За останні п’ять років – з 2008 по 2012 роки - загальний показник смертності в Україні утримується на надто високому, як для європейської країни, рівні – 16,3 -14,5%.

 
Як повідомили УНІАН у Міністерстві охорони здоров’я, сучасна ситуація зі смертністю неблагополучна як для міського, так і для сільського населення.
 
Сучасний рівень смертності в Україні має суттєві регіональні відмінності: у 2012 р. величина загального коефіцієнта смертності коливалася від 9,8% (м. Київ) до 18,6% (Чернігівська обл.), наголошують у відомстві. Нижчий рівень загальної смертності спостерігається у західній частині України (11,8–13,8%), найвищий – у північних областях (16,6–18,6%). Значною мірою такі коливання пояснюються дією структурного (вікового) чинника. Так, у західних областях відносно молода вікова структура населення змінює загальний показник смертності у бік зменшення, а в областях зі старою віковою структурою (на півночі і в центрі нашої країни) – в бік підвищення.
 
У МОЗ підкреслюють, що відносно сприятливою на загальноукраїнському тлі, як вже зазначалось, є ситуація зі смертністю у західному регіоні, де при нижчій порівняно з іншими територіями інтенсивності вимирання зберігаються більш сприятливі співвідношення смертності чоловіків і жінок, міського та сільського населення. Населення центральних і північних областей, потерпаючи від аномально високого рівня демографічної старості, при відносно сприятливих показниках інтенсивності вимирання порівняно зі сходом та півднем, характеризується найбільшою розбалансованістю загальних та стандартизованих показників смертності. Крім того, на півночі спостерігаються найсуттєвіші диспропорції смертності за статтю.
 
За поєднанням рівнів смертності у різних вікових групах у 2012 р. на території України можна виділити такі регіони: до територій з високим рівнем смертності у всіх вікових групах слід віднести 8 областей (Чернігівську, Сумську, Кіровоградську, Полтавську, Житомирську, Донецьку, Черкаську і Луганську). На жаль, ці області із дуже несприятливим режимом смертності становлять найбільшу просторову ланку території України. Найсприятливіша ситуація щодо смертності спостерігалася у минулому році лише у м. Києві та Львівській області: тут рівні смертності у всіх вікових групах є однаково низькими. У дитячих вікових групах (0–15 років) при низьких рівнях смертності найменші відмінності за статтю та типами поселень характерні для Вінницької, Хмельницької, Полтавської та Черкаської областей. На відміну від населення дитячого та працездатного віку, у старшій віковій групі відмінності у рівнях смертності за типами поселень мають односпрямований характер: в усіх регіонах України смертність сільського населення похилого віку вища, ніж міського. Найсуттєвіші статеві відмінності смертності у похилому віці здебільшого поширені у Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Рівненській та Закарпатській областях.
 
У МОЗ також підкреслили, що, одним з найвідчутніших індикаторів суспільно-економічного благополуччя є показник смертності дітей віком до одного року. Рівень смертності немовлят в Україні у 2012 р. становив 8,5%, однак він майже удвічі перевищує показники розвинутих європейських країн.
 
Вигідно вирізняється на фоні змін вікового профілю вимирання населення в Україні смертність дітей віком 1–15 років, зазначили у МОЗ. Ризик смерті цих дітей порівняно з іншими віковими групами є найменшим. Він різко падає після досягнення дитиною однорічного віку і знижується аж до 10–11 років. Смертність дітей даного вікового контингенту має позитивну динаміку і за останні п’ять років зменшилася майже на чверть. Інтенсивність смертності дітей між 1 і 15 роками відчутно варіює за типом поселення: нині діти, які проживають у селах, помирають у 1,3 разу частіше, ніж їхні ровесники в містах, наголосили у відомстві.