Україна розмістила 10-річні євробонди на 1,250 млрд дол. - джерело
ВР відклала розгляд законопроекту про податок на продаж валюти
Сьогодні набуває чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс
Рада ухвалила закон про біометричні паспорти з урахуванням пропозицій Януковича
Рада ухвалила зміни до закону про захист персональних даних
«Газпром» має намір захищати довгострокові контракти
ВР продовжила мораторій на продаж землі до 1 січня 2016 року
До переліку об'єктів під концесію внесено всі 18 державних портів
Мінфін залучив до бюджету 74 млн дол і 506,7 млн грн від продажу ОВДП 20 листопада
Рада дозволила індексувати низку податків і зборів з урахуванням інфляції
***
Україна розмістила 10-річні євробонди на 1,250 млрд дол. - джерело
Україна розмістила 10-річні єврооблігації на загальну суму 1,250 млрд дол. США з прибутковістю на рівні 7,8% річних, повідомило УНІАН джерело на фінансовому ринку.
Ці боргові папери, організаторами розміщення яких сталі банки JP Morgan, Morgan Stanley, Sberbank CIB і VTB Capital, мають піврічний купон.
Початковий орієнтир прибутковості випуску знаходився в районі близько 8,0%.
«Вчорашній день був дуже вдалим для розміщення суверенних бондів України, вони вгадали з виходом: і випуск можна вважати успішним, і обсяг нормальний одержали. Прибутковість облігацій становила 7,8%, і це за нинішньої ситуації для десятирічних паперів добре», - сказав УНІАН фахівець відділу продажів боргових цінних паперів інвесткомпанії Dragon Capital Сергій Фурса.
«Цей випуск євробондів дозволяє знижувати прибутковість валютних ОВДП на аукціонах. Міністерство фінансів показало, що може узяти долари на зовнішньому ринку, тому дорого брати їх на внутрішньому ринку не буде», - додав експерт.
Як повідомляв УНІАН, у вересні 2012 року уряд провів дорозміщення єврооблігацій на 600 млн дол., збільшивши суму липневого випуску євробондів з погашенням у липні 2017 року з 2 млрд дол.
Під час дорозміщення 19 вересня заявки на купівлю євробондів України подали 80 інвесторів на загальну суму 1,4 млрд дол. Прибутковість дорозміщених паперів становила тоді 7,46%.
Після цього голова Національного банку України Сергій Арбузов сказав, що сприятлива ситуація на зовнішніх ринках капіталу відкриває Міністерству фінансів України можливість для нових запозичень обсягом 1-1,5 млрд дол.
Експерти вважають, що здійснений 19 листопада випуск євробондів дозволяє уряду закрити на найближчий час першочергові потреби у коштах.
У 2013 році, за прогнозом Мінфіну, Україна може запозичити на зовнішніх ринках близько 34,2 млрд грн, що за поточним курсом становить близько 4,3 млрд дол. США.
На погашення зовнішнього і внутрішнього боргу Україні наступного року необхідно направити приблизно 13,7 млрд дол. порівняно з 12 млрд дол. поточного року.
***
ВР відклала розгляд законопроекту про податок на продаж валюти
Верховна Рада України відклала розгляд законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо операцій з іноземною валютою» на невизначений час.
Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення парламент не голосував. Так запропонував голова Верховної Ради України Володимир Литвин.
Перед цим фракція КПУ та група «Реформи заради майбутнього» заявили, що не будуть голосувати за внесення до порядку денного цього законопроекту.
Опозиція також піддала гострій критиці цей законопроект і наголосила на неприпустимості його ухвалення.
Коли народні депутати почали наполягати на тому, щоб проголосувати за внесення документа до порядку денного з тим, щоб це рішення не було ухвалено, В.Литвин зазначив, що цього не потрібно робити, оскільки не виключена ситуація, що 4 грудня цей законопроект буде внесений до порядку денного і проголосований. Тому на цей час внесення до порядку денного законопроекту перенесено на невизначений термін, до того ж не уточняють, на який саме.
Як відомо, цим законопроектом передбачалося запровадження збору у розмірі 15% від операції з продажу іноземної валюти.
***
Сьогодні набуває чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс
Сьогодні набуває чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс.
