«Нафтогаз» запропонував «Газпрому» переглянути контракт на транзит газу

Нацбанк обмежив видачу гривні з рахунків до 150 тисяч на добу

Нацбанк скасував обмеження на перекази валюти за кордон

Відео дня

«Нафтогаз»: до зими є шанси лише на проміжне рішення суду щодо суперечки з «Газпромом»

Мінфін випустив другий транш ПДВ-облігацій на 2,17 млрд гривень

Євросоюз запроваджує санкції третього рівня проти Росії

Росіяни можуть залишитися без олії та насіння: владі не подобається український соняшник

Білорусь пообіцяла Росії посилити контроль за українським молоком

Міністр юстиції сподівається на прискорення розгляду спору з «Газпромом»

Росії прогнозують технічну рецесію за підсумками другого кварталу

***

«Нафтогаз» запропонував «Газпрому» переглянути контракт на транзит газу

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» направила газовому монополісту - компанії «Газпром» пропозицію про перегляд транзитного контракту від 2009 року, який російський енергетичний гігант не виконує упродовж кількох років.

«Цього тижня ми надіслали лист до ВАТ "Газпром" з вимогою змінити транзитний контракт. Цей процес також розпочато», - сказав керівник «Нафтогазу» Андрій Коболєв в ефірі програми "Свобода слова" на ICTV.

Довідка УНІАН. Обсяг газу, що транспортувався територією України до європейських країн, за підсумками 2013 року збільшився на 3,2% порівняно з 2012 роком - до 86,1 млрд куб. м.

У 2012 році транзит російського газу територією України становив 84,261 млрд куб. м, що на 19,13% менше від показника 2011 року.

Згідно з транзитним контрактом між Україною і Росією, «Газпром» зобов'язаний щорічно прокачувати територією України не менш як 110 млрд кубометрів природного газу, в іншому разі, якщо російська компанія не виконує цієї умови, набуває чинності положення «транзитуй або плати». «Газпром» жодного разу не виконував дану умову, при цьому обсяги транзиту падають протягом останніх чотирьох років.

***

Нацбанк обмежив видачу гривні з рахунків до 150 тисяч на добу

Національний банк України встановив обмеження на видачу банками готівкової гривні через каси і банкомати до 150 тис. гривень на добу на одного клієнта з поточних і депозитних рахунків клієнтів.

Про це йдеться у постанові від 28 липня №449, опублікованій на сайті НБУ, якою внесено зміни у положення Нацбанку «Про врегулювання діяльності фінансових установ і проведення валютних операцій».

Нацбанк залишив без змін обмеження для банків з видачі готівкової гривні через каси і банкомати в межах до 150 тис. гривень на добу на одного клієнта.

Водночас, раніше дія цієї норми не розповсюджувалася на отримання готівки з поточних і депозитних рахунків за умови їх внесення готівкою і в межах внесеної готівкою суми.

Згідно з постановою, відтепер ці обмеження не розповсюджуються лише на видачу готівки на виплату зарплати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат (окрім матеріальної допомоги), а також на виплати гарантованих сум відшкодування вкладникам за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

***

Нацбанк скасував обмеження на перекази валюти за кордон

Національний банк України скасував обмеження на переказ іноземної валюти фізичних осіб за межі України до 15 тис. грн на місяць без підтверджуючих документів і до 150 тис. грн на місяць із підтверджуючими документами.

Про це йдеться в постанові від 28 липня №449, опублікованій на сайті НБУ, якою регулятор вніс зміни до свого положення «Про врегулювання діяльності фінансових установ і проведення валютних операцій».

Згідно з постановою, НБУ скасував норму, що зобов'язує банки здійснювати перекази валюти за дорученням фізосіб за межі України без підтверджуючих документів у межах еквіваленту 15 тис. грн на місяць, а за наявності підтверджуючих документів - у межах 15 тис. грн разово, але не більше 150 тис. грн на місяць. 

Цією ж постановою Нацбанк виключив пункт, що дозволяє банкам від свого імені купувати валюту на міжбанківському валютному ринку для повернення коштів за вкладами фізосіб, якщо термін такого повернення настав. 

