будуть спрямовані на подальше спрощення процедури оформлення віз для українців.

За словами Ш. Фюле, наступний раунд переговорів з цього питання  відбудеться у Києві 29 квітня.

***Україна і ЄС підписали угоду про спрощення оформлення віз 18 червня 2007 року. Воно набуло чинності з 1 січня 2008 року. 9 вересня 2008 року на саміті УКРАЇНА-ЄС в Парижі було прийнято рішення про початок візового діалогу з Україною з метою введення безвізового режиму в довготривалій перспективі. Цей діалог почали наприкінці жовтня 2009 року.

Прем`єр-міністр Микола Азаров на зустрічі зі Ш. Фюле заявив, що  Європейський союз вже має усі підстави лібералізувати візовий режим для громадян України. За його словами, переговори про відміну візового режиму почалися ще в 2004 році, на сьогодні Україна виконала переважну більшість вимог ЄС. "Ми виконуємо угоду щодо реадмісії. У нас немає проблем з визначенням меж і організацією прикордонного контролю. Паспортами з біометричними даними ми готові забезпечити наших громадян протягом півроку", - підкреслив М.Азаров.

При цьому він наголосив, що "для громадян України, які позитивно сприймають ідею європейської інтеграції і знають, що візовий режим для громадян ЄС скасований п`ять років тому, досить незрозумілою є відсутність кроків назустріч, натомість зберігаються часто принизливі процедури отримання віз. Тому ми чекаємо активізації рішення Європейської комісії у цьому питанні".

У свою чергу Ш. Фюле згадав про саміт УКРАЇНА-ЄС, запланований на  жовтень цього року, у рамках якого можна буде погоджувати дорожню карту. "Україна на сьогодні має чітку перспективу отримати кінцевий результат", - сказав він.

Нововведення європейського візового кодексу

Ось така коротко картинка нещодавніх переговорів ВІПів шодо візового режиму. Коли вирішиться питання - не зрозуміло, відомо тільки одне, що воно не стоїть на місці. А доки слід звернутися до дипломатів для уточнення деяких запитань.

Як зазначає провідний консул Генерального консульства Угорської Республіки в Ужгороді Атилла Нодь, найбільш принциповою зміною з введенням в дію нового візового кодексу ЄС є правило про узяття на облік в системі візової інформації біометричних ідентифікаторів. Це означає, що кожен заявник - це стосується і осіб, які подорожують через акредитовані туристичні фірми - повинен з`явитися в консульство хоча б один раз з метою фіксації його відбитків пальців. Щоправда, цю вимога кодексу в угорських представництвах України поки що не реалізують, а також в Словаччині і Чехії.

За словами А. Нодь, окрім того, в Україні не діятимуть деякі новації з кодексу через Угоди між Україною і ЄС про спрощення візового режиму. Отже, не змінюється пакет документів, який необхідно подати для отримання віз різних типів.

Серед нововведень - відміняють транзитну візу (так звана віза типу "В"). Заявникові, який бажає проїхати через Угорщину транзитом, видаватимуть віза на короткочасне перебування, яка надає право на дворазовий в`їзд (так звана віза типу "Е").

Закордонний паспорт прийматимуть консульства лише у тому випадку, якщо він був виданий в попередні 10 років, паспорт, термін дійсності якого був продовжений, не прийматиметься.

Для неповнолітньої дитини, яка вписана в паспорт батька або матерів, також відкривається окрема віза - тобто, для дітей також треба буде подавати окрему документовану заяву, і відкривається окрема віза на кожну особу.

В майбутньому не прийматимуть копії медичної страхівки - лише оригінал.

Рідна допомога з-за кордону

Загалом, полегшення в плані отримання візи навряд чи можна помітити, але відповідні висновки зробити можна. Балаканина довкола вступу України в ЄС триває не один рік, але далі від заяви влади і чергових переговорів справа не йде. Євросоюз вже не раз не двозначно заявляв, що розширюватися навряд чи буде з урахуванням нашої території. І це логічно. Наші пріоритети так часто змінюються, що дії України для Європи швидше є непередбачуваними, ніж прозорими і очікуваними. Як можна вести діалог з державою, вчинки якої настільки непослідовні?. А для українців, які втомилися від постійних криз як економічних, так і політичних, особливо у світлі нелегких останніх двох років, гастарбайтерство стало одним із методів виживання. Та й Україні вони непогано допомагають. У 2009 році через системи грошових переказів гастарбайтери переказали в Україну близько 3 млрд. доларів. Це, щоправда, на 16% менше, ніж у 2008-му, але у кризовий період ця цифра сприймається цілком гідно.