Новим КПК, зокрема скасовується додаткове розслідування кримінальної справи. Кримінальним процесуальним кодексом розширено перелік підстав для затримання особи чи взяття її під варту, обмежуються терміни перебування під вартою у СІЗО: за незначні і середньої тяжкості злочини – до 6 місяців, за тяжкі і особливо тяжкі – до року. Згідно з положеннями нового КПК, адвокати отримують значно більше повноважень. Зокрема, подавати клопотання про виклик свідків чи вилучення якихось документів. До того ж у новому кодексі виключено норму, яка дозволяла залучати до захисту обвинувачених їхніх близьких родичів.
Новий КПК передбачає створення Державного бюро розслідувань.
Як повідомляв УНІАН, 14 травня Президент України Віктор Янукович підписав Кримінальний процесуальний кодекс, а також Закон №4652-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ухваленням Кримінального процесуального кодексу України».
Верховна Рада ухвалила Кримінальний процесуальний кодекс України у ніч на 13 квітня.
Парламент розглядав у другому читанні проект КПК чотири дні, починаючи з 10 квітня. Проте, якщо 10 і 11 квітня засідання ВР оголошувалися закритими, то пленарне засідання, яке почалося о 10.00 12 квітня, завершилося тільки 13 квітня близько 4.10 ранку.
Всього до кодексу було внесено понад 3700 поправок.
Опозиція заявила, що КПК ухвалено з порушеннями.
Громадськість закликала Президента не підписувати КПК через порушення процедури його ухвалення.
***
Рада ухвалила закон про біометричні паспорти з урахуванням пропозицій Януковича
Верховна Рада України ухвалила в новій редакції з пропозиціями Президента закон щодо біометричних паспортів.
Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення відповідного закону «Про Єдиний державний демографічний реєстр» проголосували 243 народні депутати із 355, зареєстрованих у сесійній залі.
Як зазначив представник глави держави у Верховній Раді Юрій Мірошниченко, попередню редакцію закону Президент не міг підписати через низку причин. Зокрема, попередньою версією закону передбачалася видача значної кількості документів, які мали використовуватися на території України. Зокрема, документами, оформлення яких передбачається із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, що засвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, поряд із посвідченням водія, посвідченням особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідкою на постійне проживання, посвідкою на тимчасове проживання, карткою мігранта, посвідкою біженця та проїзним документом біженця є також інші документи, що засвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, визначені законами України, до того ж їх назва Законом не визначається.
Крім того, за словами Ю.Мірошниченка, також не узгоджується зі ст. 35 Конституції України норма закону, якою лише декларується право осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від внесення інформації до безконтактного електронного носія, що буде вмонтований у відповідні бланки документів.
Ю.Мірошниченко наголосив, що Конституцією України кожній людині гарантується право на свободу світогляду і віросповідання.
Крім того, додав він, не відповідає вимогам стандартів Міжнародної організації цивільної авіації норма закону щодо можливості продовження дії посвідки особи моряка та видача посвідки члена екіпажу строком до п’яти років.
Ю.Мірошниченко також наголосив, що глава держави вважає неприйнятним внесення змін до Бюджетного кодексу, згідно з яким плату за надання адміністративних послуг пропонується віднести до власних надходжень бюджетних установ, оскільки плата за надання таких послуг належить до доходів загального фонду державного бюджету.
Верховна Рада підтримала пропозиції Президента і виключила ці норми із закону «Про Єдиний державний демографічний реєстр».
Як повідомляв УНІАН, Верховна Рада України 2 жовтня ухвалила закон про запровадження електронних біометричних паспортів.
19 листопада Президент України Віктор Янукович повернув цей закон до парламенту зі своїми пропозиціями.
***
Рада ухвалила зміни до закону про захист персональних даних
Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про захист персональних даних" з урахуванням всіх пропозицій Президента України.
Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 252 із 355 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.
Цей закон ухвалили 2 жовтня 2012 року. Однак 24 жовтня Президент України наклав вето на закон і повернув його до ВР зі своїми пропозиціями.
У пропозиціях Президента зазначається, що наділення уповноваженого державного органу з питань захисту персональних даних такими повноваженнями, як здійснення технічного регулювання у сфері захисту персональних даних, організації та проведення оцінки відповідності, розроблення в установленому порядку стандартів, технічних регламентів, технічних умов, здійснення оцінки відповідності комплексних систем захисту інформації, інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем вимогам щодо захисту персональних даних в принципі не відповідає правовій природі та цілі введення та здійснення технічного регулювання та стандартизації.