Також регулятор скасував тимчасово встановлену нульову ставку обов'язкового резервування коштів для банків за договорами про залучення коштів в іноземній валюті від нерезидентів на термін не більше 183 календарних дня.

Постанова набуває чинності з дня її офіційної публікації, тобто, сьогодні, 29 липня.

***

«Нафтогаз»: до зими є шанси лише на проміжне рішення суду щодо спору з «Газпромом»

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не виключає ухвалення до зими Стокгольмським арбітражем проміжного рішення у газовому спорі з «Газпромом», початок судових слухань по якому українська сторона очікує вже у найближчі тижні.

«До зими є шанси тільки на проміжне рішення. Яким може бути проміжне рішення, залежатиме від тієї тактики, яку ми оберемо. Є кілька варіантів, які детально пропрацювано і проаналізовано як з нашими юристами, так і з Міністерством юстиції України», - сказав очільник «Нафтогазу» Андрій Коболєв в ефірі програми "Свобода слова" на ICTV.

«Сподіваюся, що приблизно у вересні ми вже зможемо офіційно говорити у новинах про те, який прогрес, тому що зараз ми обмежені у розкритті інформації щодо позову», - додав Коболєв.

Як повідомляв УНІАН, у середині червня Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подала позов до російського газового монополіста «Газпрому» в Арбітражний інститут при Торговельній палаті Стокгольма з метою, в першу чергу, зі встановлення справедливої і ринкової ціни на газ, який «Газпром» може поставляти до України. Окрім перегляду ціни у позовній заяві «Нафтогазу» міститься вимога до «Газпрому» повернути 6 млрд дол., які українська компанія переплатила з 2010 року.

Водночас 16 червня «Газпром» подав стрічний позов до «Нафтогазу» до Стокгольмського арбітражу з вимогою стягнути заборгованість у розмірі 4,5 млрд дол. за поставлений раніше газ.

Переговори з врегулювання цінової суперечки між "Газпромом" і "Нафтогазом" розпочалися на початку травня 2014 року у тристоронньому форматі - Україна, Росія і Європейський Союз. Під час переговорів Росія запропонувала Україні газ за ціною 385 доларів за тисячу кубометрів з урахуванням знижки у 100 дол. Проте прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк повідомив, що Україна відмовилася від пропозиції «Газпрому», оскільки нова ціна встановлюватиметься російським урядом, який може у будь-який момент скасувати цю знижку. Також Яценюк заявив, що Україна наполягає на ціні газу у 268 дол. за 1 тис. кубометрів — ціні, по якій російський газ продавався Україні протягом першого кварталу 2014 року.

Вимоги України також полягають в тому, щоб відійти від традиційного механізму формування Росією ціни на газ — шляхом надання знижок, за які Кремль, як правило, вимагає політичних поступок з боку українського уряду. «Нафтогаз» наполягає на виключно ринкових підходах «Газпрому» до формування ціни на паливо.

***

Мінфін випустив другий транш ПДВ-облігацій на 2,17 млрд гривень

Міністерство фінансів України для погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість суб'єктам підприємництва здійснило випуск другого траншу п'ятирічних облігацій внутрішньої державної позики на суму 2,171 млрд грн у рамках встановленого урядом граничного обсягу в 7 млрд грн.

Про це йдеться в повідомленні Міністерства фінансів України, розміщеному на його сайті.

«До затвердженого реєстру ввійшли 199 платників податку. Загальна сума відшкодування ПДВ облігаціями становить 2 171 200 тис. гривень», - йдеться в повідомленні міністерства.

За інформацією Мінфіну, облігації будуть погашені 22 липня 2019 року, виплата процентного доходу й амортизації за ними здійснюється раз на півроку, починаючи з 26 січня 2015 року. Номінальна вартість однієї облігації - 1 000 грн.

Як повідомляв УНІАН, Мінфін випустив перший транш ПДВ-облігацій на 3,5 млрд грн 8 липня.

