Deutsche Bank: Росія заплатить дуже високу ціну за дії проти України
«Газпром» визнав, що через санкції може втратити довіру інвесторів
Керрі: США готові ввести санкції проти цілих секторів економіки Росії
«Газпром» уже незадоволений Молдовою та Білоруссю
Долар на міжбанку знизився до 11,60 грн
Аграрний фонд почне інтервенції на ринку цукру для зниження цін
Кабмін готує для Криму спеціальний податковий режим
Кабмін скоротить перелік товарів, які підлягають ліцензуванню
Дефіцит платіжного балансу України в березні становив $203 млн
США виділять Україні $2,5 млн на повернення викрадених активів
***
Deutsche Bank: Росія заплатить дуже високу ціну за дії проти України
Головний економіст Deutsche Bank Давид Фолькертс-Ландау вважає, що Росії доведеться заплатити дуже високу економічну ціну за свої дії відносно України.
Як пише Deutsche Welle, в інтерв'ю німецькій газеті Die Welt, опублікованому 28 квітня, Фолькертс-Ландау заявив, що погляд на Росію міжнародних інвесторів "докорінно зміниться".
"Через свої дії відносно України, що більше нагадують стереотипи мислення 19 століття, Росія стала менш передбачуваною. Тому їй не варто дивуватися, якщо надалі її не будуть сприймати як надійне місце для іноземних інвестицій", - наголосив 64-річний експерт. Відтепер усім, хто вкладає гроші в російські цінні папери або безпосередньо в бізнес, доведеться брати до уваги значно вищі ризики, пов'язані з Росією, переконаний він.
Крім іншого, серед західних інвесторів загостриться усвідомлення структурних проблем країни. "Росія втратила можливість створити функціонуючу економіку, що володіє міжнародною конкурентоспроможністю", - зазначив Фолькертс-Ландау.
Вказавши на такі витрати російської "економічної монокультури" як командно-адміністративні методи управління, корупція, недостатня правова захищеність, а також на "демографічний розвиток, що викликає занепокоєння", він зробив висновок: "Іноземці сильно переоцінюють економічний потенціал Росії".
Але поступово вони це почнуть розуміти, що в середньостроковій перспективі негативно позначиться на економічних зв'язках із Росією, переконаний головний економіст Deutsche Bank, який, як нагадує газета Die Welt, вкрай рідко висловлюється публічно і воліє безпосередньо працювати з великими клієнтами банку.
***
«Газпром» визнав, що через санкції може втратити довіру інвесторів
У «Газпромі» визнали, що через санкції Заходу компанія не зможе залучати позики на міжнародних ринках.
Про це йдеться у звіті керівництва «Газпрому», текст якого має в своєму розпорядженні УНІАН.
«Виникнення нових вогнищ напруженості або ескалація вже існуючого конфлікту у відносинах між Росією та іншими країнами, включаючи ескалацію кризи в Україні, а також запровадження міжнародних санкцій у відповідь на загострення конфлікту можуть негативно вплинути на економіку регіону, включаючи російську економіку. В свою чергу, це може призвести до втрати довіри міжнародних інвесторів до економіки регіону й до інвестицій в Росії в цілому. Результатом відсутності довіри може стати зниження ліквідності, нестабільність торговельної діяльності та істотне зниження цін на котирування цінних паперів компаній, які ведуть діяльність у Росії, включаючи АДР ВАТ «Газпром», а також неможливість для Групи Газпром залучати позиковий або акціонерний капітал на міжнародних ринках капіталу», - йдеться в документі.
Наголошується, що погіршення відносин Росії з іншими країнами може негативно вплинути на російську економіку і економіку навколишніх регіонів, а також викликати перебої у поставках газу до Європи.
Зазначається, що за останні кілька років Росія була залучена в конфлікти за участю інших країн-членів СНД. У ряді випадків це призвело до погіршення відносин Росії з іншими членами міжнародного співтовариства, включаючи Сполучені Штати Америки і різні країни Європи. У багатьох з цих країн зареєстровані фінансові організації та компанії, що мають великі інвестиції в Росії.
«Конфлікти і погіршення відносин Росії з сусідніми країнами можуть негативно вплинути на інвестиційні стратегії та інвестиційні рішення таких організацій і компаній», - йдеться в документі.