Так, відповідно до закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", технічний регламент - це закон України або ухвалений Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов'язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких обов'язкове (стаття 1).
У пропозиціях зазначається, що захист персональних даних за своєю природою не пов'язаний ні з захистом життя і здоров'я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охороною навколишнього середовища, природних ресурсів, ні з усуненням перешкод у торгівлі. «За таких обставин введення технічного регулювання та стандартизації у цій сфері не тільки не узгоджується з нормами названого закону, але і є неможливим», - зазначає Президент України.
У пропозиціях сказано, що, зважаючи на неможливість введення технічного регулювання та стандартизації у сфері захисту персональних даних, покладання відповідних повноважень на уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних не узгоджується також зі статтями 9 і 11 Закону України "Про підтвердження відповідності", якими визначено, що підтвердження відповідності та сертифікація проводяться на основі технічних регламентів. Таким чином, наділення уповноваженого державного органу з питань захисту персональних даних повноваженнями з технічного регулювання та стандартизації у сфері захисту персональних даних та впровадження таким способом технічного регулювання та стандартизації у цій сфері неприйнятно.
Президент зазначає, що законом, що надійшов на підпис, частина друга статті 23 Закону України "Про захист персональних даних" доповнюється також пунктом 15, за яким уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних (який за статусом визначений як центральний орган виконавчої влади) наділяється повноваженнями розробляти порядок і вимоги щодо захисту персональних даних в державних інформаційних ресурсах в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах. В.Янукович вважає, що вирішення цих питань Законом України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" віднесено до повноважень Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. «Так, згідно з названим законом, на Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України покладено розроблення порядку та вимог щодо захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного та технічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимоги щодо захисту якої встановлені законом. Зазначені повноваження віднесені до компетенції Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, яка є центральним органом виконавчої влади і діє у складі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України », - зазначає глава держави. Він наголошує, що «реалізація пропонованого положення закону, що надійшов на підпис, призведе до дублювання повноважень органів виконавчої влади, не відповідає принципам освіти, ліквідації та реорганізації центральних органів влади, визначеним статтею 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади". Тому така пропозиція не може бути підтримана». Він запропонував ці норми із закону вилучити.
Депутати врахували всі зауваження глави держави.
***
«Газпром» має намір захищати довгострокові контракти
Найбільша нафтогазова компанія світу – російський «Газпром» - має намір захищати довгострокові контракти.
Як передає власний кореспондент УНІАН у РФ, про це сьогодні, 20 листопада, під час Х Міжнародного форуму «Газ Росії – 2012» сказав генеральний директор компанії «Газпром експорт» Олександр Медведєв.
«Ми захищатимемо систему довгострокових контрактів з усією енергією. Всі розмови про стабільність і безпеку, про стабільність і різноманітність способів поставок газу споживачам мають сенс лише в одному разі - якщо наявні воля обох сторін всіляко зміцнювати співпрацю, тверезо оцінювати не лише свої інтереси, а й ставити себе на місце партнерів. Як говорять у передачі «Танці з зірками» - танцюють завжди удвох», - сказав О.Медведєв.
Він повідомив, що у «Газпрому» за довгостроковими контрактами законтрактовано понад 4 трлн куб. м газу.
О.Медведєв підкреслив, що однією з вимог Єврокомісії, які висуваються «Газпрому», є відмова від прив'язування довгострокових контрактів до вартості нафтопродуктів.
За його словами, сьогодні говорити про спотовий ринок ціноутворення немає сенсу.
О.Медведєв вважає, якщо «Газпром» у разі експерименту перейшов би на спотову систему ціноутворення, то згідно з експертними оцінками, це призвело б до його істотного дорожчання.
Він відзначив, що механізм довгострокових контрактів вигаданий не «Газпромом», а голландцями понад 40 років тому і з того часу ним користуються більшість експортерів газу.
