Сьогодні у Нью-Йорку за посилених заходів безпеки відкрилася 73-тя Генеральна асамблея ООН. Цього тижня лунатимуть виступи лідерів держав і урядів, і тому у залі Генасамблеї ООН буде висловлено багато різних політичних думок і позицій саме від політиків. Насправді, початок політичних виступів можна буде вважати і стартом нового світового політичного сезону. Там буде і виступ українського президента, який озвучуватиме позицію України у важливих для нас питаннях зовнішньої політики і міжнародної безпеки, а також відносин з Російською Федерацією, про що свідчить те, що до порядку денного напередодні включили питання Криму та Донбасу.

Зокрема, українська сторона, імовірно, вкотре підніме питання миротворчої місії ООН на Донбасі включно зі створенням міжнародної адміністрації для управління тією територією, коли на неї зайде миротворча місія. І це варто вважати наступальним кроком України на Росію, яка поки що згодна на миротворців тільки у вигляді бодігардів для представників спецмісії ОБСЄ. Це питання якраз і забезпечить головну дискусію, якій приділять набагато більше часу, ніж перенесенню місця проведення переговорів по Донбасу з Мінську.

Думаю, що питання перенесення переговорів з Мінська - це нормальна реакція української людини на послідовні дії нашого сусіда

Відео дня

Думаю, що питання перенесення переговорів з Мінська - це нормальна реакція української людини на послідовні дії нашого сусіда, який, хоч на словах і позиціонує себе як дружню для України країну і партнера, особливо в економічних питаннях, але, з іншого боку, демонструє себе повним васалом Росії. Тобто, усі рішення на зовнішньополітичній арені чинне білоруське керівництво узгоджує і, так би мовити, корегує під Кремль, виступаючи таким чином проти України.

В принципі, бажання не їздити до Мінська в українських політиків було уже давно. Від самого початку  була пропозиція від президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва проводити переговори в Астані, але Мінськ здавався набагато зручнішим, бо до нього менші відстані і фактично він перетворився на транзитний пункт стикування навіть для авіарейсів з Києва на Москву. Але політично тепер (після того, як Білорусь не підтримала включення до порядку денного Генасамблеї ООН питання Донбасу) це виглядає не дуже логічним для української переговірної групи, зокрема, тому, що держава-приймаюча сторона переговорів повинна мати нейтральну позицію, а не бути ворожою до однієї з країн.

Президент Лукашенко і місія Білорусі при ООН виходять за рамки нейтралітету

У даному випадку президент Лукашенко і місія Білорусі при ООН виходять за рамки нейтралітету.

Астану, попри те, що вона знаходиться досить далеко і передбачає переліт територією Росії, можна було б розглядати. Також можна розглядати й інші країни. Наприклад, це могла б бути Сербія, Туреччина, та навіть Грузія.

Але поки питання перенесення суто гіпотетичне, оскільки зміщення в іншу географічну точку означатиме і можливість по-новому передомовлятися щодо врегулювання ситуації. Росія, зі свого боку, навряд чи погодиться бодай на щось.

І головним результатом виступів на Генасамблеї ООН буде демонстрація прагнень України до вирішення конфлікту і виконання Мінська-1 і Мінська-2, а також неконструктивності російських переконань, які ведуть до замороження конфлікту.

Безперечно, Порошенко у своєму виступі зверне увагу і на поточну ситуацію в акваторії Азовського моря. Та це максимум спонукає риторику США та Туреччини щодо занепокоєння і поки що не увінчається якимись рішеннями. Адже Генасамблея ООН – це, скоріше, виступи і риторика, а не рішення. А оскільки Росія має право вето у Радбезі ООН, то вона сподівається, що в неї буде змога заблокувати будь-яке рішення на будь-якому етапі.

Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту євроатлантичної співпраці