Як повідомляв УНІАН, після анексії Криму РФ не залишила спроб дестабілізувати ситуацію в Україні. У квітні проросійські озброєні бойовики захопили адмінбудівлі у ряді міст Донецької області. Вони викрадають, катують і вбивають людей, беруть заручників.
17 квітня в Женеві відбулася чотиристороння зустріч глав МЗС України, США, ЄС і РФ для пошуку шляхів виходу з кризи в Україні. Учасники зустрічі домовилися, що сепаратисти, що захопили урядові будівлі на сході України, повинні звільнити їх. Всім, хто добровільно складе зброю, гарантована амністія. Проте Росія не виконує ці домовленості.
24 квітня після початку силами МВС активної фази антитерористичної операції в захопленому бойовиками Слов'янську Донецької області, президент РФ Володимир Путін заявив, що «дії влади Києва проти народу України матиме для неї наслідки, зокрема в плані міждержавних відносин РФ і України». А міністр оборони Росії Сергій Шойгу оголосив про початок навчань у прикордонних із Україною районах.
За інформацією представника України в Раді безпеки ООН Юрія Сергеєва, під час військових навчань на кордоні з Україною Росія зосередила артилерію, установки "Град" і близько 200 танків.
24 квітня президент США Барак Обама звинуватив Росію в недотриманні женевських домовленостей з врегулювання кризи в Україні й додав, що США можуть "запровадити додаткові санкції проти Росії", якщо вона продовжить "нехтувати домовленостями". За його словами, США мають намір продовжувати добиватися дипломатичного врегулювання кризи в Україні.
28 квітня США запровадили санкції проти 7 громадян РФ і 17 компаній.
За словами прес-секретаря Білого дому Джей Карні, санкції накладено через приєднання Криму, яке США не визнають, а також через позицію Росії щодо України. «Із 17 квітня Росія не зробила нічого, щоб дотриматися женевських зобов'язань, навпаки, вона влаштувала ще більшу ескалацію кризи», - заявив Карні, назвавши «незаперечною» причетність Росії до насильства на сході України.
Державний секретар США Джон Керрі підтвердив, що влада США перебуває лише за крок від запровадження санкцій стосовно цілих секторів російської економіки, зокрема енергетичного, фінансового та оборонного.
***
Керрі: США готові ввести санкції проти цілих секторів економіки Росії
Державний секретар США Джон Керрі підтвердив, що влада США знаходиться лише за крок від запровадження санкцій стосовно цілих секторів російської економіки, зокрема енергетичного, фінансового й оборонного. Про це держсекретар США заявив у ході інтерв'ю після того, як адміністрація президента США Барака Обами оголосила про запровадження нових санкцій стосовно Росії, повідомляє The Wall Street Journal.
"Ми дуже близькі до цього. Якщо вони (Росія, - ред.) продовжать йти тим же шляхом, саме до цього рішення ми й прийдемо", - заявив Керрі, відповідаючи на запитання журналістів про можливість запровадження санкцій стосовно цілих секторів економіки Росії, передає РБК-Україна.
Нагадаємо, напередодні влада США наклала санкції на сім російських посадових осіб і 17 компаній, пов'язаних із вищим політичним керівництвом РФ. Відділ із контролю за іноземними активами (OFAC) американського Мінфіну вніс до списку санкцій нові імена: повноважного представника президента Росії в Кримському федеральному окрузі Олега Белавенцева, генерального директора держкорпорації "Ростех" Сергія Чемезова, віце-прем'єра Дмитра Козака, директора Федеральної служби охорони Євгена Мурова, голови комітету в міжнародних справах Держдуми Олексія Пушкова, президента "Роснафти" Ігоря Сєчіна, заступника голови адміністрації президента РФ В’ячеслава Володіна.
Додані до списку санкцій юрособи - це численні компанії, підконтрольні бізнесмену Геннадію Тимченку, - ТОВ "Акваніка" (виробник мінеральної води), "Авіа Груп" і "Авіа Груп Норд", "Сахатранс", п'ять компаній групи "Стройтрансгаз", залізничний оператор "Трансойл" і холдинг Volga Group; компанії, підконтрольні братам Ротенбергам, - СМП банк та Інвесткапіталбанк, "Стройгазмонтаж", а також дочірні структури банку "Росія" - Собінбанк, лізингова компанія "Зест" та інвестиційна компанія "Аброс".