21 травня Кабмін ухвалив рішення випустити ПДВ-облігації з номінальною вартістю 1 тис. грн і терміном обігу 5 років. Ставка купону визначається на рівні облікової ставки Нацбанку.

За заявою керівництва Кабміну, ПДВ-облігації є повноцінними «інвестиційними паперами», під які кожен суб'єкт підприємництва може прозоро отримати кошти в банківській системі України.

Однією з перших заявку на отримання ПДВ-облігацій оформила швейцарська компанія Ferrexpo, що контролює в Україні Полтавський і Єрістовський гірничо-збагачувальні комбінати. Компанія очікує отримати державні облігації в рахунок боргу з відшкодування податку на додану вартість на суму 117 млн дол.

20 червня Кабінет міністрів України визначив граничний обсяг випуску облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування заборгованості з відшкодування ПДВ - 7 млрд грн.

***

Євросоюз запроваджує санкції третього рівня проти Росії

Посли 28 країн-членів Євросоюзу на засіданні в Брюсселі ухвалили рішення про введення санкцій третього рівня щодо Росії.

Санкції стосуватимуться енергетичного, фінансового секторів та продукції військового та подвійного призначення, тобто техніки та апаратури, яку можна використовувати як в мирних, так і у військовий цілях, розповів у інтерв'ю службі новин Yle прем'єр-міністр Фінляндії Александр Стубб . До того ж обмеження торкнуться так званих чутливих технологій, додав він. 

Наразі відомо, що фінансові санкції введуть обмеження для російських державних банків (включаючи ті, що мають частку державної власності вище 50%) щодо їх виходу на кредитний ринок і на використання фінансових інструментів, що передбачають строк більше 90 днів. Також заборонено випуск держбанками євробондів та випуск ними акцій на користь європейських власників. Такі ж обмеження стосуватимуться державних інституцій Росії, корпорацій та агенцій із часткою держвласності більше 50%.

В сфері енергетики санкції стосуватимуться нафтового сектору - ЄС заборонить експорт та реекспорт до Росії високотехнологічного обладнання, перш за все - обладнання для глибоководного буріння.

Обмеження в сфері товарів війського призначення не вплинуть на ті контракти, які були укладені раніше - цього вимагала Франція, яка таким чином гарантувала завершення контракту з постачання в Росію вертольотоносців "Містраль".

Рішення про введення нових санкцій було ухвалене на "робочому" рівні, оскільки країни ЄС відмовилися від ідеї проведення екстренного самміту, хоча декілька європейських лідерів, включаючи канцлера Німеччини Ангелу Меркель, заявили про готовність перервати відпустку для участі у зустрічі, повідомляє "Українська правда".

За словами Александра Стубба, санкції наберуть чинності відразу ж після затвердження і будуть діяти рік. В свою чергу Reuters повідомляє, що строк дії даних санкцій складає 3 місяці, після чого вони можуть бути переглянуті. 

Офіційний документ буде оприлюднений у віснику ЄС і негайно набере чинності у четвер, 31 липня. 

***

Росіяни можуть залишитися без олії та насіння: владі не подобається український соняшник

Федеральна служба з ветеринарного і фітосанітарного нагляду Росії (Россільгоспнагляд) може запровадити заборону на поставки до РФ соняшника, кукурудзяної крупи, соєвих бобів і шроту з України у зв'язку з порушенням українськими постачальниками фітосанітарних вимог.

«Россільгоспнагляд не виключає вірогідного запровадження заборони на ввезення до Росії з України бобів соєвих, соняшника, крупи кукурудзяної, соєвого шроту», - сказано в повідомленні російського відомства.

Зокрема, в Россільгоспнагляді відзначили небезпеку ситуації із зараженістю української продукції карантинними для Росії бур'янами.

«Лише за перше півріччя цього року ці карантинні об'єкти виявлено в 23 товарних партіях української продукції рослинного походження», - повідомляє ветеринарне й фітосанітарне відомство РФ.

У повідомленні також сказано, що Россільгоспнагляд звернувся до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України з пропозицією про негайне проведення переговорів із проблеми, що склалася.

