Канадські психологи Gregory Miller і Carsten Wrosch вивчили зв`язок між завзятістю в досягненні мети і здоров`ям людини.
Результати дослідження виявили, що зайва наполегливість може ослабляти організм. На перший погляд, здається, що завзятість – в цілому позитивна якість; сила волі значно підвищує шанси на успіх в будь-якій справі, а успіх йде поряд зі здоров`ям і благополуччям. Але що робити, якщо мета практично не досяжна? У який момент наполегливість втрачає сенс?
Gregory Miller і Carsten Wrosch розробили спеціальний метод, що дозволяє визначити, чи здатна людина вчасно здатися, зіткнувшись з важким завданням, або, вона продовжуватиме прагнути до мети. Психологи детально вивчили ці два типу особистості. Вони прагнули зрозуміти, яка поведінка дозволяє краще адаптуватися до життєвих умов, і що корисніше для здоров`я. Для свого останнього дослідження психологи протягом року спостерігали за групою підлітків. У крові підлітків, які не відмовлялися від намічених цілей, опинилося більше С-реактівного білка (СРБ). Цей показник вважають ознакою запалення в організмі. Згідно з новітніми даними, запалення лежить в основі таких важких захворювань як цукровий діабет, ішемічна хвороба серця тощо. Таким чином, здорові, але занадто наполегливі підлітки вже ризикують згодом придбати хронічні хвороби.
"Якщо мета недосяжна, розумніше відмовитися від цієї мети. Така поведінка сприятливіша і для психічного, і для фізичного здоров`я", - пишуть автори роботи.
Але є хороші новини і для цілеспрямованих людей. Психологи розділили обидві групи залежно від здатності знаходити нові цілі і переключатися на них. Прямого зв`язку з фізичним здоров`ям вони не знайшли, але люди, що вміють знаходити нові цілі, менше жалкували про минуле, краще адаптувалися. Нові цілі допомагають справитися з емоційними наслідками невдачі, особливо, це стосується тих, хто насилу відмовляється від досягнення наміченого.