"В Україні за останні півтора року багато людей втратили роботу і були вимушені виїжджати на заробітки, за рахунок цього збільшилася кількість переведень", - стверджує директор департаменту платіжних систем Національного банку України Віктор Кравець (газета "Дело" №46 від 23 березня ц.р.).

І хоча безробіття торкнулося усієї світової економіки, скорочення в рядах наших співвітчизників, які працюють за кордоном, відбулося побіжно. "Мігранти менш схильні до звільнення, ніж місцеве населення, оскільки готові працювати за менші гроші", - пояснює експерт НБУ Андрій Гайдуцький. За його словами, погіршення економічної ситуації в Україні спричинило зниження загального рівня життя, що змусило мігрантів збільшити середню суму переказу.

Найбільше грошей в Україну за минулий рік перерахували з Росії, потім "золотий трикутник" - Іспанія, Італія, Португалія, далі - Чехія і Польща, потім - Канада і США", зазначає заступник голови правління банку "Фінанси і кредит" Ігор Львов.

Це пояснюють тим, що майже половина усіх українських гастарбайтерів працює в Росії. "За межами країни на початок 2009 року працювали 4,93 млн. українських громадян, які за 2008 рік заробили близько 35 млрд. дол. У Росії, за нашими оцінками, працює близько 2 млн. українців", - сказав А.Гайдуцький.

Успіхи іноземців, які працюють в Україні, набагато скромніші. За даними Всесвітнього банку і ОЕСР, працює близько 6 млн. іноземних громадян. За офіційними даними НБУ, минулого року вони відправили на батьківщину всього близько 510 млн. дол.

"Турбота" про наших

Залишається питання, куди йдуть гроші наших гастарбайтерів? Більшість експертів вважають, що на споживання йде 70-90% коштів, що приходять в Україну. "Традиційно велика частина коштів від грошових переказів йде на Західну Україну, де за їх рахунок проживають багато сімей. Точної статистики, яка частина цих грошей заощаджують, немає, але, швидше за все, їх дуже мало", - говорить директор Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер.

Але не лише ЄС попрацював з новим візовим кодексом, українська влада теж не залишає без уваги заробитчан. Як заявив голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський в інтерв`ю "Дзеркалу тижня", щоб наші гастарбайтери могли вільно інвестувати в українську економіку, а держава могла вести відповідну статистику, необхідно законодавчо забезпечити права українців, що працюють за кордоном.

"Люди, які бажають працювати за кордоном, повинні купити у держави за 1 грн. ліцензію на п`ять років з нульовою ставкою доходу. Це дасть можливість державі розуміти кількість гастарбайтерів, а самим гастарбайтерам вільно інвестувати зароблене в українську економіку", - упевнений М. Бродський.

Як бачите, турботою наших заробитчан влада не обійде. Тільки чи піде їм це на користь, як і нововведення Євросоюзу, поки не зрозуміло. Як відомо, зайва опіка як ведмежа послуга. Краще б усередині країни встановлювалися чесні правила гри. Не лише в кишеню олігархів повинна падати заповітна копієчка, трудягу теж треба брати до уваги у розрахунках. Якщо в Європі, яка переживає не кращі часи, вистачає роботи і для українців, то чому усередині країни наші "золоті" руки нікому не потрібні. Усе чекаємо інвесторів, які реставрують виробництва, підвищать імідж і збільшать ВВП. Тільки останнім часом у щасливе майбутнє мало віриться. Як варіант українцям дозволили безвізовий в`їзд до Шенгенської зони. Як думаєте, хто в країні залишиться? Відповідь проста - ті, хто в принципі не знають, що таке праця, але не вказуватимемо пальцем.

(УНІАН)