За словами прес-секретаря Білого дому Джей Карні, санкції накладено через приєднання Криму, яке США не визнають, а також через позицію Росії щодо України. «Із 17 квітня Росія не зробила нічого, щоб дотриматися женевських зобов'язань, навпаки, вона влаштувала ще більшу ескалацію кризи», - заявив Карні, назвавши «незаперечною» причетність Росії до насильства на сході України.
***
«Газпром» уже незадоволений Молдовою та Білоруссю
Російський газовий монополіст компанія "Газпром" заявляє про існування ризиків транзиту російського газу до Європи через Україну, Молдову та Білорусь.
Про йдеться у звіті керівництва «Газпрому», текст якого має у своєму розпорядженні УНІАН.
«На даний час істотна частина поставок Групою Газпром природного газу споживачам Європи залежить від трубопровідної системи, яка проходить по території України, Білорусі і Молдови. Може скластися ситуація, коли «Газпром» не зможе запобігти потенційному збою у транзиті газу Групи через територію цих країн», - зазначається у документі.
Наголошується, що були випадки, коли поставки газу, що призначалися для європейських споживачів, були перенаправлені через розбіжності з країнами, по території яких проходить транзит газу. Будь-який збій у транзиті через територію України, Білорусі і Молдови, включаючи потенційний відбір газу, що поставляється до Європи, може призвести до того, що «Газпром» не зможе виконати свої зобов'язання щодо поставок газу європейським споживачам.
"Політична і економічна криза, що триває в Україні, посилює побоювання стосовно того, що український контрагент ВАТ «Газпром» не зможе виконати свої зобов'язання з транзиту газу і вдасться до відбору газу, призначеного для споживачів Європи, що може негативно вплинути на результати діяльності та наше фінансове становище", - говорится в сообщении.
Зазначається, що для зниження залежності від транзитних країн «Газпром» поступово здійснює перехід на загальноприйняті у світовому газовому бізнесі принципи і механізми ринкового ціноутворення на газ, що імпортується країнами, і на послуги, що надаються ними, з його транзиту; реалізує газотранспортні проекти, націлені на диверсифікацію експортних маршрутів (введено в експлуатацію другу нитку газопроводу «Північний потік» і тривають роботи за проектом «Південний потік»), розширює можливості з використанню ПСГ за кордоном, а також розвиває торгівлю СПГ.
***
Долар на міжбанку знизився до 11,60 грн
У вівторок, 29 квітня, на міжбанківському валютному ринку України торги доларом СШАвідкрилися котируваннями 11,5500/11,8500, на 12:00 ціни знизилися до 11,5000/11,8000. На закриття торгів цінові рівні досягли значень 11,4000/11,6000, повідомляєІнтерБізнесКонсалтинг.
Ринок євро-гривня відкрився котируваннями 16,0230/16,4420, на 12:00 ціни пішли вниз до 15,9450/16,3670. На закриття торгів цінові показники по EUR/UAH досягли рівня 15,7690/16,0515.
Рублевий ринок відкрився котируваннями 0,3235/0,3319, на 12:00 ціни знизилися до 0,3221/0,3305. На закриття торгів ціни досягли мінімуму 0,3180/0,3250.
У Росії курс долар-рубль впав, а фіксинг СЕЛТ за результатами торгів склав 35,5505 (-0.3790).
На міжнародному валютному ринку ціни на валютну пару євро-долар змінювалися в діапазоні 1,3850/1,3875.
***
Аграрний фонд почне інтервенції на ринку цукру для зниження цін
У травні Аграрний фонд розпочне інтервенції на ринку цукру.
Як передає кореспондент УНІАН, про це на прес-конференції у Дніпропетровську повідомив міністр аграрної політики і продовольства України Ігор Швайка.
«Сьогодні роздрібна ціна за 1 кг цукру становить 11-13 грн. Аграрний фонд пропонує 8,7-8,9 грн, тобто по 9 грн на виході. Це той цукор, який ми можемо продавати частинами, впливаючи на цінову ситуацію на ринку цукру протягом травня, червня, липня. Зараз запаси цукру в Аграрному фонді для проведення таких інтервенцій достатні», - відзначив очільник Мінагропроду.