«Нафтопродуктове прив'язування вигідне як продавцям, так і покупцям нашого вельми специфічного товару», - сказав О.Медведєв і додав, що нафтепродуктове прив'язування дозволяє забезпечити стабільні і передбачувані ціни, проте не виключає можливості адаптації контрактів до умов ринку, що було зроблене під час останніх переговорів і ревізії цін.
Як повідомляв УНІАН, за інформацією президента Російського газового товариства Валерія Язєва, найбільша нафтогазова компанія світу – російський «Газпром» з літа поточного року знизив ціни на російський газ для країн Європи в середньому на 10%, а для Німеччини – на 19%.
Останньою серед великих європейських енергетичних корпорацій переговори про перегляд цін завершила польська компанія Polskie Gornictwo Naftowe i Gazownictwo (PGNiG). Докладна інформація щодо рівнів знижок, наданих PGNiG і порівнюваним компаніям, не розголошується, проте, за повідомленнями у ЗМІ, вони становлять від 10% до 15%.
Україна також домагається перегляду газових контрактів з РФ, вважаючи ціну на газ завищеною, а на транзит – навпаки, заниженою.
Згідно з контрактом, підписаним НАК «Нафтогаз України» з «Газпромом» 19 січня 2009 року, ціна газу для України (з урахуванням знижки у 100 доларів за 1 тис. кубометрів за Харківською угодою 2010 року) становила – у першому кварталі 2012 року близько 416 доларів за тисячу кубометрів, у другому кварталі – 425 доларів, у третьому – 426 доларів, у четвертому – 430 доларів.
***
ВР продовжила мораторій на продаж землі до 1 січня 2016 року
Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо обігу земель сільськогосподарського призначення)».
Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували 269 народних депутатів із 348 зареєстрованих у сесійній залі.
Даним законом передбачено продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2016 року.
Законом також передбачено внести зміни до розділу Х «Перехідні положення», згідно з якими до набуття чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств.
Як повідомляв УНІАН, 2 жовтня Верховна Рада не підтримала два законопроекти, якими пропонувалося продовжити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2014 року.
За законопроект, автором якого є народний депутат Володимир Яворівський (фракція "БЮТ-Батьківщина"), «Про внесення змін до пунктів 14 і 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо терміну на продаж земельних ділянок» проголосувало лише 111 народних депутатів.
За другий законопроект з аналогічною назвою, автором якого є народний депутат Петро Симоненко (фракція КПУ), проголосували лише 102 народні депутати з 350, зареєстрованих у сесійній залі.
Не голосувала майже в повному складі фракція Партії регіонів.
Дія мораторію на продаж сільгоспземель закінчується 1 січня 2013 року.
Того ж дня, 2 жовтня, Олександр Єфремов зазначив, що відповідно до законодавства, мораторій діятиме до того моменту, поки не буде прийнятий закон про земельну реформу.
***
До переліку об'єктів під концесію внесено всі 18 державних портів
Кабінет Міністрів розширив перелік об'єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію, внісши до нього всі 18 морських торгових портів України.
Відповідну постанову №1055 Кабмін прийняв 15 жовтня, повідомили УНІАН у прес-службі Міністерства інфраструктури.
Згідно з постановою, до переліку об’єктів, що передаються в концесію, внесено майно і цілісні майнові комплекси держпідприємств «Одеський морський торговий порт», «Миколаївський морський торговий порт», Іллічівський морський торговий порт, Морський торговий порт «Південний», Маріупольський морський торговий порт, Севастопольський морський торговий порт, Херсонський морський торговий порт, Керченський морський торговий порт, Феодосійський морський торговий порт, Ялтинський морський торговий порт, Бердянський морський торговий порт, Білгород-Дністровський морський торговий порт, Євпаторійський морський торговий порт, Ізмаїльський морський торговий порт, спеціалізований морський порт «Октябрьск», Ренійський морський торговий порт, Скадовський морський торговий порт і морський торговий порт «Усть-Дунайськ».
За інформацією Міністерства інфраструктури, в кожному порту може бути реалізовано по кілька концесійних проектів.
При цьому, згідно з нещодавно ухваленим Законом «Про морські порти України», портова акваторія, засоби навігаційного устаткування та інші об'єкти забезпечення навігаційно-гідрографії морських шляхів, системи управління рухом суден, інші стратегічні об'єкти портової інфраструктури не підлягають передачі в концесію.