Як повідомляв УНІАН, разом із агресією проросійськи налаштованих терористів у східних областях України, Россільгоспнагляд і Росспоживнагляд із початку року посилили тиск на українських постачальників продуктів харчування.

На сьогоднішній день до РФ заборонено ввезення української свинини й продуктів із неї, картоплі, а також суттєво обмежено поставки кондитерських виробів і м'яса птиці.

З цього тижня Россільгоспнагляд заборонив ввезення до РФ молочної продукції, плодоовочевих і рибних консервів із України.

***

Білорусь пообіцяла Росії посилити контроль за українським молоком

Білорусь має намір посилити лабораторний контроль за молочною продукцією з України, після того, як Росія повністю заборонила поставки цих товарів на свій ринок.

Про це повідомила прес-служба Россільгоспнагляду з посиланням на головного ветеринарного інспектора Білорусі Юрія Пивоварчика.

«Юрій Пивоварчик повідомив Россільгоспнагляд про те, що Білорусь посилить лабораторний контроль за українською молочною продукцією, що ввозиться на її територію», - сказано в повідомленні відомства.

Крім того, Білорусь розгляне можливість заборони імпорту української яловичини «у зв'язку з існуючою небезпекою поставок до Росії безкісткової яловичини через Білорусь із України та Молдови».

Як повідомляв УНІАН, разом із агресією проросійськи налаштованих терористів у східних областях України, Россільгоспнагляд і Росспоживнагляд із початку року посилили тиск на українських постачальників продуктів харчування.

На сьогоднішній день до РФ заборонено ввезення української свинини й продуктів із неї, картоплі, а також суттєво обмежено поставки кондитерських виробів і м'яса птиці.

З цього тижня Россільгоспнагляд заборонив ввезення до РФ молочної продукції, плодоовочевих і рибних консервів із України.

***

Міністр юстиції сподівається на прискорення розгляду спору з «Газпромом»

Об‘єднання позовів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та російського газового монополіста «Газпром» у Стокгольмському арбітражному суді дозволить прискорити розгляд цієї справи.

Як передає кореспондент УНІАН, таку думку висловив міністр юстиції України Павло Петренко на брифінгу в Кабінеті міністрів.

«Є два позови: українського «Нафтогазу» проти «Газпрому» і їхній позов стосовно «Нафтогазу». Юридичні наслідки цього полягають у тому, що справа буде розглядатися швидше. Якщо б були дві різні справи, «Газпром» пробував би використовувати певні свої процедурні можливості щодо затягування тієї справи, яка ініційована українською стороною. Зараз ця справа буде розглядатися швидше. Тому я вважаю, що це позитивно для української сторони”, - сказав Петренко.

Він також висловив упевненість, що Україна цю справу виграє.

Як повідомляв УНІАН, голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв в ефірі програми "Свобода слова" на ICTV сказав, що «Нафтогаз» не виключає ухвалення до зими Стокгольмським арбітражем проміжного рішення щодо газового спору із «Газпромом», початок судових слухань за яким українська сторона очікує вже у найближчі тижні. 

«До зими є шанси тільки на проміжне рішення. Яким може бути проміжне рішення, залежатиме від тієї тактики, яку ми оберемо. Є кілька варіантів, які детально опрацьовані і проаналізовані як з нашими юристами, так і з Міністерством юстиції України», - сказав він

«Сподіваюся, що приблизно у вересні ми вже зможемо офіційно говорити у новинах про те, який прогрес, тому що зараз ми обмежені у розкритті інформації щодо позову», - додав Коболєв.

Як раніше повідомляв УНІАН, у середині червня Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подала позов до російського газового монополіста «Газпрому» в Арбітражний інститут при Торговельній палаті Стокгольма з метою, в першу чергу, встановити справедливу і ринкову ціни на газ, який «Газпром» може поставляти в Україну. Окрім перегляду ціни у позовній заяві «Нафтогазу» міститься вимога до «Газпрому» повернути 6 млрд дол., які українська компанія переплатила з 2010 року.

Водночас, 16 червня «Газпром» подав позов до «Нафтогазу» до Стокгольмського арбітражу з вимогою стягнути заборгованість у розмірі 4,5 млрд дол. за поставлений раніше газ.

