На тлі зниження виробництва і споживання сталі в Китаї, світові виробники руди, в тому числі й українські, готуються до затяжної кризи в галузі.
Про це пише профільне видання "Мінпром".
Як пояснюють автори матеріалу, під впливом так званої "постпандемічної ейфорії" ринок залізорудної сировини (ЗРС) виявився "перегрітим". Коли економіки країн-виробників почали відновлюватися, відбулося стрімке зростання попиту на сировину, що підстьобнуло ціни на ринку. Однак до осені 2021 року бізнес почав повертатися в більш прагматичні рамки.
"Він вже в жодному разі не готовий платити по 200 доларів за тонну руди. І навіть 100 віддає з небажанням. Подібні тенденції проявляються і на інших сировинних ринках – брухту, чавуну, а також напівфабрикатів і прокату. Просто там котирування не підіймалися на настільки захмарні рівні, тому і відкат плавніший", – зазначає видання.
Зокрема, за даними видання, в третій декаді вересня ціни на руду (62% Fe) впали на світових майданчиках нижче 100 дол./тонну, тільки за місяць втративши майже 100 доларів вартості. Водночас як представники ГМК, так і аналітики, констатують, що це ще не межа.
"Як і в ситуації з неймовірним підйомом цін, ключовий вплив на динаміку чинить Китай, який споживає сьогодні близько 62% всього ЗРС, що надходить на глобальний ринок. Так, китайська металургійна промисловість все ще жорстко регулюється урядом. І сьогодні влада в Пекіні дала ряду підприємств наказ знизити обсяги виробництва, щоб зменшити шкідливі викиди. В результаті цих обмежень серпневе виробництво сталі в Китаї впало до мінімального рівня за 17 останніх місяців і продовжило знижуватися у вересні. Водночас запаси залізної руди на складах 45 провідних китайських портів продовжують зростати", – йдеться в матеріалі.
Крім цього, зазначає видання, виникли і додаткові фактори, що негативно впливають на попит на ЗРС в Китаї, серед яких плавне уповільнення виробництва в автомобільній промисловості КНР, яка формує більше 20% внутрішнього попиту на сталеву продукцію. Крім того, у великих мегаполісах Китаю спостерігається зниження продажів нерухомості. Дана тенденція вказує на ризики майбутнього скорочення обсягів будівництва в країні, а, відповідно, і споживання сталі.
Нагадаємо, за даними Державної митної служби, за 7 місяців 2021 року українські компанії відправили на експорт чорних металів, включаючи чавун, напівфабрикати і готовий прокат, на загальну суму в 7,55 млрд дол. Це майже 67% зростання в річному вимірі. Експорт виробів з чорних металів, таких як труби, цистерни, металоконструкції і т.д., також виріс майже на 29% і склав 660 млн дол. Проте вже тоді експерти попереджали, що ця позитивна динаміка не довговічна, і вже в другому півріччі вона піде на спад.