Рішення про надання концесії ухвалюється Міністерством інфраструктури України лише за результатами проведення концесійного конкурсу.
До умов конкурсів мають входити зобов'язання з боку концесіонера, зокрема, щодо виконання зобов'язань, зазначених в постанові державних підприємств (зокрема за одержаними кредитами), які безпосередньо пов'язані з активами, що передаються в концесію, і порядок передачі концесіонеру таких зобов'язань.
За даними Мінінфраструктури, спрацьованість інфраструктури українських морських портів становить 60-90%, а портова галузь України вимагає залучення близько 25 млрд грн інвестицій.
Як повідомляв УНІАН, Міністерство інфраструктури пропонує створити Реєстр морських портів України і підготувало проект постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку ведення Реєстру морських портів України».
Реєстр вестиме облік всіх українських морських портів, збір і зберігання даних, необхідних для забезпечення безпеки мореплавства, охорони навколишнього середовища, а також для здійснення державного нагляду (контролю).
Адміністратором Реєстру визначено держпідприємство «Адміністрація морських портів України», утримувачем Реєстру — Мінінфраструктури.
***
Мінфін залучив до бюджету 74 млн дол і 506,7 млн грн від продажу ОВДП 20 листопада
Міністерство фінансів України залучило до держбюджету 74,099 млн. дол. і 506,685 млн. грн на плановому аукціоні з продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у вівторок, 20 листопада. Про це повідомляється на сайті відомства.
Кошти в гривнях було залучено від продажу стандартних 5-річних ОВДП під 14,3% річних.
Суму в доларах США було залучено від продажу 2-річних паперів, номінованих у доларах США. На придбання цих паперів було подано 15 заявок, із яких 9 було задоволено. Максимально запропонована дохідність становила 9,3%, мінімально — 8%. У результаті встановлена дохідність цих урядових паперів становила 8,5% річних, середньозважена — 8,32%.
Як повідомляв УНІАН, 19 листопада Україна розмістила 10-річні єврооблігації на загальну суму 1,250 млрд дол. США з дохідністю на рівні 7,8% річних.
На попередньому позаплановому аукціоні з продажу внутрішнього боргу Мінфін залучив до держбюджету 532,784 млн. грн. Від продажу 5-річних паперів вдалося залучити 151,718 млн. грн, 7-річних – 301,026 млн. грн (ставка за цими ОВДП становила 14,3%) та індексних – 80,04 млн. грн під 9,3%.
Довідка УНІАН. Станом на 20 листопада, обсяг ОВДП, які перебували в обігу, за сумою основного боргу становив 191,72 млрд грн, при цьому у власності НБУ були держпапери на суму 101,241 млрд грн, у власності банків - 74,636 млрд грн, нерезидентів - 6,075 млрд грн.
***
Рада дозволила індексувати низку податків і зборів з урахуванням інфляції
Верховна Рада України прийняла низку змін до Податкового кодексу України в частині індексації податків і зборів з урахуванням прогнозного рівня інфляції. За закон «Про внесення змін до Податкового кодексу (щодо ставок деяких податків і зборів» (№10687) проголосували 234 народних депутати при необхідних 226.
Згідно із законом, індексація податків і зборів на рівні 7,9% торкнеться акцизних податків (включаючи акциз на спирт, лікеро-горілчані вироби, тютюн і нафтопродукти), збору за первинну реєстрацію транспортного засобу, ставки екологічного податку, ставки податку на земельні ділянки, що не мають грошової оцінки, ставки збору за користування радіочастотним ресурсом.
Рівень індексації у розмірі 9,4% торкнеться плати за користування надрами з метою, не пов'язаною з видобуванням корисних копалин, ставки збору за спеціальне користування водою і лісовими ресурсами.
У документі також обумовлюються питання послаблення податкового тиску на суб'єкти малого підприємництва. З цією метою ставка єдиного податку зменшується до 5% із 7% для платників п’ятої групи, і до 7% з 10% для платників шостої групи платників податків, що працюють за спрощеною схемою оподаткування. Фізичним особам, платникам другої групи (за спрощеною схемою), дозволено подавати річні звіти замість щоквартальних.
***
Більше інформації за передплатою в УНІАН-бізнес-онлайн. Відділ маркетингу: т. (044) 590-45-63
УНІАН