Переговори з врегулювання цінового спору між "Газпромом" і "Нафтогазом" розпочалися на початку травня 2014 року у тристоронньому форматі - Україна, Росія і Європейський Союз. Під час переговорів Росія запропонувала Україні газ за ціною 385 доларів за тисячу кубометрів з урахуванням знижки у 100 дол. Проте прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк повідомив, що Україна відмовилася від пропозиції «Газпрому», оскільки нова ціна встановлюватиметься російським урядом, який може у будь-який момент скасувати цю знижку. Також Яценюк заявив, що Україна наполягає на ціні газу у 268 дол. за 1 тис. кубометрів - ціні, за якою російський газ продавався Україні протягом першого кварталу 2014 року.

Вимоги України також полягають в тому, щоб відійти від традиційного механізму формування Росією ціни на газ - шляхом надання знижок, за які Кремль, як правило, вимагає політичних поступок з боку українського уряду. «Нафтогаз» наполягає на виключно ринкових підходах «Газпрому» до формування ціни на паливо.

***

Росії прогнозують технічну рецесію за підсумками другого кварталу

Російська економіка може не уникнути рецесії вже за підсумками другого кварталу 2014 року, а дослідження вказують на ризики подальшого уповільнення промвиробництва у другому півріччі, відзначають експерти Вищої школи економіки, передає Рейтер.

"Макростатистика Росстату за червень говорить про те, що за підсумками другого кварталу в Росії може бути зафіксована рецесія. Скорочення споживання населення, посилення спаду у будівництві та гуртовій торгівлі виявилися більш значущими, ніж тимчасове зростання в промисловості", - йдеться в огляді Центру розвитку Вищої школи економіки.

Минулого тижня Мінекономрозвитку повідомило, що економіка Росії в червні 2014 року скоротилася до травня на 0,2%, проте завдяки гарним весняним місяцях річний приріст ВВП у другому кварталі склав 1,1% проти 0,9% у першому кварталі, а з виключенням сезонності - 0,1% порівняно зі зниженням у першому кварталі на 0,5%. Росстат обіцяє опублікувати попередню оцінку динаміки ВВП РФ за другий квартал 11-12 серпня.

"Індекс базових видів економічної діяльності, який, так само як і показник ВВП, вказував на приблизно 1,5-процентне зниження економіки в першому кварталі (щодо попереднього кварталу, сезонність усунена), у другому кварталі також показує зниження на 0,3% до першого кварталу, або зростання всього на 0,1% до другого кварталу 2013 року... На цьому тлі прогнозовані міністерством 1,1% зростання ВВП рік до року у другому кварталі нам зараз незрозумілі - складно зрозуміти, за рахунок чого таке зростання можливе", - пишуть експерти Центру розвитку.

Мінекономіки вказувало на те, що слабка червнева динаміка викликана спадом в обробних галузях, зниженням темпів зростання роздрібної торгівлі та уповільненням експорту нафти і експортних поставок газу, насамперед, до України.

ВШЕ впевнена, що "падати ще є куди" з урахуванням мінливої динаміки експорту нафти і газу на тлі напруженої зовнішньополітичної обстановки, погіршення ситуації на російському автомобільному ринку і ефекту бази минулого року.

"Якщо припустити, що у другому півріччі обсяг промислового виробництва буде залишатися на рівні червня (після сезонного коригування), то на цьому часовому проміжку середній темп зростання рік до року повинен скласти приблизно 0,5% проти 1,5% у першому півріччі (1% у середньому за рік). При цьому ми не впевнені, що промисловість зможе підтримувати навіть червневий рівень випуску - точніше, є серйозні ризики того, що випуск буде нижчим", - йдеться в огляді.

Помічник президента РФ Андрій Білоусов припускав минулого тижня, що економічне зростання до кінця року залишиться на позначці близько 1%.

Офіційний прогноз Мінекономрозвитку на цей рік - зростання на 0,5% порівняно з 1,3% у 2013 році.

УНІАН