За словами Швайки, найближчим часом на засіданні Кабінету міністрів буде обговорено питання про проведення інтервенцій на ринку цукру.
Також він заявив, що з боку уряду буде зроблено «все, щоб балансувати ціни на ринку овочів. Міністр відзначив, що на подорожчання овочів в Україні, окрім сезонного чинника, вплинули зростання курсу долара і «можлива неадекватна поведінка власників торговельних мереж». Також Швайка повідомив, що «є окреме питання, згідно із законом про внутрішню торгівлю» і вплив на політичну стабільність в Україні з боку Російської Федерації.
Як повідомляв УНИАН,18 квітня Швайка заявив, що Міністерство аграрної політики і продовольства пропонує провести додаткові продажі цукру із запасів Аграрного фонду за зниженою ціною для стабілізації ціни на нього.
***
Кабмін готує для Криму спеціальний податковий режим
Уряд України розглядає можливість запровадження спеціальних умов оподаткування в Криму з метою створення сприятливих умов для розвитку регіону, повідомив перший заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Анатолій Максюта на брифінгу в Кабінеті міністрів.
Як передає кореспондент УНІАН, Максюта нагадав про вже прийнятий закон про тимчасово окуповані території й рішення здійснювати всі витрати з бюджету Криму в межах надходжень.
«Зрозуміло, виникло питання щодо сплати податків платниками зі спеціальним статусом. Зараз уряд ухвалює рішення, я не хочу анонсувати, але таке рішення передбачається, щодо спеціальних умов оподаткування діяльності в Криму, щоб територія могла розвиватися, а платники могли платити податки», - сказав Максюта і уточнив, що йдеться про створення прийнятних умов для розвитку регіону.
***
Кабмін скоротить перелік товарів, які підлягають ліцензуванню
Кабінет міністрів України планує скоротити перелік товарів, операції з експорту та імпорту яких підлягають ліцензуванню.
Відповідний проект постанови Кабміну оприлюднено на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі.
«Ухвалення постанови дозволить спростити і прискорити процедуру здійснення зовнішньоекономічних операцій окремих видів продукції, що сприятиме збільшенню обсягів експорту продукції з митної території України», - зазначається у пояснювальній записці.
Проект постанови передбачає, зокрема, скасування режиму ліцензування експорту та імпорту окремих друкарських фарб із захисними властивостями, експорту деяких товарів з вмістом легованих чорних металів, кольорових металів та їх сплавів.
На думку авторів проекту, ухвалення даної постанови стане черговим кроком у комплексі урядових ініціатив із загальної дерегуляції економіки, полегшення ведення бізнесу і усунення надмірного державного регулювання.
Як повідомляв УНІАН, 31 березня Міністерство економічного розвитку і торгівлі України подало на розгляд Верховної Ради 14 законопроектів стосовно дерегуляції економіки.
Раніше міністр економрозвитку Павло Шеремета заявив, що одній з ключових завдань уряду є формування регуляторної платформи, яка дозволить Україні увійти до першої десятки країн за легкістю ведення бізнесу. Для цього Мінекономрозвитку має намір у найближчі кілька місяців зробити активні кроки з дерегуляції економіки, максимально використовуючи досвід провідних країн рейтингу Doing Business, таких як Грузія, Сінгапур, Гонконг, Малайзія та ін.
***
Дефіцит платіжного балансу України в березні становив $203 млн
Зведений платіжний баланс України у січні-березні 2014 року зведено з дефіцитом у 4,276 млрд дол. США проти профіциту в 1,821 млрд дол. США роком раніше, повідомляється на сайті Національного банку України.
За оперативними даними НБУ, в березні 2014 року дефіцит зведеного платіжного балансу становив 203 млн дол. і, таким чином, значно скоротився порівняно з першими місяцями 2014 року (2,138 млрд дол. у лютому і 1,935 млрд дол. – у січні), що було обумовлено відновленням припливу коштів по фінансовому рахунку.
Дефіцит поточного рахунку в січні-березні становив 602 млн грн, що в п'ять разів менше дефіциту за підсумками аналогічного періоду минулого року, зокрема в березні дефіцит становив 238 млн дол. Нацбанк пояснює низький рівень дефіциту третій місяць поспіль різким скороченням імпорту внаслідок зниження економічної активності та девальвації національної валюти.
Імпорт товарів знизився на 23% у річному виразі, до 5,5 млрд дол., зокрема енергетичного імпорту - на 27,5% через зниження імпорту природного газу й нафти, неенергетичний - на 21,6% через зниження внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту. Поставки продукції машинобудування скоротилися на 41,1%, продовольчих товарів - на 17,8%, промислових виробів - на 30,8%.
Експорт товарів за даний період залишився практично на рівні відповідного періоду минулого року (знизився на 0,6% - до 5,2 млрд дол., що обумовлено падінням експорту металургійної продукції на 12,8% і продукції машинобудування на 10,2% переважно за рахунок скорочення поставок на ринки Російської Федерації, що компенсувалося зростанням експорту по інших товарних групах, зокрема продовольчих товарів - на 15,3% завдяки збільшенню експорту зернових, і мінеральних продуктів - на 16,2% у результаті зростання поставок руди та шлаків, а також виробів хімічної промисловості).
Нацбанк підкреслює, що на відміну від перших двох місяців, у березні фінансовий рахунок був зведений із профіцитом у 35 млн дол., що обумовлено перш за все зростанням запозичень приватним сектором. Водночас за підсумками січня-березня фінансовий рахунок залишається дефіцитним, і дефіцит становив 3,674 млрд дол., тоді як за аналогічний період минулого року був профіцит у 4,955 млрд дол.
Також повідомляється, що чистий відплив прямих іноземних інвестицій у першому кварталі становив 543 млн дол., зокрема в березні - 359 млн дол., тоді як за аналогічний період минулого року був зафіксований приплив інвестицій обсягом 821 млн дол. і 346 млн дол. відповідно.
У березні було проведено чергове планове погашення кредиту МВФ у розмірі 193 млн дол., при цьому в результаті поступового переходу до гнучкого курсоутворення резервні активи скоротилися лише на 0,4 млрд дол. порівняно з 2,5 млрд дол. у лютому, і станом на 1 квітня обсяг резервів становив 15,1 млрд дол., що відповідає рівню фінансування імпорту майбутнього періоду протягом двох місяців.
Як повідомляв УНІАН, зведений платіжний баланс України в січні-лютому 2014 року зведено з дефіцитом у 4,1 млрд дол. США проти профіциту в 1,7 млрд дол. США роком раніше, зокрема в лютому дефіцит становив 2,2 млрд дол.
Зведений платіжний баланс України в 2013 році зведено з профіцитом у 2,021 млрд дол., тоді як за 2012 рік платіжний баланс був зведений із дефіцитом 4,175 млрд дол.
***
США виділять Україні $2,5 млн на повернення викрадених активів
Сполучені Штати Америки підтримують активізацію боротьби з корупцією в Україні. З цією метою буде виділено 2,5 млн дол. на технічну допомогу для повернення активів, викрадених колишніми високопоставленими посадовцями-корупціонерами.
Про це заявив генеральний прокурор США Ерік Холдер під час зустрічі з виконуючим обов'язки генерального прокурора України Олегом Махницким і міністром юстиції Павлом Петренко на Українському Форумі з питань повернення активів у Лондоні, повідомили УНІАН у прес-службі Генпрокуратури.
Як відзначили в прес-службі, в ході зустрічі мова йшла про те, що Генеральна прокуратура України найближчим часом створить спеціальний слідчий підрозділ для боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади, одночасно з цим Міністерство юстиції України створить окремий департамент для повернення викрадених коштів.
За словами Махніцького, реорганізація у відомстві торкнеться всіх слідчих підрозділів. Метою цього є не тільки боротьба з корупційними явищами минулого, але також і запобігання подібних кримінальних правопорушень у майбутньому.
Холдер також запросив Махніцького і Петренко відвідати Вашингтон з робочим візитом для активізації співробітництва у сфері боротьби з корупцією.
Як відзначили в прес-службі, у роботі Українського форуму з питань повернення активів приймають участь представники 35 юрисдикцій світу, які готові співпрацювати з Україною у вирішенні питання про повернення викрадених коштів. Росія офіційно участі у форумі не бере.
